Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту...Організація та проведення аудиту ефективностіДержавний аудит ефективності діяльностіДержавний аудит ефективності діяльності підприємств, організацій,...Проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетівМетодика проведення аудиту фінансово-господарської діяльностіМетодика проведення рахунковою палатою України аудиту ефективності...Вплив комп'ютерної техніки на ефективність проведення аудитуНапрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці. Ефективність..."Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Проведення аудиту ефективності діяльності

Наступним після етапу планування є етап проведення аудиту ефективності діяльності.

Виконання аудиту ефективності діяльності - це процес збирання, аудиторських доказів/фактів, їх кількісний та якісний аналіз із застосуванням статистичних і нестатистичних методів вибірки, порівняння з критеріями аудиту, виявлення причинно-наслідкових зв'язків і трансформації їх в аудиторські спостереження/відомості.

Цей етап включає такі фази:

фаза 1 - вибірка;

фаза 2 - збирання аудиторських доказів.

Фаза 1. Вибірка.

Один з основних елементів аналізу доказів - методика вибірки. Застосування вибірки необхідне для збереження коштів і часу в процесі обробки великої кількості трансакцій та концентрації на найважливіших питаннях.

Вибірка має такі характеристики:

1. Вибірка репрезентує загальну сукупність, і, відповідно, аудиторські спостереження/відомості поширюються на всю сукупність.

2. Вибірка є непов'язаною, і кожен елемент сукупності має однакові можливості потрапити до неї.

Висновки за результатами вибірки можуть відрізнятися від висновків за результатами аналізу масиву інформації. Це називається ризик вибірки.

Розрізняють статистичні й нестатистичні методи вибірки.

Обрання певної кількості трансакцій на основі власного досвіду аудитора без статистичного інструментарію та наукового обґрунтування називають поверхневою вибіркою.

Статистичні методи вибірки не замінюють судження аудитора, а допомагають йому визначити рівень ризиків вибірки, що безпосередньо пов'язано з її розміром.

Є такі основні шляхи одержання вибірки:

- проста випадкова вибірка;

- нашарована випадкова вибірка;

- систематична/інтервальна вибірка;

- блочна/кластерна вибірка;

- імовірно-пропорційна вибірка;

- багатоступенева вибірка.

Після завершення вибірки детально досліджуються обрані трансакції.

Таким чином, після проведення детальної перевірки шляхом застосування всіх перерахованих методів проведення дослідження необхідно узагальнити отримані результати та зробити відповідні висновки.

Фаза 2. Збирання аудиторських доказів.

Аудиторськими доказами/фактами називають інформацію, яка генерується з набору даних і використовується для подальшого тестування з критеріями оцінювання, результатом чого є підтвердження або спростування аудиторських гіпотез та підтримка аудиторських спостережень/відомостей.

Чинними стандартами встановлено, що докази/факти повинні бути:

- обґрунтованими (достатніми й переконливими для підтримання спостережень, зважаючи на їхню кількість, значущість, ризик неправильних суджень, попередній досвід та знання);

- доречними (зрозумілими, логічними; мають відповідати цілям, джерелам і масштабу);

- надійними (мають випливати з фактичного стану справ і бути підкріпленими різними джерелами, краще документальними, ніж усними).

Опрацювання доказів - важливий етап процесу виконання аудиту ефективності діяльності, адже висновки та рекомендації в аудиторських звітах базуються на аудиторських доказах.

Схему процесу збирання та опрацювання доказів при проведенні аудиту ефективності діяльності представлено на рис. 11.4.

Розрізняють фізичні, документальні, аналітичні докази/ факти та свідчення.

Схема процесу збирання та опрацювання доказів при проведенні аудиту ефективності діяльності

Рис. 11.4. Схема процесу збирання та опрацювання доказів при проведенні аудиту ефективності діяльності

Фізичні докази/факти збираються шляхом безпосередніх перевірок людей, власності або подій та документуються у формі меморандуму, фотографій тощо.

Докази, отримані від інших людей в усній чи письмовій формі у відповідь на поставлені запитання (анкетування) або шляхом проведення інтерв'ю, належать до категорії свідчень. Важливо, щоб такі докази були підкріплені письмовим підтвердженням опитаних осіб та іншими незалежними джерелами.

Документальні докази належать до найпоширеніших. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми, у формі листів, контрактів, бухгалтерських записів та ін.

Аналітичні докази утворюються на основі аналізу даних, здобутих шляхом підрахунку, порівняння, поділу інформації на складові тощо.

Зібрані докази необхідно документувати в робочих паперах. Вони повинні бути завершеними й точними, зрозумілими й лаконічними, чіткими й акуратними, доцільними й легкодоступними.

Після того, як докази зібрані, їх необхідно проаналізувати для отримання аудиторських спостережень/відомостей, що є підставою для аудиторських висновків.

Аудиторським спостереженнями/відомостями називають різницю між очікуваннями аудитора і тим, що він бачить насправді.

Головна мета аналізу - зменшення та трансформація великого масиву інформації в аудиторські спостереження й висновки, які повинні бути зрозумілими, значущими та справедливими.

Визначають два типи аналізу доказів/фактів - кількісний та якісний.

При кількісному аналізі шукають відповіді на такі запитання:

а) як розподілені отримувачі за соціальними групами;

б) який середній дохід отримувачів за програмою;

в) яка частка учасників задоволена результатами програми;

г) чи є результати статистично значущими. Використовуючи цей метод, аудитори вимірюють тенденції

(середнє, мода, медіана) та розбіжності (радіус дії, стандартне відхилення), здійснюють регресійний аналіз, а також використовують пропорції для порівняння.

Якісний аналіз даних використовується там, де основна мета полягає в детальному розумінні втручання.

Методи якісного аналізу є ефективним інструментом для розгляду причинно-наслідкових зв'язків та інколи можуть заміщати кількісний аналіз.

Цей метод дає можливість знайти відповіді на такі запитання:

а) чи було втручання відповідно до плану;

б) яких основних труднощів зазнали виконавці;

в) чи є неочікувані наслідки від реалізації програми.

Для якісного аналізу використовуються критерії, кодування, матриці, програмні моделі, блок-схеми тощо.

При здійсненні аналізу дуже важливо, щоб він відповідав вимогам, які є характерними для нього, а саме:

- аналіз повинен бути логічним і самодостатнім;

- висновки та тлумачення мають бути переконливими;

- аналіз повинен підтримувати аудиторські спостереження;

- повинна забезпечуватися основа для дискусії та контраргументів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси