Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті

Розряди прикметників за значеннямРОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМСТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВСтупені порівняння якісних прикметниківПРИКМЕТНИК
ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВКороткий зміст розділуПрикметник
 
Головна arrow Документознавство arrow Мова ділових паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прикметник

Прикметник - це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають не процесуальні ознаки, властивості та відношення між предметами і явищами: якість (свіжийхліб, твердий грунт, м 'яка груша); розмір (велике поле, широка дорога, маленький будиночок); смак (кисло-солодка слива, солодка ягода); матеріал, з якого зроблений предмет (фарфорова чашка, дерев яні двері, скляний посуд); колір (жовто-блакитний прапор, фіолетові квіти, зелена трава); приналежність (наша фірма, мої акції, банківськіавтомобілі); зовнішні ознаки (білява дівчина, весеїа людина, стрункий хлопець): внутрішні властивості (перспективна ідея, ділова людина); часові відношення (вечірній автобус, пізній час); просторові відношення (останній ряд, правий берег, ліва обочина).

Розряди прикметників

За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи:

якісні - називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодніш - холодніший- найхолодніший, широкий

- ширший - найширший, солодкий - солодший - присолодити, чистий - чистіший - найчистіший;

відносні - називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій. обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев яний будинок:

присвійні - вказують на приналежність предмета людині (рідше - тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лепече гніздо.

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Виший ступінь порівняння вказує, що ознака властива одній людині чи одному предмету більшою мірою, ніж іншим: красивіший, молодший, більший, гостріший, кращий, світліший, весегіший, мудріший, суворіший, легший, добріший.

Виший ступінь утворюється від основи чи кореня прикметника за допомогою суфіксів -ш-, -іні-: дов-ш-ий, корот-ш-иіі, дешев-ш-ий, чорнчш-ий, темн-іш-ий. ніжн-іш-ий. При цьому в основі чи корені втрачаються суфікси -к-, -ок-, -ек- перед суфіксом -ш- (тонкий - тонший: глибокий - глибший; даіекий - дальший). Перед суфіксом -іш- суфікси -к-,-ок-, -ек- зберігаються (чіткий-чіткіший, стрункий - стрункіший).

Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки предмета й утворюється додаванням до вищого ступеня префікса най-: найближчий, найдорожчий, найкрасивіший, найвеселіший, найцінніший. Форма найвищого ступеня може підсилюватися частками як, що, які з прикметниками пишуться разом: якнайбільший, якнайменший, якнайкращий, щонайзручніший. щонайдорожчий.

Аналітичні форми вищого ступеня прикметників утворюються за допомогою слів більш, менш (менш зручний, більш здібний), найвищого - додаванням до форми звичайного ступеня слова найбільш (найбільш приємний, найбільш веселий). Вони характерні для ділового мовлення.

Прикметники вищого і найвищого ступенів відмінюються за родами, числами і відмінками.

Повні і короткі форми прикметників

В українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану)форми.

Прикметники, які мають закінчення в усіх відмінках, називаються повними: залізний, срібний; залізного, срібного; залізному, срібному і т. д.

Прикметники, які не мають закінчень, називаються короткими: кросен, ясен, зелен, срібен, дрібен, певен, потрібен, рад.

Короткі форми прикметників вживаються здебільшого у фольклорі, поезії, у творах художньої літератури. Наприклад: дрібен дощик, зеїен клен; красен місяць.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси