Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Поняття, об'єкти і завдання аудиту виконання місцевих бюджетівАудиторський висновок під час виконання завдань з аудиту спеціального...Поняття, об'єкти і завдання аудитуТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУПризначення й класифікація міжнародних стандартів аудиту (МСА)ПОНЯТТЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВПоняття про комп'ютерний контроль та аудитПоняття екологічного аудиту, його мета і принципові відмінності від...Поняття земель сільськогосподарського призначенняЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття та призначення аудиту

Становлення ринкової економіки і поява багатьох юридично відокремлених господарюючих суб'єктів, у яких перетинаються інтереси багатьох зацікавлених сторін,

зумовили необхідність незалежного фінансового контролю. Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" [19] підприємець має право здійснювати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності на комерційній договірній основі за відповідну плату. Такий різновид зовнішнього контролю має назву аудиту.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [19, Ст. 4].

У Законі України "Про аудиторську діяльність", крім того, визначено правові засади організації і здійснення аудиторської діяльності в Україні. Аудиторська діяльність в Україні також регламентується Міжнародними стандартами аудиту та етики*, які з 1 січня 2004 року є обов'язковими для українських аудиторів (рис. 2.19).

Структура нормативно-законодавчого регулювання аудиту в Україні

Рис. 2.19. Структура нормативно-законодавчого регулювання аудиту в Україні

Проф. Ф.Ф. Бутинець зазначає, що основною метою аудиту є "...визначення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам" [6, с. 26]. Однак розуміння сутності аудиту у світовій практиці дещо інше. Аудит здійснює не лише перевірку вірогідності фінансових показників, а й, що не менш важливо, розробку пропозицій з оптимізації господарської діяльності з метою раціоналізації витрат і збільшення прибутку. Як правильно зазначено в джерелі [20], аудит можна визначити як своєрідну експертизу бізнесу. Аудиторська діяльність охоплює" крім перевірок, надання різноманітних послуг: ведення і відновлення обліку, консультації з питань ведення обліку, оподатковування, навчання тощо.

Відомий американський фахівець у галузі теорії і практики аудиту проф. Дж. Робертсон підкреслює" що аудит — це діяльність, спрямована на зменшення підприємницького ризику [44].

Він стверджує, що аудит сприяє зменшенню до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів. Можна приблизно підрахувати (спрогнозувати) цей ризик і визначити ймовірність сприятливих подій. Водночас підприємницький ризик компанії (фірми, організації) прямого впливу на аудиторів не справляє.

Ще одним видом зовнішнього щодо підприємства контролю є судово-бухгалтерська експертиза. Але аудит і судово-бухгалтерська експертиза суттєво відрізняються. Відмінність полягає в тому, що аудит — незалежна перевірка, а судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за рішенням судових органів. Специфіка судово-бухгалтерської експертизи виявляється в її процесуально-правовій формі, що забезпечує одержання джерела доказів у застосуванні експертних знань в галузі бухгалтерського обліку під час дослідження здійснених господарських операцій [53].

Аудит використовується незалежно від наявності чи відсутності карної або цивільної справи, тоді як судово-бухгалтерська експертиза не може використовуватися поза карною або арбітражною справою.

Відповідно до цього найважливішими завданнями аудиту є:

1) встановлення вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам;

2) оцінка системи внутрішнього контролю підприємства, причому ця оцінка має величезне значення для самої аудиторської організації при проведенні аудиторської перевірки на всіх її етапах;

3) вчасне виявлення потенційного банкрутства, тобто визначення життєздатності підприємства, що важливо для суб'єкта, якого перевіряють, його контрагентів і суспільства в цілому.

Основна мета аудиту також доповнюється обумовленими в договорі з клієнтом задачами виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності розрахунку податків, розробкою заходів з поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів і витрат.

Таким чином, мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора і клієнта.

Об'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, яку вивчають і стан якої можна оцінити кількісно і якісно [12]. Об'єкти аудиту моясуть бути різними за складом та структурою, за відношенням до різних сфер діяльності, за іншими характеристиками.

До об'єктів аудиту належать активи і пасиви підприємства, господарські процеси (рис. 2.20), фінансовий результат. Крім того, при оцінці ризиків аудитор також вивчає й оцінює організаційну структуру підприємства, систему бухгалтерського обліку, особливості бізнесу — усе те, що виливає на оцінку системи внутрішнього контролю.

Господарські процеси — об'єкти аудиту

Рис. 2.20. Господарські процеси — об'єкти аудиту

Суб'єктами аудиту є зовнішні аудитори, які здійснюють аудиторську перевірку, а також співробітники служби внутрішнього контролю (аудиту) підприємства.

Становлення аудиту як економічного поняття можна віднести до кінця XVIII — початку XIX ст., коли у Великій Британії з'являються відповідні законодавчі акти. У Великій Британії закон про обов'язковий аудит було прийнято у 1862 p., у Франції — у 1867 р., у США — у 1887 р. [12].

Інститут аудиторів виник в Англії в 1299 p., однак сучасні його форми беруть початок в Единбурзі (Шотландія) з 1854 р. Ще в XIX ст. Л.Р. Діксі (Англія) визначив аудит як роботу, пов'язану з підтвердженням правильності й об'єктивності бухгалтерського балансу.

Перевірки у формі ревізій фінансово-господарської діяльності суб'єктів мають давнішу історію, але інформації" яка підтверджує це, занадто мало. Наприклад, в Італії вже в XIV ст. облікові книги в деяких місцевостях стали завірятися в спеціальних бюро. Ці книги визнавалися як речовинний доказ у суді. Із XVI ст. в багатьох країнах вводять правовий контроль облікових книг і починають використовувати термін аудитор у розумінні контролер" ревізор для позначення людей, котрі перевіряють облікові записи. У XX ст. аудит стає невід'ємним елементом ринкової економіки.

Розвиток інституту аудиту прискорили економічні кризи 1825, 1836, 1847, 1857 pp. і т. д., що супроводжувалися численними банкрутствами пе лише підприємств, а й банків. Для захисту інтересів вкладників виникла необхідність установити контроль за веденням обліку і складанням звітності підприємств з метою вчасного надання інформації про їхнє можливе банкрутство.

У середині XIX ст. було прийнято пакет законів про британські компанії, які зобов'язали акціонерні компанії доручати незалежним бухгалтерам перевірку бухгалтерських книг та рахунків компаній з подальшим звітом перед акціонерами. Така перевірка мала відбуватися не рідше одного разу в рік. Незалежні бухгалтери, котрі роблять аудиторські перевірки, мають у Великобританії назву присяжних бухгалтерів (Chartered Accountants).

Особливо сильний імпульс розвитку аудиту дала світова економічна криза 1929—1933 pp., коли масове банкрутство акціонерних товариств та підприємств примусило до жорсткості порядку складання звітів, балансів і підтвердження їх з боку незалежних аудиторів. Можна вважати, що криза змусила практично всі країни ринкової економіки вводити обов'язкові вимоги до обсягу інформації в річних звітах, установлювати обов'язковість публікації цих звітів і підтвердження їхньої вірогідності з боку аудиторів. Аудит стає досить могутнім засобом проти шахрайства.

У цей період аудит, як професія, формується в Сполучених Штатах Америки. Американські аудитори називають себе сер-тифікованими громадськими бухгалтерами (Certified Public Accountant — CPA).

Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.

Після 1949 р. незалежні аудитори стали більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю в компаніях, справедливо вважаючи, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна, а дані звітів досить повні і точні. Такий аудит дістав назву системно орієнтованого.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси