Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи...Загальні тенденції розвитку господарства та економічної думки...Загальна характеристика індустріального розвитку економіки УкраїниЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИЗагальна характеристика продукції підприємств ресторанного...

 
Головна arrow Географія arrow Географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальні риси господарства

Італія — одна з постіндустріальних країн світу, член "великої сімки". На сьогоднішній день виробляє 3 % світового промислового виробництва і близько 4 % продукції сільського господарства. За загальним обсягом ВНП Італія посідає восьме місце у світі.

У структурі ВНП з 1980-х рр. спостерігається швидке зростання питомої ваги сфери послуг (67 %), частка промисловості складала 30 %, сільського господарства — лише 3 %. Серед країн ЄС в економіці Італії найвища роль державного сектора. Державі майже повністю належать енергетика, на 50 % — транспорт, на 30 % — гірничодобувна, на 45 % — металургійна промисловість, на 22 % — транспортне машинобудування. Однак у створенні ВНП переважає приватний сектор.

У структурі промисловості Італії провідне місце посідає машинобудування, яке дає понад ЗО % промислового виробництва і є найважливішою експортною галуззю країни. Друге місце належить хімічній-промисловості, дуже низька питома вага гірничовидобувної промисловості.

Промисловість

За останні роки відбулися певні зрушення в територіальній структурі промисловості, які є тенденцією до децентралізації промислових підприємств. В узбережних малих і середніх містах виросли підприємства, що орієнтуються на імпортну сировину. Зріс промисловий потенціал півдня Італії.

Паливна промисловість Італії практично повністю орієнтується на імпортну сировину. Власний видобуток нафти становить 4,5 млн т, а переробка близько 200 млн т, що робить її одним із найбільших імпортерів нафти. Цим обумовлене розміщення нафтопереробних підприємств у портових містах.

Природного газу видобувають в Італії близько 17 млрд м3 на рік, а споживають близько 100 млрд м3. Значну кількість газу Італія отримує з Росії, Нідерландів та Алжиру (по газопроводу, який прокладений по дну Середземного моря). В енергетичному балансі Італії переважає нафта (понад 70 %).

Вугілля транспортується переважно з Німеччини залізничним транспортом. Найбільше воно використовується як паливо у металургії.

Основна частка виробництва електроенергії (близько 80 %) припадає на теплові електростанції, решта — ГЕС. Атомні електростанції після Чорнобильської катастрофи,'згідно з волевиявленням всенародного референдуму, в Італії було закрито. ТЕС, в основному, розміщені у портових містах, біля великих нафтопереробних заводів, або у великих промислових центрах, а ГЕС на річках, що беруть початок в Альпах.

Чорна металургія орієнтується виключно на імпортну залізну та манганову руду, коксівне вугілля, а тому основні її центри — портові міста. Центрами переробної металургії є Турин, Мілан, Венеція, а електрометалургії — Больцано, Брешія (центри виробництва дешевої гідроелектроенергії).

На власній і частково на імпортованій сировині розвивається кольорова металургія. Вона представлена виплавкою алюмінію, цинку, свинцю, ртуті. Підприємства зосереджені у районах розміщення теплових і гідравлічних електростанцій.

У машинобудівній галузі переважає автомобільна промисловість. У галузі автомобілебудування монополістом є концерн "ФІАТ", основні підприємства якого розташовані в Турині.

Машинобудування Італії спеціалізується також на виробництві мотоциклів, мопедів, велосипедів, суднобудуванні (Генуя, Трієст, Ліворно, Торанто), авіаційному машинобудуванні (Турин, Неаполь). Світове значення має електротехнічна промисловість Італії і особливо виробництво холодильників і пральних машин — відповідно 8% і 12,5 % світового виробництва цих товарів. Електронна промисловість зосереджена у містах Півдня. В області Ломбардія, адміністративним центром якої є Мілан, розміщені всесвітньо відомі заводи конторського обладнання.

Хімічна промисловість також є експортною галуззю Італії. Вона спеціалізується, перш за все, на виробництві полімерів і синтетичних волокон. Для підприємств північного сходу основною сировиною є продукти нафтопереробки. На Півдні Італії підприємства спеціалізуються на хімії органічного синтезу, виробництві мінеральних добрив з власної та довіз-1 ної (фосфорити з Марокко) сировини.

На імпортних лісоматеріалах розвивається деревообробна промисловість, зокрема меблеве виробництво.

У структурі легкої промисловості провідна роль належить текстильній, швейній та взуттєвій галузям. В Італії виробляється майже 16 % світового обсягу випуску вовняних тканин — друге місце після Китаю. Найбільше сконцентрована галузь у містах Північного Заходу. Там розміщені й найбільші підприємства швейної і взуттєвої галузей, які працюють в основному на власній і частково імпортній сировині. За виробництвом та експортом взуття Італія посідає одне з провідних місць у світі.

Виноробство і макаронна промисловість Італії посідають одне з провідних місць у світі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси