Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення...Господарські зобов'язання. Господарські договориЗагальні положення про господарські зобов'язання
Істотні умови господарського договору.Інші істотні умови договору страхуванняІстотні умови господарських договорів. Поняття та специфіка захисного...
Укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення...Форма господарського договоруПрипинення господарських договорів
 
Головна arrow Право arrow Господарське право України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання

Підставою виникнення господарсько-договірних зобов'язань є господарський договір. Чинне законодавство не містить поняття "господарський договір", а загальне визначення договору передбачено Цивільним Кодексом, а саме ст. 626, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Застосовуючи це визначення можна сказати, що господарський договір - це домовленість майнового характеру між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, яка встановлює, змінює чи припиняє права та обов'язки сторін при здійсненні господарської діяльності.

Згідно з ч. 4. ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право на власний розсуд узгоджувати будь-які умови договору, які не суперечать законодавству.

Сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору або на основі типового договору. Примірний договір рекомендується органом управління суб'єктам господарювання при цьому сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови чи доповнювати його зміст.

При укладенні договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів чи іншим органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, одначе мають право конкретизувати його умови. Крім цього, сторони також можуть визначати свої права та обов'язки за договором на підставі договору приєднання, який пропонується однією зі сторін для інших можливих суб'єктів, але ці суб'єкти при вступі до договору не мають права наполягати на зміні його змісту. Згідно з ч. 1 ст. 634 ГК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і який може бути укладений тільки шляхом приєднання іншої сторони до договору, який пропонується в цілому.

Зобов'язання суб'єктів господарювання, які забезпечують суб'єктів господарювання і негосподарюючих суб'єктів - юридичних осіб електроенергією, зв'язком, послугами різних видів транспорту, а у випадках, передбачених законодавством, також інших суб'єктів господарювання належать до числа публічних зобов'язань, а господарські договори, які укладаються в зазначених сферах, є публічними договорами. Такий суб'єкт господарювання не може відмовитись від укладання публічного договору за наявності у нього можливості надати споживачу відповідні послуги, товари або виконати певні роботи.

Господарські договори укладаються за правилами, які встановлені Цивільним Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Істотні умови господарського договору

Умови договору, які визначені угодою сторін договору і які направлені на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, а також умови, які приймаються сторонами як обов'язкові відповідно до законодавства становлять зміст господарського договору.

Господарський договір вважається укладеним у випадку, коли між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнута згода щодо всіх його істотних умов.

Істотними умовами, згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України, вважаються такі умови які необхідні і достатні для укладення договору, або умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Для того, щоб договір вважався укладеним необхідно узгодити всі його істотні умови.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК сторони господарського договору при його укладенні повинні узгодити предмет, ціну та строк дії договору. Законодавством ці умови визначені як істотні і без досягнення угоди за цими умовами договір не може бути укладений. Без визначення того, що є предметом договору, неможливо укласти договір. Умови про предмет повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги щодо їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються обов'язковими для сторін нормативними документами, а якщо вони відсутні - в договірному порядку.

Ціна в господарському договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законодавством, застосовуються ціни (тарифи, ставки), які встановлені або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, які встановлені договором або законом, але зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. За згодою сторін в господарському договорі можуть бути передбачені доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості чи виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Якщо ціна буде визнана такою, яка порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умов договору щодо ціни.

Під строком дії господарського договору слід розуміти час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на підставі цього договору. На зобов'язання, які виникли у сторін до укладення ними господарського договору не поширюються умови укладення договору в тому випадку, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час дії договору.

Види господарських договорів

Господарські договори можна класифікувати за декількома критеріями.

За суб'єктами договори бувають:

- двосторонні. Наприклад, договір поставки продукції (сторонами в цьому договорі є постачальник і покупець);

- багатосторонні. Наприклад, договір перевезення вантажів (сторонами в цьому договорі є перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач).

За юридичною підставою укладання договори бувають:

- договори, які укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких повинен відповідати цим замовленням. Вони визначаються і регулюються як державні контракти. Це - поставка товарів, виконання робіт тим споживачам, потреби яких фінансуються за рахунок держави і замовниками у цих договорах є державні органи;

- договори, які укладаються на основі вільного волевиявлення сторін, яке юридично виражене в істотних умовах договорів.

За способом виникнення договори бувають: формальні, реальні та консенсуальні. Для укладення формального договору необхідне узгодження волевиявлення сторін та вираження волі у певній, визначеній законом формі. Для укладання реального господарського договору необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й передача речі - об'єкта договору. Консенсуальні договори виникають у момент реальних намірів сторін, які недвозначно виражені словами або конклюдентними діями. Вони повинні мати письмову форму.

За способом оферти і визначення змісту договори бувають:

- договори приєднання. Це такі договори, в яких одна сторона наперед встановлює умови майбутнього договору у формулярах або інших стандартних формах. Іншій стороні залишається або прийняти їх в цілому або не вступати в договір, запропонувати свої умови інша сторона не може;

- договори, зміст яких сторони визначають під час їх укладання. За змістом істотних умов договори поділяються на прості та складні. Прості господарські договори містять у собі майнові елементи лише одного виду договору, наприклад поставки. Складні господарські договори поєднують майнові елементи двох і більше договорів.

За регулятивними функціями договори бувають:

- попередні, що визначають умови, на яких сторони зобов'язуються у певний строк (не пізніше одного року з моменту укладання попереднього договору) укласти основний договір;

- основні договори;

- генеральні господарські договори, які укладаються на весь період діяльності, яка регулюється. Цей договір визначає істотні умови співробітництва сторін протягом усього періоду здійснення діяльності.

- поточні господарські договори, вони укладаються на підставі генерального договору і розраховані на певні (короткі) проміжки часу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, зразкових та типових договорів. Господарські договори, що укладаються на біржах, ярмарках та публічних торгах
Господарські зобов'язання. Господарські договори
Загальні положення про господарські зобов'язання
Істотні умови господарського договору.
Інші істотні умови договору страхування
Істотні умови господарських договорів. Поняття та специфіка захисного застереження
Укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, зразкових та типових договорів. Господарські договори, що укладаються на біржах, ярмарках та публічних торгах
Форма господарського договору
Припинення господарських договорів
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси