Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів...ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКАОцінка кредитоспроможності позичальника-банкуОцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів...ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКАОцінка кредитоспроможності позичальника-банкуОцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінювання кредитоспроможності позичальника

Сутність та необхідність оцінювання кредитоспроможності позичальника

Кредитний ризик банківської установи як один з видів банківських ризиків є головним об'єктом уваги фінансово-кредитних установ. Кредитна політика банків має обов'язково враховувати ці ризики, запобігати їх виникненню та кваліфіковано ними управляти, тобто зводити до мінімуму можливі негативні наслідки проведення кредитних операцій.

Банківський ризик кредитування безпосередньо залежить від якісної оцінки кредитоспроможності позичальника. Метою аналізу кредитоспроможності є оцінювання результатів фінансової діяльності позичальника, на підставі якої банк приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних зв'язків з даним клієнтом.

Оцінюючи кредитоспроможність позичальника, потрібно переконатися у його здатності залучити на свої рахунки кошти, достатні для погашення основного боргу та сплати відповідних процентів, зібрати інформацію, що характеризує вид діяльності позичальника (загальні відомості про підприємство, вид продукції, що виробляється тощо) компетентність керівництва, рейтингове оцінювання акцій, фінансові результати, рейтинг продукції.

Отже, банк до укладання кредитного договору здійснює попередній аналіз фінансового стану позичальника і вивчає його кредитоспроможність. Кредитоспроможність можна виділити як основний критерій, який забезпечує ефективність кредитної діяльності. При цьому слід розрізняти поняття "платоспроможність" 1 "кредитоспроможність" позичальника.

Платоспроможність характеризує здатність підприємства своєчасно і повністю погасити всі види зобов'язань за платежами та заборгованостями.

Кредитоспроможність - це можливість позичальника за конкретних умов одержати кредит у повному обсязі й у визначений кредитним договором строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями перед банком або іншим кредитором.

Поняття кредитоспроможності є складним і багатоаспектний, що потребує здійснення його класифікації (рис. 7.1).

Класифікація кредитоспроможності позичальників

Рис. 7.1. Класифікація кредитоспроможності позичальників

Специфіку того чи іншого аспекту кредитоспроможності позичальників необхідно враховувати при прийнятті конкретного управлінського рішення. Таким чином, методичні рекомендації, які розробляються банківськими установами для оцінювання кредитоспроможності позичальників, мають враховувати різні аспекти діяльності позичальника. Наприклад, при оцінюванні довгострокової кредитоспроможності слід звертати більше уваги на вплив таких чинників, як інфляційні очікування, макроекономічні прогнози тощо, при оцінюванні кредитоспроможності малих підприємств слід проаналізувати основних власників, а при аналізі кредитоспроможності великих позичальників доцільно враховувати організаційну структуру управління тощо.

При оцінюванні кредитоспроможності банк повинен дати відповідь на такі загальні питання як-от: чи здатен позичальник виконати свої зобов'язання у строк і чи має намір він їх виконувати (рис. 7.2).

Питання, які вирішуються при оцінюванні кредитоспроможності позичальника

Рис. 7.2. Питання, які вирішуються при оцінюванні кредитоспроможності позичальника

Єдиної системи оцінювання кредитоспроможності позичальника не існує. Кожен банк намагається використати оптимальну для себе методику аналізу кредитоспроможності своїх клієнтів. У загальному вигляді оцінювання кредитоспроможності клієнта банку - це поетапне дослідження, у процесі якого аналізуються:

1) рівень менеджменту компанії (організаційна структура, дотримання законодавства, керівництво, досвід та компетентність);

2) характер угоди і характеристика зовнішнього середовища, в якому функціонує клієнт (регіональні і галузеві чинники, характер діяльності клієнта, географічна діяльність компанії);

3) кредитна історія клієнта (взаємовідносини банків-кредиторів з позичальником);

4) конкурентоспроможність продукції клієнта;

5) фінансовий стан;

6) забезпечення угоди.

Банківськими установами різних країн випробувано багато систем оцінювання кредитоспроможності позичальників. Ці системи відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристики та визначення їх пріоритетності.

Так, у банківській практиці США широко застосовується "система 5С";

Character - репутація позичальника;

Capital - капітал, майно;

Capacity - фінансові можливості;

Collateral - забезпечення;

Conditions - загальні економічні умови.

Система оцінювання кредитоспроможності позичальника PARSER включає такі складові:

Person - інформація про потенційного позичальника, його репутація;

Amount - розмір кредиту;

Repayment - можливість погашення кредиту;

Security - забезпечення кредиту;

Expediency - цільове використання кредиту;

Remuneration - винагорода банку (процентна ставка).

У практиці європейських, американських, російських та деяких вітчизняних банків знайшли своє втілення й інші методики аналізу кредитоспроможності клієнта - системи CAMPARI і PARTS, які ґрунтуються на послідовному розгляді зафіксованих у кредитній заявці та фінансових документах найсуттєвіших аспектів, що характеризують клієнта, з метою виявлення потенційного ризику надання конкретного кредиту.

Назва CAMPARI утворюється з початкових літер таких слів:

Character - репутація, особисті якості клієнта;

Ability - спроможність повернути кредит;

Margin - маржа, дохідність;

Purpose - цільове призначення кредиту;

Amount - розмір кредиту;

Repayment - умови погашення кредиту;

Insurance - забезпечення, страхування ризику непогашення кредиту.

Назва PARTS утворюється з початкових літер таких слів:

Purpose - цільове призначення кредиту;

Amount - розмір кредиту;

Repayment - умови погашення кредиту;

Terms - строк кредиту;

Security - забезпечення кредиту.

Ці методики оцінювання кредитоспроможності позичальника стали досить популярними завдяки вдалому поєднанню в них аналізу особистих та ділових якостей клієнта.

Критерії оцінювання фінансового стану позичальника кожний банк самостійно встановлює внутрішніми положеннями щодо проведення кредитних операцій та відповідною методикою з урахуванням вимог Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", затвердженого постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000. Показники оцінювання фінансового стану позичальника, визначені у цьому положенні, є мінімально необхідними і мають враховуватись обов'язково. Додатково можуть використовуватися й інші показники, які визначаються банками самостійно з урахуванням особливостей виробничих процесів у різних галузях господарювання. Банком мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічного оцінювання фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо.

Банківські установи самостійно встановлюють додаткові критерії оцінювання фінансового стану позичальників та підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними. Вибір нормативних значень та відповідних балів для кожного показника залежить від його вагомості (значущості) серед інших показників і здатності засвідчити найбільшу ймовірність виконання позичальником банку зобов'язань за кредитними операціями. Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Незважаючи на те, що банківські установи самостійно розробляють методику оцінювання кредитоспроможності позичальника, будь-яка з них має включати:

1) кількісне оцінювання кредитоспроможності (визначення основних фінансових показників діяльності позичальника, здатність позичальника отримати дохід з усіх видів діяльності);

2)якісне оцінювання кредитоспроможності (репутація, історія бізнесу, характеристика ділової активності, зв'язки зі споживачами продукції і постачальниками, склад засновників, місцезнаходження позичальника, повернення попередніх кредитів, оцінювання ринкового становища, рівень менеджменту, привабливість продукту та ін.);

3) аналіз ефективності кредитного проекту (окупність проекту, маркетингове дослідження, грошовий потік з проекту, умови реалізації продукції, власний внесок грошових коштів у проект, перспективність розвитку галузі та ін.);

4) аналіз забезпеченості кредитної операції;

5) загальну оцінку кредитоспроможності і визначення кредитного рейтингу позичальника;

6) правила остаточного прийняття рішення про надання кредиту. Основними вимогами до процесу й результатів оцінювання

кредитоспроможності позичальника є:

1) розраховувати не один, а низку показників;

2) показники розглядати і вивчати у тісному взаємозв'язку;

3) результати і висновки коригувати на різні похибки, які можуть бути наслідком непередбачуваних чинників.

Отож, при здійсненні кредитної діяльності банківська установа, з метою мінімізації кредитного ризику та прийняття ефективного рішення про надання чи ненадання кредитних коштів позичальнику, має проводити аналіз його кредитоспроможності. Оцінювання кредитоспроможності позичальника, окрім аналізу фінансового стану, включає також показники та параметри, які визначають репутацію, ділові якості, рівень менеджменту, професіоналізм керівництва підприємства тощо. Такий повний і всебічний аналіз фінансово-господарської діяльності клієнта сприятиме більш ефективному здійсненню кредитної операції та зменшенню рівня кредитного ризику для банку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси