Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИОсобливості відмінювання іменників ІІ відміниВідмінювання іменниківГраматичні категорії іменника.Групи числівників за будовоюВідмінювання іменниківНормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число,...Правопис закінчень родового відмінка однини іменників ІІ відміниПравопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличному...
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ

Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану.

До твердої групи належать іменники:

o з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: міст, гриб, світло;

o більшість іменників з основою на -р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на -ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, -яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, помідор, бухгалтер, витвір, звір, комар (хоч комарі), реєстр, качур, орієнтир, браконьєр, ювіляр, шедевр, гіпюр.

До м'якої групи належать іменники:

o з кінцевим м'яким приголосним основи: обрій, скрипаль, Івась;

o із закінченням -е (не після шиплячих): сонце, поле, море;

o із закінченням -а (орфографічно -я): здоров 'я, життя, полум 'я;

o з ненаголошеними суфіксами -ар, -ир тільки у називному і кличному відмінках однини: бунтар, ліхтар, бобир, пустир;

o з ненаголошеними в однині суфіксами -ар,-ир, але наголосом на закінченні у множині: лікар - лікарі, писар - писарі;

o іменники якір, Ігор, лобур.

До мішаної групи належать іменники:

o з кінцевим шиплячим приголосним основи: дощ, пляж, плече, масаж;

o з наголошеним суфіксом -яр тільки в називному і кличному відмінках однини, що є назвами осіб за їх професією чи виробничою діяльністю: газетяр, смоляр, каменяр, зброяр, повістяр, бетоняр.

Зразки відмінювання іменників П відміни

Відмінки

Однина

Тверда група

М'яка группа

Мішана група

н.

автор-0

міст

місц-е

край-0

аркуш-0

прізвищ-е

р.

автор-а

міст

місц-я

кра-ю

аркуш

прізвищ

д.

автор-ові, -у

міст-у, -ові

місц-ю

кра-ю

аркуш-у

прізвищ-у

3.

автор

міст

місц-е

край-0

аркуш-0

прізвищ-е

О.

автор-ом

міст-ом

місц-ем

кра-єм

аркуш-ем

прізвищ-ем

М.

(на) автор-ові, -у

(у) міст-і

(на) місц

(у) кра-ї, (ю)

(на) аркуш

(у) прізвищ-і

Кл.

автор-е

міст

місц-е

кра-ю

аркуш-у

прізвищ-е

Відмінки

Множина

Тверда група

М'яка группа

Мішана група

н.

автор

бюлетен-і

аркуш-і

Р.

автор-ів

бюлетен-ів

аркуш-ів

д.

автор-ам

бюлетен-ям

аркуш-ам

3.

автор-ів

бюлетен-і

аркуш-і

О.

автор-ами

бюлетен-ям и

аркуш-ами

м.

(на) автор-ах

(у) бюлетен-ях

(на) аркуш-ах

Кл.

автор

бюлетен-і

аркуш-і

Під час відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми:

o уродовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення -а (-я) та -у (-ю) залежно від їх лексичного значення.

Закінчення -а(-я).-У (-ю)

- Закінчення -у (~й>)

Мають іменники, які означають:

Мають іменники, які означають:

1)

назви істот, уособлені пред-

1)

назви маси, речовини: піску.

мети, явища: лікаря, лиса.

чаю, свинцю (але: хліба, вівса);

2)

Петра, Вітра, Мороза;

2)

збірні поняття: загону, колек-

назви міст, населених пунктів:

тиву,

3)

Києва, Львова, Обухова;

3)

назви установ, організацій: уні-

географічні назви з наголо-

верситету, музею, театру, загсу;

сом на закінченні: Дністра,

4)

назви будівель та їх частин:

4)

Дніпра, Ірпеня', Козельця';

даху, палацу, коридору (але:

назви мір довжини, ваги, мі-

гаража, млина, хліва);

сяців, днів, тижня: кілограма.

5)

назви явищ природи: граду,

метра, березня, вівторка;

дощу, суховію, холоду;

5)

назви чітко окреслених кон-

6)

назви абстрактних понять, про-

кретних предметів: ножа.

цесів, станів, руху, бігу, болю,

олівця, зошита, плуга;

мітингу;

6)

наукові терміни: іменника,

7)

географічні назви, в яких на-

атома, відмінка (але: роду,

голос не падає на закінчення:

виду);

Кавказу, Сибіру, Ссенію, Ки-

7)

назви просторових понять

таю, Криму;

(зменшені форми): садка, ліс-

8)

назви ігор, танців: футболу.

ка, ярка (але: лісу, саду, лугу,

хокею, вальсу, танцю (але: го-

яру).

пака, козачка);

9)

більшість префіксальних імен-

ників: вибою, накипу, запису,

приходу;

10) терміни іншомовного похо-

дження: імпульсу, сюжету,

журналу.

Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням -а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.

У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер,узбіч, киян, знань); -ів (-їв): синів, хлопців, солов'їв; -ей: гостей, коней, плечей.

Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів - відкрить, сердець - серць;

o удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення -ові,-еві (-єві) та -у (-ю): батькові - батьку, журавлеві - журавлю, Сергієві - Сергію.

Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді -у, -ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.

У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення -ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;

o у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині -а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині -ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду - назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: тримає весло, прапор - весла, прапори.

Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;

o в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ом: краном, Львовом, м'якої і мішаної -ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням -а (-я) мають закінчення -ям: знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення -ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;

o у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: -ові,-еві (-єві) у назвах істот: на синові, вчителеві, Юрієві; -у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; -і (-1): на колесі, в лузі, на обрії.

У множині всі іменники мають закінчення -ах (-ях): на деревах, на днях;

o кличний відмінок вживається із закінченнями -у (-ю): батьку, сину, місяцю, Віталію; -е: школяре, брате, друже, Михайле, княже.

Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси