Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Особливості коригувань за операціями придбання основних засобівРОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ (ДОСТАТНЬОЇ) ЗМІНИ ОБСЯГУ ПРОДАЖУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ...Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку...РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ (ДОСТАТНЬОГО) ЗМІНИ ОБСЯГУ ПРОДАЖУ ДЛЯ...Розрахункові операції з міжнародних торговельних угодКоригування елементів товаруВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІНЗміни у національній процентній ставці (і$).СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТА СУСПІЛЬНІ РУХИПодолання опору змінам
 
Головна arrow Банківська справа arrow Валютні операції. Порядок здійснення та обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Коригування у разі зміни розрахунків

При розрахунках за імпортний товар так чи інакше маємо справу з валютою. Тож у разі повернення товарів чи авансів постає запитання, який курс НБУ (на яку дату) використовувати.

У разі повернення раніше сплаченого авансу постачальнику-нерезиденту слід врахувати таке. Пам'ятаємо, що аванс, сплачений у валюті, відноситься до немонетарних статей. Але чи залишається такою назавжди стаття, яку один раз визначено немонетарною? Ні. I так трапляється тоді, коли підприємство приймає будь-які рішення про зміну попередніх домовленостей. Так буде і в разі повернення авансу, перерахованого нерезиденту-постачальнику. Повернення коштів однозначно пов'язане з неможливістю виконання однією зі сторін своїх зобов'язань з постачання товару. Тобто в разі повернення нерезидентом валютного авансу, отриманого ним від покупця-резидента, останній повинен здійснити перерахунок курсових різниць, бо стаття з немонетарної перетворилася на монетарну. На дату отримання повернутих коштів відображаються курсові різнині з урахуванням курсу НБУ на дату їх отримання на поточний валютний рахунок резидента.

Так відображається операція з повернення передоплати від постачальника-нерезидента у бухобліку. У податковому обліку така операція не відображається взагалі - адже з 01.04.2011 р. сплачені аванси у витратах не відображаються, причому статус вашого контрагента не має значення. Втім, так було і до цієї дати саме з авансами нерезидентам, адже відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток вони не відображалися у ВВ платника податку на прибуток. Тобто можна дійти висновку, що повернення авансів від постачальника-нерезидента у податковому обліку як не відображалося до дати набрання чинності розділом III ПКУ, так і не відображається тепер.

Приклад 8. Підприємство у серпні 2011 р. перерахувало аванс 10000 евро постачальнику-нерезиденту. Курс НБУ на дату оплати - 11,50 грн/євро.

Стаття є немонетарною, тож на кінець кварталу перерахунок не проводиться. Ужовтні, узв 'язку з неможливістю виконати умови контракту, сторони прийняли рішення про його розірвання і повернення нерезидентом авансу, отриманого від покупця-резидента. Кошти повернуто, курс НБУ на дату отримання - 12,00 грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 9.

Таблиця 9

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕДОПЛАТИ, СПЛАЧЕНОЇ НЕРЕЗИДЕНТУ

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, євро/грн

Податковий облік

Д-т

К-т

Доходи

Витрати

Серпень 2011 р.

1.

Перераховано кошти постачальнику 3712 (курс НБУ - 11,50) | 3712

312

10000,0 € 115000,00

-

-

Жовтень 2011 р.

2.

Отримано повернення авансу на поточний рахунок (курс НБУ - 12,00)

312

3712

10000,0 € 120000,00

-

-

3.

Проведено перерахунок заборгованості, курс зріс.

Отже, підприємство має дохід від курсової різниці

(12,00 - 11,50) х 10000 = 5000,00

3712

714

0,0 € 5000,00

5000

Пп. 153.1.3

ПКУ

При поверненні імпортного товару ситуація з перерахунками курсових різниць змінюється у зворотному порядку. Кредиторська заборгованість перед постачальником-нерезидентом є монетарною статтею (розглядаємо випадок, коли імпортний товар ще не оплачено). Але при поверненні товару така стаття з розряду монетарних переходить до немонетарних (повертається товар, а не кошти). Тобто жодного перерахунку курсових різниць з дати прийняття рішення про повернення товару в бухобліку не повинно проводитися.

Приклад 9. Підприємство імпортувало обладнання на суму 10000 дол.

США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнен-ня - 8,0 грн у серпні 2011 р.; на дату балансу 30.09.2011 р. - 7,85 грн. У жовтні виявлено, що обладнання містить брак, який неможливо виправити на місці. Сторони прийняли рішення повернути обладнання і розірвати контракт. Оскільки стаття перестає бути монетарною, то на дату повернення обладнання перерахунок не проводимо. Всі числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 10.

Таблиця 10

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, $/грн

^^^^^^^^^^^^^^^^^^ Податковий облік

Д-т

К-т

Доходи

Витрати

Серпень 2011 р.

1.

Обладнання розмитнене:

- сплачено мито;

- сплачено ПДВ (число умовне);

- оприбутковано обладнання за курсом на дату розмитнення

377

152 377 641 152

311

377 311 377 632

2400,00

20000,00

10000,0$ 80000,00

-

-

2.

30.09.2011 р. на дату балансу проведено

перерахунок заборгованості, курс впав.

Отже, підприємство має дохід (7,85 - 8,00) х 10000 = 1500,00

632

714

0,0$ 1500,00

1500 Пп. 153.1.3

ПКУ

-

Жовтень 2011 р.

3.

Повернення обладнання у режимі експорту

632

152

10000,0$ 80000,00

-

-

4.

Списуємо сплачене мито на витрати

949

152

2400,00

-

2400*

* На думку редакції, витрати на сплату мита у податковому обліку підприємства бу дуть на підставі пп. "в" пп. 138.10.4 ПКУ як витрати на сплату інших обов'язковий платежів, установлених законодавчими актами.

Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.

Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.

Якої позиції дотримуватиметься суб'єкт господарювання - йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.

Повернення імпортованого товару в податковому обліку з податку на прибуток після 01.04.2011 р. жодним чином не відображається. Все тому, що придбання товару, а точніше, витрати на придбання тепер відображаються у податковому обліку тільки в момент продажу (реалізації) товару.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси