Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Процедури отримання аудиторських доказівАудиторські докази: сутність, об'єкти, види аудиторських доказів..."Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту"Джерела аудиторських доказів, процедури їх отриманняПроцедури та прийоми одержання аудиторських доказівАудиторські докази та методи їх отриманняДжерела аудиторських доказів, прийоми і способи їх одержанняФактори, які впливають на достатність і обґрунтованість аудиторських...Суть, суб'єкти, види аудиторських доказівАудиторські докази, їхні види та вимоги до них
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прийоми та процедури отримання аудиторських доказів, їхні види

Аудиторські процедури є певними діями, які аудиторові необхідно обрати у відповідь на оцінені ризики на рівні фінансових звітів, а також розробити та виконати ці дії (тобто — процедури) у відповідності до оцінених ризиків на рівні тверджень. Загальні дії, а також характер, час та обсяг наступних аудиторських процедур — це питання професійного судження аудитора.

У процесі розробки і виконання аудиторських процедур аудитор повинен брати до уваги доречність та достовірність інформації, що використовуватиметься як аудиторські докази. У разі використання інформації, наданої суб'єктом господарювання, аудитор повинен оцінити, чи є ця інформація достатньо достовірною та прийнятною для досягнення мети аудиту.

Аудиторські процедури або їхні поєднання здійснюються залежно від ситуації, в якій аудитор їх застосовує. Відповідно до п. Д10 МСА 500 вони поділяються на:

- процедури оцінки ризику;

- подальші аудиторські процедури:

- тести заходів внутрішнього контролю, якщо це вимагається МСА або якщо аудитор вирішив провести їх;

- процедури по суті включно з детальними тестами та аналітичними процедурами по суті.

На процедурах оцінки ризику зупинятися тут не будемо — вони були розглянуті в темі 4.

Тести заходів внутрішнього контролю загалом поділяються на дві групи:

- незалежні тести;

- тести на відповідність.

Окремо необхідно зупинитись на тестах на відповідність, які використовуються як перед проведенням аудиту, так і в процесі самої перевірки. їх застосування дасть можливість виявити ті об'єкти аудиту чи окремі операції, яким необхідно приділити більше часу та за якими провести перевірку більш ретельно.

Разом з тим, аудитор повинен проводити тести на відповідність, як правило не повідомляючи про це особу, яка підлягає тестуванню. Запитання повинні бути поставлені таким чином, щоб особа змогла відповідати на них не замислюючись. Якщо особі, яка підлягає контролю, давати час на обмірковування відповіді або на її підготовку, то вона не завжди надасть ту відповідь, яка відображає реальний стан окремих операцій чи розрахунків. Тести на відповідність доцільно проводити у формі бесіди, окремо задаючи ті чи інші питання з обліку чи уточнення щодо використання діючого законодавства, змін до окремих законодавчо-нормативних актів. При цьому бесіду необхідно проводити не у формі запитань, а у формі окремих речень, які визначають думку особи, що тестується.

Всі отримані результати аудитор повинен зафіксувати у робочих документах, попередньо відмітивши відповіді у заготовлених тестах.

Для здійснення процедур по суті аудитор використовує один чи кілька типів аудиторських процедур, наведених у МСА 500, — всього їх сім (частина цих процедур більш конкретно розкрита в інших МСА цього розділу). А саме:

- перевірка (пл. Д14-Д16);

- спостереження (п. Д17);

- зовнішнє підтвердження (п. Д18);

- повторне обчислення (п. Д19);

- повторне виконання (п. Д20);

- аналітичні процедури (п. Д21);

- запити (пп. Д22-Д25).

Більш детально процедури по суті будуть розглянуті при вивченні методики проведення аудиту за окремими об'єктами.

За цим питанням знов повернемось до поняття аудиторської вибірки. Згідно з визначенням, для здійснення аудиторської вибірки необхідно, щоб перелік відібраних певним чином елементів сукупності, що перевіряється, дозволив здійснити висновок щодо всієї сукупності (генеральної сукупності).

Аудиторська вибірка буває двох типів:

- статистична, яка використовує методи:

- поворотна вибірка;

- безповоротна вибірка;

- механічна вибірка;

- серійна вибірка;

- нестатистична (довільна), яка використовує методи:

- блочний відбір;

- хаотичний відбір;

- оціночний метод.

Можна спочатку зробити стратифікацію сукупності. Однак слід пам'ятати, що вибірка повинна бути репрезентативною, тобто — доречною та повною.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси