Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Третій етап. Підготовка до укладання кредитної угоди (структуризація...Кредитна угода та етапи процесу кредитуванняОцінка доцільності укладання кредитної угоди з банкомКредитні лініїКредитна угода та етапи процесу кредитуванняПравове забезпечення та порядок укладення кредитної угодиПідготовка до укладення контракту: вибір ринку та його вивчення,...Угоди щодо встановлення дипломатичних та консульських відносинТимчасове положення про організацію навчального процесу в...Кредитні історії: початок шляху
 
Головна arrow Банківська справа arrow Кредитування і контроль
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Підготовка та підписання кредитної угоди

На третьому етапі за умови прийняття позитивного рішення про надання кредиту за результатами оцінки кредитоспроможності позичальника працівник кредитного відділу банку приступає до підготовки проекту кредитного договору. Цей етап також називають структуруванням кредиту - визначення параметрів кредиту, які б відповідали потребам клієнта та мінімізували кредитний ризик банку, забезпечуючи умови своєчасного погашення кредиту і відсотків за ним1.

Основною метою структурування є визначення ступеня допустимості та виправданості кредитного ризику й розробка заходів, які знижують можливість втрат від проведення цієї кредитної операції2.

У процесі структурування кредиту визначаються такі параметри:

- сума кредиту;

- строк кредиту;

вид і розмір забезпечення;

- рівень відсоткової ставки за кредитом і розмір комісії;

- метод надання кредиту;

- графік погашення відсотків і заборгованості за кредитом.

При визначенні суми кредиту необхідно враховувати, що недостатні обсяги кредитування призводять до недоодержання очікуваних прибутків (або навіть зазнавання збитків) і зменшення грошових потоків позичальника. Завищення суми кредиту призведе до неконтрольованого з боку банку використання позичальником надлишково отриманих коштів. Кредитний ризик банку буде зведено до мінімуму, якщо сума кредиту максимально відповідатиме потребі у фінансуванні проекту, на реалізацію якого береться кредит.

При визначенні строку кредиту необхідно враховувати циклічність виробництва, його сезонність, тривалість виробничого циклу та об'єктивну потребу в коштах кожного етапу реалізації проекту, який кредитується. У випадку необгрунтованого скорочення строку кредитування у позичальника може не вистачити коштів для погашення заборгованості за кредитом у встановлений строк. Надмірне подовження строку кредиту призведе до нецільового використання коштів позичальником після реальної окупності проекту, який кредитується.

Правильне визначення виду та розміру забезпечення дає змогу мінімізувати втрати банку у випадку невчасного погашення або взагалі непогашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Із метою мінімізації кредитного ризику банк може додатково вимагати надання позичальником гарантії, поручительства, страхового поліса, векселів фінансових підприємств. Приймаючи як забезпечення предмети застави, банк має визначити не тільки її ліквідність і вартість, а й суму витрат, які здійснить у зв'язку з її утриманням і контролем за її станом. Крім того, банку необхідно враховувати суму витрат, пов'язану з реалізацією застави у разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом. У цьому випадку банки повинні мати на увазі, що деякі види застави можуть мати високу вартість, але незначні можливості швидкої реалізації, наприклад, ексклюзивне обладнання, великі споруди або об'єкти незавершеного будівництва.

У міжнародній банківській практиці, як правило, кредити надаються за умови наявності сталих і достатніх первинних джерел погашення кредиту, якими є грошові потоки позичальника. І лише у виняткових випадках кредити надаються з урахування можливості їх погашення за рахунок вторинних джерел, тобто застави. Тобто банк не виконує функцій, які йому невластиві та які потребують залучення фахівців із торгівлі рухомим і нерухомим майном. У випадках, коли відсутність забезпечення значно підвищує ризик за кредитом, банк вимагає його надання у формі ліквідних цінних паперів, майнових прав на вкладні рахунки та інших фінансових інструментів, реалізація яких у випадку непогашення кредиту можлива безпосередньо співробітниками банку без залучення сторонніх фахівців.

Вітчизняні банки в сучасних умовах розвитку фінансового ринку змушені працювати з різними видами забезпечення, зокрема із заставою у вигляді нерухомості, обладнання, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів тощо. Відсутність забезпечення за кредитом значно підвищує кредитний ризик банку, і тому такі кредити майже не надаються або надаються тільки фінансово стійким підприємствам, з якими у банку встановлено тривалі партнерські відносини.

Значна увага при структуруванні надається визначенню рівня відсоткової ставки або ціни кредиту. Значний вплив на рівень відсоткової ставки мають попит і пропозиція на кредитному ринку. В умовах підвищеного попиту на кредити та низького рівня конкуренції в банківському секторі банк може встановлювати вищу відсоткову ставку порівняно з банками-конкурентами з метою забезпечення більшого рівня прибутковості кредитної діяльності. У випадку загострення конкурентної боротьби банки змушені знижувати відсоткові ставки за кредитом і підтримувати їх на прийнятному для клієнтів рівні. Крім того, банки повинні враховувати, що доходи за кредитною операцією мають покривати витрати, пов'язані із залученням кредитних ресурсів, адміністративні витрати та забезпечувати банку запланований рівень прибутковості. Також банк має враховувати рівень ризику кредитної операції: чим нижчий рівень ризику, пов'язаний з конкретним позичальником, тим нижчий для нього буде рівень відсотка за інших рівних умов.

Метод надання кредиту передбачає умови, відповідно до яких кредит може видаватися разовою сумою після укладання кредитної угоди у формі оплати платіжних документів, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника або у вигляді траншів у межах відкритої кредитної лінії згідно зі встановленим графіком.

Графік погашення кредиту має враховувати можливості позичальника й особливості проекту, який кредитується. Так, кредит може погашатися одночасно після закінчення строку кредитування або з розстроченням платежів. В останньому випадку кредит погашається певними частинами протягом усього строку кредитування відповідно до встановленого графіка. Останній варіант є менш ризикованим для банку, оскільки дає змогу вжити необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію втрат банку, у разі невчасного погашення позичальником заборгованості за кредитом за певний період.

Після закінчення роботи зі структурування кредиту банк приступає до переговорів із клієнтом щодо укладання кредитного договору. При цьому потенційному позичальнику пропонуються умови майбутньої кредитної угоди, які можуть істотно відрізнятися від умов, що містяться в кредитній заявці клієнта. На цьому етапі до відома позичальника доводяться обов'язкові умови майбутньої кредитної угоди, без виконання яких кредит не може бути наданий, а також умови, щодо яких можливий компроміс. Обов'язковою умовою, наприклад, може бути збільшення вартості забезпечення, заміна забезпечення або надання гарантії чи поручительства третьої особи з метою мінімізації кредитного ризику банку. Компроміс, як правило, можливий щодо таких параметрів кредитної угоди, як рівень відсоткової ставки за кредитом, розмір комісії тощо. Кінцева мета переговорів - зближення позицій банку і клієнта за всіма позиціями та досягнення компромісу.

Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди складається проект кредитного договору, який передається на розгляд кредитному комітету (комісії).

Кредитний комітет - орган банку, що приймає рішення про видачу кредиту.

До складу кредитного комітету можуть входити:

- голова правління банку;

- головний бухгалтер;

- начальник кредитного відділу;

- заступник голови правління банку;

- начальник юридичного відділу;

- начальник валютного відділу;

- начальник відділу цінних паперів;

- начальник служби безпеки та ін.

До складу кредитного комітету входить близько 10 осіб, але кількісний склад і перелік осіб, що входять до складу кредитного комітету, може змінюватися залежно від організаційної структури банку.

Рішення про видачу кредиту приймається колегіально за результатами розгляду й обговорення матеріалів кредитної справи позичальника. У випадку позитивного рішення кредитного комітету кредитна угода підписується представником керівництва банківської установи і позичальником.

Стандартна форма кредитного договору складається з кількох обов'язкових розділів (дод. 6):

Розділ І - Предмет договору - містить відомості про мету кредиту, суму та строки кредиту, а також вид забезпечення за кредитом (застава, поручительство, гарантія тощо).

У розділі П визначені умови кредитного договору, а саме:

- дата видачі та погашення кредиту;

- рівень відсоткової ставки та комісійної винагороди за кредитом;

- порядок погашення відсотків за кредитом та ін.

У розділі Ш зазначені права та обов'язки сторін. Так, кредитор зобов'язаний відкрити позичальнику позичковий рахунок і рахунок для сплати відсотків. Крім того, кредитор має право:

- проводити перевірку первинних документів, що підтверджують цільове використання кредиту;

- проводити перевірку фінансового стану позичальника на підставі даних бухгалтерської звітності;

- проводити перевірку наявності заставленого майна й умов його зберігання (у разі погіршення фінансового стану позичальника і (або) зменшення вартості застави вимагати заміни чи надання додаткового забезпечення виконання зобов'язань за кредитом);

- змінювати відсоткову ставку за кредитом у випадку зміни вартості ресурсів на кредитному ринку або зміни облікової ставки Національним банком України;

- дозволити за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів зі встановленням підвищеної відсоткової ставки (за умови пролонгації кредиту ставка за кредитом збільшується, як правило, на 2-5 пунктів);

- звернути стягнення на предмет забезпечення за кредитом у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та ін.

Позичальник зобов'язаний:

- використати кредит за цільовим призначенням;

- забезпечити своєчасне погашення заборгованості за кредитом і сплату відсотків;

- надати кредитору всі необхідні документи для перевірки цільового використання кредиту та інші документи, необхідні для оцінки фінансового стану позичальника (бухгалтерську звітність) і перевірки стану забезпечення за кредитом. Також позичальник має право:

- звернутися до банку з клопотанням про перенесення строків погашенні кредиту у випадку тимчасових фінансових ускладнень;

- достроково погасити заборгованість за кредитом, сплатити суму відсотків за фактичний час і комісійну винагороду;

- звернутися до банку з клопотанням про зміну рівня відсотка за кредитом залежно від зміни вартості кредитних ресурсів на кредитному ринку та ін.

У розділі IV - Відповідальність сторін - передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору, зокрема:

- у разі прострочення позичальником строку повернення кредиту та (або) сплати відсотків і комісійної винагороди він зобов'язаний сплатити банку пеню (як правило, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період невиконання зобов'язань, від розміру несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов'язань за кредитом);

- у разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту він зобов'язаний сплатити банку штраф у встановленому кредитним договором розмірі від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням. Банк також може вимагати сплату штрафу за кожний випадок такого порушення.

У розділі V - Звільнення від відповідальності - визначаються особливі умови (форс-мажорні обставини), які не залежать від кредитора або позичальника і можуть призвести до часткового або повного невиконання сторонами своїх зобов'язань.

У розділі VI - Строк дії договору - зазначено строк та умови припинення дії кредитного договору.

У розділі VII - Інші умови - зазначені порядок внесення змін і доповнень до договору, порядок вирішення суперечностей тощо.

У розділі VIII - Реквізити та підписи сторін - зазначаються реквізити сторін, які закріплюються підписами уповноважених осіб і печатками.

Структура та умови кредитного договору визначаються банками самостійно і можуть відрізнятися. Крім того, банки самостійно визначають розмір пені та штрафів, які сплачує позичальник за невиконання умов договору.

Якщо кредит видається під заставу майна, товарів в обороті тощо, то одночасно з укладанням кредитного договору має бути підписаний і договір застави. Крім того, якщо заставою є нерухомість або транспортні засоби, то згідно із Законом України "Про заставу" договір застави має бути завірений нотаріально. Відповідно до цього Закону при укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї зі сторін можуть бути проведені аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави й оцінка предмета застави.

З метою недопущення помилок і зниження документарного ризику документи про видачу кредиту (кредитний договір, договір застави та ін.) мають перевірятися юридичною службою та представниками підрозділів контролю. Після цього всі документи формуються в кредитну справу, яка зберігається в сейфі кредитного відділу.

Документи кредитної справи групуються так:

- документи щодо оформлення кредиту (кредитний договір, договір застави, боргові зобов'язання позичальника, гарантійні листи та ін.);

- фінансові звіти та комерційна документація позичальника (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки і збитки, бізнес-плани, копії контрактів та ін.);

- інші документи (довідки, отримані від інших банків; запити, листи, результати аудиторських перевірок та ін.).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси