Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Коротка історія розвитку банківської системиПроблеми розвитку крапі в період побудови соціалізму та на етапі...Історичний розвиток банківської системиТрансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільстваРозвиток банківської системи УкраїниІсторичний аспект виникнення і розвитку банківських системСтановлення та розвиток банківської системи УкраїниІсторичні передумови розвитку банківської системиСтановлення та розвиток банківської системиІсторичні аспекти розвитку банківської системи
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток банківських систем при соціалізмі

Класичним прикладом розвитку банківської системи при соціалізмі можна навести банківську систему Радянського Союзу (СРСР). Основна відмінність від банківських систем при капіталізмі - це однорівневість. Отже, виділявся єдиний емісійно-касовий, кредитний і розрахунковий центр країни - Державний банк СРСР.

У 1968 році сітка установ Державного банку включала в себе 4 115 філіалів і відділень та 76 548 ощадних кас, що охоплювали всі населені пункти. Державний банк виконував, крім класичних функцій центрального банку, і деякі функції сучасних комерційних банків, а саме здійснював короткострокове кредитування народногосподарського комплексу (крім будівельного сектору). Крім того, надавалися довгострокові кредити на фінансування сільськогосподарських організацій. Необхідно зазначити пріоритетність саме короткострокового кредитування, оскільки на нього припадало у 1969 році 90 % від усіх кредитних операцій, і тільки 10 % - на довгострокове. Це обумовлювалося відсутністю конкуренції у банківській системі і жорстким державним регулюванням господарських операцій між усіма учасниками економіки.

Через багаточисленну сітку ощадних кас Державний банк проводив прийом і зберігання трудових збережень населення у формі різноманітних вкладів (на які нараховувалися незначні відсотки або розігрувалися виграші). Політика стимулювання заощаджень проводилася настільки активно й ефективно, що загальна сума вкладів населення в 1969 році зросла, порівняно з 1950 роком, у 17,5 раза, а середній розмір вкладу досяг 473 рублі (це при тому, що середня заробітна плата на той час ледве досягала 100 рублів) і збільшився в 3,5 раза. Тобто це є яскравим прикладом високої централізації і концентрації грошових ресурсів в одному державному банку. Об'єднання емісійних функцій та функцій щодо розрахунково-касового обслуговування клієнтів перетворило Держбанк в орган державного управління і контролю. Кредитні відносини носили формальний характер, оскільки Держбанк володів фактично повною монополією на кредитні ресурси.

Другою ланкою банківської системи СРСР був Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень - Будівельний банк. Він акумулював спеціально виділені господарськими організаціями і будівельними компаніями кошти для виконання державного плану капітального будівництва. Мережа Будбанку в 1968 році мала 457 контори і відділення та 517 пунктів при установах державного банку, що географічно охоплювали всі міста, де проводилося капітальне будівництво.

Третім основним державним банком банківської системи був Банк зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк). Він здійснював кредитування зовнішньої торгівлі СРСР, валютні операції, розрахунки з експорту та імпорту товарів і наданню послуг. За роки радянської влади було відкрито декілька банків за кордоном, але вони існували короткий період часу у зв'язку з монопольним становищем Зовнішторгбанку у сфері міжнародних банківських операцій. З 1987 року почала проводитися реформа у банківській системі. На першому етапі виділили декілька спеціалізованих державних банків, що закріпили за певними галузями економіки, які на засадах самоокупності мали їх фінансувати. А також створили другий рівень недержавних комерційних банків.

Основними недоліками банківської системи у період існування Радянського союзу були:

1) виконання банками функції Державного бюджету, а саме списання боргів підприємствам, особливо сільськогосподарським;

2) багаточисленні кредитні операції усіх сфер господарювання;

3) неконтрольована емісія кредитних та паперових грошей;

4) незначний контроль банків за діяльністю галузей економіки щодо виконання ними кредитних зобов'язань;

5) низький рівень відсоткових ставок за депозитами;

6) державний монополізм банківського сектору, тобто відсутність альтернативних установ для клієнтів щодо отримання банківських продуктів.

У зв'язку з основними недоліками та нежиттєздатністю даної банківської системи та співпаданням у часі розпаду СРСР кожна країна, що виокремилася, почала створювати банківські системи ринкового типу.

Ще одним яскравим прикладом банківської системи при соціалізмі є банківська система Китаю. Вона також однорівнева, хоча певні недоліки радянської банківської системи враховані. Дана банківська система є конкурентоспроможною, оскільки функціонує до цього часу. У ній фактично всі функції як емісійного центру, так і розрахунково-касового обслуговування, народно-господарського комплексу здійснює єдиний національний банк - Народний банк. Крім того, виділений спеціалізований банк для ведення зовнішньоторговельних операцій країни. Також є невеликі комерційні банки, як правило, державної власності, які не відіграють вирішальної ролі при проведенні процентної політики.

Отже, із середини і до кінця XX століття можна спостерігати паралельний розвиток абсолютно різних банківських систем - одно- і багаторівневої, з виділенням або без виділення приватного сектору. Однак загальною схожою рисою є концентрація банківського капіталу у монополіях (60-ті роки XX століття). Еволюціонуючі обидві банківські системи набули певного універсального характеру.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси