Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Форми і методи організації технічного обслуговування машинОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВАОБЛІК ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, РЕМОНТІВ І МОДЕРНІЗАЦІЙ АВТОМОБІЛІВОсобливості технічного контролю в умовах малих автотранспортних...СИСТЕМА І ВИДИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ МАШИНОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕХНІЧНО СКЛАДНИХ ТОВАРІВОрганізація виконання ремонтних робітОблік придбання автотранспортних засобівЗниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобівЛіцензування автотранспортних послуг та їхній облік
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік автотранспортного та ремонтно-технічного обслуговування

Основна діяльність ремонтно-технічних підприємств полягає у наданні послуг сільськогосподарським підприємствам з ремонту технічних засобів відповідно до укладених договорів. Такими підприємствами виступають ремонтні цехи, майстерні, станції технічного обслуговування, спеціальні будівельні й будівельно-монтажні кооперативи.

У ремонтній майстерні фактичні витрати на ремонт техніки облічують за замовленнями. Замовленням вважають кожний окремий ремонт складної машини або нескладних машин і сільськогосподарських знарядь одного найменування (наприклад, борін). Кожному замовленню присвоюють порядковий номер (шифр), який зазначають на всіх первинних документах, що стосуються даного замовлення. Перші кілька десятків номерів звичайно присвоюють поточним замовленням по ремонту нескладних машин і знарядь одного найменування, дрібному ремонту, іншим роботам, які виконують протягом року для окремих виробництв, відділків, бригад, ланок, ферм тощо. Ці замовлення не закривають до кінця року, хоча витрати на них щомісяця списують на відповідний рахунок з обліку витрат, інші замовлення закривають у міру закінчення і здачі робіт. Виготовлення запасних частин та інвентарю облічують по кожному найменуванню.

Автомобілі, трактори, комбайни, інші складні машини, які направляють у ремонт, оглядають інженер, або технік - механік, завідуючий майстернею в присутності механізатора, що працює на машині, яку здають у ремонт. При огляді ці особи встановлюють, які ремонтні роботи необхідно виконати, а також визначають перелік частин, деталей і вузлів, що підлягають заміні. За результатами огляду по кожному об'єкту заповнюють відомість дефектів на ремонт машин, якій присвоюють номер замовлення. Вона складається з таких розділів: характеристики колінчастого вала І циліндрів двигуна; опису дефектів деталей і вузлів та заміни запасних частин; витрати ремонтних матеріалів; оплати праці на ремонтних і монтажних роботах; загальної вартості ремонту.

Відомість дефектів заповнюють у двох примірниках. Один із них передають завідуючому складом запасних частин (комірникові) для завчасного підбору необхідних матеріалів, деталей і частин, а другий залишають у ремонтній майстерні як кошторис і нагромаджу вальний документ, в якому відображають фактичні витрати на ремонт.

Відомості дефектів визначають трудомісткість ремонту, що є підставою для виписування нарядів на виконання ремонтних робіт. Відомість дефектів на об'єкти, по яких ремонт закінчений, разом Із виробничим звітом ремонтної майстерні здають у бухгалтерію і після затвердження звіту керівником підприємства використовують для контролю за витратами на ремонт даного об'єкта.

Технічне обслуговування тракторів, комбайнів, машин, ремонт інших сільськогосподарських машин та інвентарю, виготовлення запасних частин, роботи для інших підрозділів підприємства (капітальне будівництво, промислові виробництва тощо), можна оформляти спеціальним замовленням. У ньому зазначають перелік робіт, їх кошторисну вартість, витрати запасних частин і ремонтно-технічних матеріалів, а також затрати праці. Замовлення на роботи для сторонніх організацій із дозволу керівника підприємства оформляють за письмовим зобов'язанням замовника, а при необхідності - з попередньою оплатою авансу.

У ремонтній майстерні на кожне замовлення відкривають окремий аналітичний рахунок у Журналі обліку витрат ремонтної майстерні. Тут обчислюють прямі витрати по кожному замовленню у розрізі таких статей: оплата праці, відрахування на соціальні заходи, запасні частини, ремонтно-технічні матеріали, паливо і мастильні матеріали, допоміжні матеріали, інші витрати. По кожній статті в першому рядку рахунка вказують ліміт витрат, передбачений кошторисом. Записи у Журналі обліку витрат роблять на підставі первинних документів: відомостей дефектів, накладних, лімітно-забірних карт, нарядів на відрядну роботу, рахунків-фактур та ін. У кінці місяця по кожному замовленню (рахунку) підбивають підсумки за місяць і з початку ремонту з метою контролю за дотриманням кошторису й узагальнення сум витрат. Таким чином, Журнал обліку витрат ремонтної майстерні є регістром аналітичного обліку витрат по кожному замовленню.

Підрозділи по здійсненню ремонтних робіт поділяються на основні, які мають пряме відношення до створення продуктів і послуг, які реалізуються споживачем, і допоміжні, які створюють умови для нормального перебігу виробничого процесу. Всі витрати по здійсненню ремонтних робіт поділяються на прямі та непрямі, які в момент здійснення не можуть бути віднесені на окремі види виконуваних робіт і підлягають розподілу.

Прямі витрати на ремонт кожного складного об'єкта (трактора, машини та обладнання) групуються у журналі обліку витрат ремонтної майстерні на аналітичних рахунках, відкритих за видами ремонтів (робіт), де роблять записи на підставі відомостей дефектів машин, лімітно-забірних карток, накладних, нарядів та ін. Витрати на ремонт інших сільськогосподарських машин та роботи, пов'язані з виготовленням виробів та інвентарю, обліковуються в розрізі видів (груп) робіт.

В журналі обліку витрат ремонтної майстерні можуть обліковуватися і витрати з ремонту та технічного обслуговування, проведених безпосередньо в бригадах.

Виробничі витрати ремонтної майстерні обліковують за встановленими статтями.

На статтю "Витрати на оплату праці" відносяться суми оплати праці, нараховані працівникам ремонтної майстерні, які зайняті ремонтом машин: токарям, слюсарям, майстрам та іншим.

По статті "Відрахування на соціальні заходи" відображають суми нарахованих зборів єдиного соціального внеску. Розмір таких нарахувань встановлюється Державним бюджетом на відповідний рік.

По статті "Сировина та матеріали" показують вартість запасних частин, ремонтних та інших матеріалів, витрачених на виконання робіт ремонтною майстернею.

По статті "Роботи та послуги" обліковують вартість виконаних для ремонтної майстерні послуг власних допоміжних та промислових виробництв, а також сторонніх підприємств та організацій.

На статтю "Витрати на ремонт основних засобів" відносять суми витрат на ремонт будівель, машин, обладнання та інших об'єктів, що використовуються у допоміжних виробництвах.

По статті "Амортизація основних засобів" відносять суми нарахованих амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів.

По статті "Інші витрати" показують знос малоцінних та швидкозношуваних предметів, спеціального одягу, витрати, пов'язані із використанням природної сировини, платежі за обов'язкове страхування майна тощо.

По статті "Непродуктивні витрати", обліковують брак у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням чи можуть бути використаними лише після виправлення.

У ремонтній майстерні існують ще й такі витрати, які не можливо віднести на будь-яке замовлення. Вони пов'язані з роботою майстерні в цілому і є загальновиробничими. їх облічують на окремому аналітичному рахунку, відкритому у складі субрахунку 23 "Виробництво" в розрізі таких статей:

1. Основна і додаткова оплата праці управлінського та обслуговуючого персоналу (завідуючий майстернею, інженери, механіки, нормувальники та ін.);

2. Відрахування на соціальні заходи;

3. Електроенергія для виробничих потреб майстерні, освітлення тощо;

4. Амортизація основних засобів;

5. Поточний ремонт основних засобів;

6. Охорона праці й техніка безпеки (огорожа робочих місць, вентиляція, обладнання душових, сигналізація, протипожежні та інші заходи);

7. Інші загальновиробничі витрати (послуги автотранспорту, Інших допоміжних виробництв та витрати, не враховані у попередніх статтях).

Загальновиробничі витрати ремонтної майстерні щомісяця відносять на окремі замовлення (об'єкти, що ремонтуються) пропорційно до прямої оплати праці по кожному замовленню, або іншої бази розподілу (площі приміщення, первісної вартості обладнання, годин прямої праці виробничих робітників або кількості годин технічного обслуговування), якщо розподіляють непрямі витрати між окремими підрозділами ремонтного підприємства.

При проведенні ремонтних робіт необхідно враховувати одержані ремонтно-механічною майстернею послуги інших підрозділів. Для здійснення калькулювання виконаних робіт по ремонту, виготовленню засобів надані взаємопослуги можна оцінювати по нормативній (плановій) оцінці або використовувати метод послідовного розподілу, який передбачає послідовне віднесення витрат кожного допоміжного виробництва з врахуванням обсягу зустрічних послуг певного підрозділу.

Фактична собівартість виконаних робіт в ремонтно-механічній майстерні визначається щомісяця. У бухгалтерському обліку витрати відображаються за окремими замовленнями (групою однорідних замовлень). Зняті з відремонтованого об'єкта вузли і деталі оцінюються за справедливою вартістю (вартістю відновлення) або вартістю придбання. На вартість знятих вузлів (деталей) зменшуються витрати на ремонт об'єкта.

Фактична собівартість закінчених ремонтних робіт щомісяця списується на споживачів послуг.

Для визначення собівартості проведеного протягом року ремонту машин і списання витрат на споживачів до прямих витрат щомісяця додають загальновиробничі у порядку їх розподілу.

У кінці місяця підсумки витрат із Журналу обліку витрат узагальнюють у Зведеній відомості, де по кожному замовленню відображають: незавершене виробництво на початок місяця; витрати поточного місяця за кореспондуючими рахунками; суми відхилень від облікових цін по кожному рахунку; розподіл загальновиробничих витрат між замовленнями; загальну суму витрат поточного місяця по кожному замовленню. Таким чином, відомість використовують для узагальнення врахованих витрат ремонтної майстерні, розподілу відхилень від облікових цін і загальновиробничих витрат, визначення собівартості закінчених робіт, здійснення контролю за роботою ремонтної майстерні й складання Звіту 5.6с.-г. Витрати поточного місяця в розрізі кореспондуючих рахунків

на основі вказаної відомості показують у Звіті, для чого передбачено спеціальний розділ. У звіті окремим рядком записують основні витрати, тобто ті, що, враховані в журналі по окремих замовленнях, і загальновиробничі витрати ремонтної майстерні.

Поданий у бухгалтерію Звіт ретельно перевіряють, Його дані порівнюють із розрахунково-платіжною відомістю по ремонтній майстерні, матеріальними звітами тощо. Після цього він є підставою для відображення витрат ремонтної майстерні на синтетичних і аналітичних рахунках. На основі звіту витрати на синтетичних рахунках записують у журналі-ордері № 5Вс.-г.

Фактичні витрати по виконаних ремонтних роботах і виготовленій продукції в кінці місяця списують із кредиту відповідного аналітичного рахунка "Ремонтно-механічні майстерні", на рахунок споживачів. Підставою для списання витрат ремонтної майстерні й закриття замовлень є додані до Зведеної відомості та Звіту накладні на здачу виробів на склад й акти приймання-передачі відремонтованих і реконструйованих об'єктів. Суми, враховані за місяць за поточними замовленнями, списують щомісячно як витрати по виконаних замовленнях незалежно від того, закінчені роботи по цих замовленнях до кінця місяця чи ні. Собівартість виконаних робіт і вихід продукції ремонтних майстерень записують у дебет відповідних рахунків.

Витрати по незакінчених роботах по ремонту, виготовленню запасних частин, основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються на аналітичному рахунку "Ремонтно-механічна майстерня" у вигляді дебетового залишку на кінець звітного періоду.

Приймання з ремонту тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарської техніки здійснює комісія, яка оформляє акт прийняття з ремонту машин, а на двигуни, вузли і агрегати - накладну на приймання готової продукції.

Видачу замовникам готової продукції (відремонтованих машин, вузлів і агрегатів, виконаних робіт) оформляють накладною, в якій зазначають назву підприємства - одержувача, дату і номер акта, за який об'єкт було прийнято на ремонт, його назву і марку, прізвище представника, що одержав відремонтований об'єкт за дорученням підприємства. На основі накладної бухгалтерія ремонтного підприємства виписує рахунок - фактуру на оплату виконаних робіт.

Аналітичний облік відпущеної замовникам продукції має забезпечити наприкінці місяця дані щодо завершених робіт та проведення оплати.

Автомобільний транспорт є важливою складовою транспортної системи України. Автотранспорт організаційно формується в автотранспортні підприємства (підрозділи).

Основним призначенням автотранспорту щодо обслуговування сільськогосподарських підприємств є:

- виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з організацією й обслуговуванням автотранспортного процесу;

- здійснення операцій, пов'язаних із придбанням матеріальних цінностей;

- проведення операцій з технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів.

Особливістю діяльності автотранспортних підприємств (АТП) є однорідність виконуваних робіт і відсутність незавершеного виробництва. Особливістю обліку в АТП є оперативний облік випуску автомобілів на лінію та їхній технічний стан. Щоденно диспетчер складає разом з іншими службами диспетчерський рапорт, який є основою для використання його керівництвом АТП у прийнятті рішень технічної готовності парку автомобілів.

Бухгалтерський облік автотранспортних підприємств організовують за такими складовими.

У первинному обліку основним документом для відображення витрат і виконаних робіт вантажним автотранспортом є Дорожній лист вантажного автомобіля.

Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи (затв. Наказом України та Мінтрансу України від 07.08.1996 р. № 228/253) було встановлено такі типові форми єдиної транспортної документації:

- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (типова форма №1-міжнародна);

- подорожній лист вантажного автомобіля (типова форма №2);

- подорожній лист легкового автомобіля (типова форма №3);

- перевезення пасажирів автобусами - форми І-АП і 2-АП;

- товарно-транспортна накладна (типова форма № 1 -ТН);

- талон замовника (типова форма № 1 -ТЗ).

Міністерством інфраструктури наказом № 983 від 05.12.2013 р. було затверджено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема виключено положення щодо наявності дорожніх листів вантажного автомобіля. Основним документом на перевезення вантажів автомобільним транспортом було затверджено нову форму товарно-транспортної накладної (попередня форма ТТН скасована з 10.12.2013 р.), яка є більш спрощеною та скороченою.

Така невизначеність обов'язковості чи необов'язковості використання подорожніх листів стала розцінюватися як скасування подорожнього листа в якості необхідного документа. Але все ж він залишився обов'язковим, адже від його наявності у водіїв юридичної особи чинне законодавство не звільняє. Крім того, Податковим кодексом України встановлені досить жорсткі вимоги до документального підтвердження податкових витрат, а подорожній лист є підставою для списання палива, нарахування заробітної плати водіям.

Оформлений подорожній лист видається водію під розпис: форма № 1 (міжнародна) - на строк відрядження для виконання перевезення; форма № 2 - на один робочий день (зміну), за умови здачі водієм подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи типової форми № 2 видаються тоді, коли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження керівника.

При відрядній оплаті використовують щоденні листи, а при погодинній- також щоденні або місячні листи. Бухгалтерія видає подорожні листи працівникам відділу експлуатації під звіт і списує у видаток згідно з реєстрами. Реєстри складаються за даними Журналу обліку руху подорожніх листів. У журналі записується кожен подорожній лист, виданий водієві, і контролюється повернення подорожнього листа диспетчеру. При видачі подорожнього листа диспетчер обов'язково перевіряє за журналом здачу водієм попереднього листа, яку він фіксує своїм підписом. Журнал відкривається на кожен рік і всі подорожні листи в ньому починаючи з 01.01, суворо нумеруються з першого номера.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється при наявності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних. Вони є підставою для списання матеріальних цінностей у вантажовідправника І оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Перевезення вантажними автомобілями власних речей громадян за їх замовленнями здійснюється за подорожнім листом з додатком до нього квитанції прибуткового касового ордера на оплату транспортних послуг.

У подорожньому листі відображають результати роботи автомобіля. У цьому документі відображають завдання водієві та його виконання, кожну поїздку по пунктах прийняття і доставки вантажу, його найменування, масу згідно із товарно-транспортними документами. На підставі цього обліковець, використовуючи схему відстаней до основних пунктів, розраховує пробіг у кілометрах із вантажем і без нього, а також обсяг виконаної роботи в тонно-кілометрах, проставляє клас вантажу. Виведений загальний пробіг порівнюють із показаннями спідометра. На підставі одержаних даних обліковець у Дорожньому листі розраховує оплату праці водія і вантажників, а диспетчер записує витрати палива за нормою й фактично.

Подорожні листи обробляють автоматизованим або ручним способом. При автоматизованій обробці одержують таблицю, в якій відображені результати роботи автомобіля. При ручній обробці дані подорожніх листів переносять у накопичувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (форма № 38). В ній на кожного водія відкривають окрему сторінку. Запис проводять з подорожніх листів у хронологічному порядку, де відображають основні показники кожного подорожнього листа: використання робочого часу, пробіг, кількість перевезеного вантажу, виконаних тонно-кілометрів та виданого водієві палива, його витрачання за нормою і фактично, суму нарахованої водієві оплати праці, а також розподіл тонно-кілометрів між споживачами послуг. У нагромаджувальній відомості зазначають також доплату за класність і премії. Це дає змогу зібрати в ній усю нараховану оплату праці кожного водія. Заданими відомості визначають і залишок палива, що рахується за водієм. Ці показники повинні відповідати залишку палива в останньому подорожньому листі за відповідний місяць, що дає підставу для розрахунку економії чи перевитрати палива. У вільній графі нагромаджувальної відомості доцільно фіксувати і витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування автомобіля.

Витрати на експлуатацію вантажного автотранспорту групуються у зведеній накопичувальній відомості, записи в якій здійснюються на підставі дорожніх листів, товарно-транспортних накладних тощо. Витрати відкосяться на споживачів послуг автотранспорту виходячи з обсягу виконаних робіт в тонно-кілометрах та їх фактичної собівартості. При цьому витрати на перевезення людей та на роботу спеціальних машин списуються на відповідні об'єкти на підставі даних про кількість машино-годин (днів).

У разі ведення окремого обліку витрат на вантажні та пасажирські перевезення і на роботу спеціальних машин виникають цехові витрати автотранспорту, які розподіляються пропорційно машино-дням роботи.

Перевезення вантажів обліковується в тонно-кілометрах, а робота спеціальних машин та обсяг перевезень людей вантажним автотранспортом - в машино-годинах, кількість яких в кінці звітного періоду перераховується в машино-дні.

Бланки подорожніх листів та ТТН, які використовуються автотранспортними підприємствами при наданні послуг є запасами відповідно до визначень запасів згідно з П(С)БО 9 "Запаси". До 2006 року в Україні форми ТТН та подорожнього листа були документами суворої звітності і, відповідно, обов'язковими для застосування. Проте згідно наказу Мінстату України та Мінтрансу України від 03.11.2006 р. №507/1059 було скасовано Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.

Відображення господарських операцій з обліку бланків подорожніх листів і ТТН наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Кореспонденція рахунків з обліку бланків транспортної документації

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1. Видано кошти підзвітній особі на придбання бланків подорожніх листів і ТТН

372

301

2. Оприбутковано бланки подорожніх листів і ТТН за первісною вартістю

209

372

3. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

372

4. Списано (за актом) вартість використаних бланків подорожніх листів і ТТН за вартістю, визначеною згідно методів списання запасів передбачених у П(С)БО 9 "Запаси" і зафіксованих у Наказі про облікову політику автотранспортного підприємства

231

209

Облік наявності та руху автотранспортних засобів є складовою частиною обліку основних засобів. За цим напрямом кооперативами здійснюється:

- організація інвентарного, аналітичного синтетичного обліку рухомого складу за окремими моделями автотранспорту, ведення пооб'єктного обліку основних засобів із необхідними предметами комплектації;

- облік придбання основних засобів нарахування амортизації, списання автотранспортного об'єкта у разі ліквідації.

У зв'язку з тим, що формування собівартості послуг АТП здійснюється щомісяця, нарахування зносу доцільно проводити за нормою амортизації в розмірі 1/12 від визначеної річної суми.

Нарахування амортизації відображається кореспонденціями рахунків: перша - дебет рахунка 831 "Амортизація основних засобів" і кредит рахунка 131 "Знос основних засобів"; друга - дебет рахунка 23 "Виробництво" (91 "Загальновиробничі витрати") і кредит рахунка 831 "Амортизація основних засобів". Оскільки АТП, формуючи робочий план рахунків бухгалтерського обліку, може використовувати клас 8 "Витрати за елементами" затвердженого плану рахунків. Якщо на підприємстві не передбачається використання рахунків класу 8 "Витрати за елементами", то кореспонденція рахунків з нарахування амортизації буде наступною: дебет рахунка 23 (91) і кредит рахунка 131.

На АТП, на підставі чинних технічних нормативів, розробляють перелік операцій, які належать до технічного обслуговування, поточного ремонту, капітального ремонту без поліпшення об'єкта, капітального ремонту із поліпшенням об'єкту - модернізацією автотранспортних засобів. На виконані роботи складають відповідні акти.

Ремонт і технічне обслуговування автомобілів можуть виконувати ремонтні майстерні, станції технічного обслуговування або інші сторонні організації.

Кореспонденція рахунків з обліку операцій по виконанню ремонтних робіт наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Кореспонденції рахунків з обліку операцій з виконання ремонтних робіт

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

1. Підрядником виконано капітальний ремонт без поліпшення експлуатаційних якостей автомобіля

23

63 і

2. Підрядником виконано капітальний ремонт із модернізацією (поліпшенням експлуатаційних якостей автомобіля)

152

631 |

3. Вартість модернізації збільшує первинну вартість автомобіля - зарахування витрат після закінчення ремонтних робіт, завершення реконструкції на збільшення первісної вартості основних засобів

10

152

4. Відображення суми ПДВ

641

631

Витрати на поліпшення основних засобів при господарському способі

5. Витрачені ремонтні матеріали, запасні частини, паливо, будівельні матеріали та інші виробничі запаси на поточний ремонт основних засобів

23,915 92,93

20 22

6. Відображаються витрати на капітальний ремонт основних засобів, здійснюваний в ремонтній майстерні, та будівель і споруд

233, 915

20,22 132, 233

7. Проведено розподіл витрат з поточного і капітального ремонту основних засобів (пропорційно нарахований сумі амортизації, віднесеній на об'єкти витрат) та на збільшення вартості основних засобів.

23,91, 92,93, 10

915

Підприємства та організації незалежно від форм власності включають витрати на всі види ремонту основних засобів до складу витрат на виробництво й реалізацію продукції (робіт і послуг), якщо сума витрат на ремонт разом з іншими витратами на поліпшення основних засобів протягом звітного року не перевищує 5% сукупної балансової вартості основних засобів другої й третьої груп, а по основних засобах першої групи - окремого об'єкта на початок звітного року, суму, що перевищує 5%, списують у дебет рахунка 10 "Основні засоби".

У процесі виробничої діяльності АТП для обліку окремих господарських операцій, пов'язаних із роботою автотранспорту використовуються ще такі первинні документи: табель обліку роботи автопарку, Акт про поломку (пошкодження) автомобіля, Акт про технічний стан автомобіля, Акт про дорожньо-транспортну пригоду із матеріальним збитком (акт у разі аварії).

Облік запасних частин та автомобільних шин передбачає їх оперативний та аналітичний облік на складах і в бухгалтерії; формування цін на запасні частини; встановлення детального обліку запасних частин, обмінного фонду запасних частин та автомобільних шин на субрахунках і відображення руху запасних частин і автомобільних шин на синтетичних рахунках.

Синтетичний облік наявності та руху придбаних і виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів і замін зношених частин автотранспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та в обороті, здійснюють на субрахунку 207 "Запасні частини" рахунку 20 "Виробничі запаси". На цьому ж субрахунку обліковують обмінний фонд устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, створюваний у ремонтних підрозділах підприємства.

До субрахунку 207 можуть відкривати такі субрахунки другого порядку:

2071 -запасні частини;

20711 - запасні частини придбані нові;

20712 - запасні частини, виготовлені на підприємстві;

20713 - запасні частини, непридатні до експлуатації:

2072 - обмінний фонд запасних частин;

20721 - придатні запасні частини обмінного фонду;

20722-запасні частини обмінного фонду, що піддягають відновленню;

20723 - запасні частини обмінного фонду в ремонті;

2073 - автомобільні шини;

20731 - автомобільні шини в запасі;

20732 - автомобільні шини в обороті;

20733 - авторемонтні.

Особливістю обліку автотранспортних підприємств, пов'язаних з їх діяльністю, є облік нарахування (резервування) сум на відновлення зносу та проведення ремонту автомобільних шин. Такі операції здійснюють по окремому субрахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". За кредитом рахунка 47 відображають нарахування резерву, а за дебетом вартість шин у разі заміни їх на зношені, а також усі витрати, пов'язані з ремонтом, кредитуючи рахунки, з яких здійснюють відповідні витрати. Шини, зняті з автомобілів через непридатність для подальшої експлуатації, але придатні для поновлення і ремонту, оприбутковують за дебетом рахунка 20 і кредитом рахунка 47. Кореспонденції рахунків з обліку руху запасних частин і автомобільних шин наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Кореспонденції рахунків з обліку руху запасних частин і автомобільних шин

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1. Отримано від постачальника запасні частини (шини)

207

631

2. Нараховано податковий кредит із ПДВ

641,644

631

3. Використані для ремонту запасні частини

23

207

4. Проведені відрахування до резерву на відновлення шин

23

47

5. Пред'явлена претензія постачальникові за неякісні шини

374

47

6. Списано вартість ремонту шин

47

631

7. Списано вартість шин, встановлених замість зношених

47

207

8. Передано шипи в експлуатацію

207

207

Облік паливно-мастильних матеріалів, важливий при наданні автотранспортних послуг і передбачає:

- ведення складського обліку;

- формування первинних документів для видачі паливно - мастильних матеріалів та їх списання;

- облік придбання паливно - мастильних матеріалів у дорозі на сторонніх АЗС.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку й обліку нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України всіх форм власності регламентується Інструкцією № 81/38.

Облік нафтопродуктів у місцях зберігання ведеться матеріально-відповідальними особами в картках складського обліку згідно з типовою формою №М-12 первинної облікової документації Міністерства статистики України або в книгах, що містять реквізити, які вказуються у картках складського обліку, окремо за кожним найменуванням і маркою нафтопродукту.

На стаціонарних пунктах заправлення транспортних засобів облік нафтопродуктів ведеться в одиницях маси, а відпуск в баки автомобіля - в одиницях об'єму. Для їх визначення матеріально-відповідальними особами періодично проводиться замірювання густини паливно-мастильних матеріалів.

При прийнятті нафтопродуктів матеріально-відповідальною особою мас складатися акт, на основі ТТН та супровідних документів.

Оприбуткування фактично отриманих нафтопродуктів проводиться на підставі супровідних документів постачальників з оформленням приймального акта за типовою формою №7 первинної облікової документації Міністерства статистики України.

Видача водіям нафтопродуктів здійснюється з вимірюванням відпущеної кількості пального в одиницях об'єму (в літрах), мастил - в одиницях маси (кілограмах).

Кількість відпущених нафтопродуктів записується до відомості обліку видачі нафтопродуктів за формою № 38-НП, в якій за отримані нафтопродукти розписується водій, а в подорожньому листі - матеріально-відповідальна особа, що відпустила нафтопродукт.

Таким чином, основними документами з руху нафтопродуктів на АТП використовуються:

- товарно-транспортні накладні;

- відомості обліку відпуску пального і мастильних матеріалів;

- відомості визначення густини й температури, що засвідчують правильність перерахунку кількості нафтопродуктів з об'ємних одиниць у одиниці маси і навпаки.

На підставі оформлених у встановленому порядку документів до карток (книг) складського обліку заносяться дані про надходження й відпуск нафтопродуктів і виводяться кількісні залишки після кожного запису або після запису останньої операції дня.

На підставі інформації складського обліку матеріально-відповідальна особа складає Звіт про рух нафтопродуктів за формою №40-НП Звіт разом з документами про їх рух направляється в бухгалтерію згідно термінів графіку документообороту по АТП І є підставою для ведення синтетичного та аналітичного обліку нафтопродуктів.

Для організації синтетичного та аналітичного обліку руху нафтопродуктів до рахунку 203 Паливо відкривають такі субрахунки:

2031 "Нафтопродукти на складі";

2032 "Нафтопродукти в талонах";

2033 "Нафтопродукти в баках автотранспортних засобів";

2034 "Газоподібне паливо на складі";

2035 "Газоподібне паливо в талонах";

2036 "Газоподібне паливо в баках автотранспортних засобів".

Аналітичний облік паливно-мастильних матеріалів ведуть за кожним субрахунком за їхніми видами (марками), інвентарними номерами, місцями зберігання й матеріально відповідальними особами.

Основні кореспонденції рахунків з обліку руху паливно-мастильних матеріалів на автотранспортному підприємстві наведені в табл. 3.4.

Таблиця 1.4. Кореспонденція рахунків з обліку руху паливно-мастильних матеріалів

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1. Отримано від постачальника бензин

2031

631

2. Нараховано податковий кредит з ПДВ

641,644

63!

3. Передано бензин у підзвіт водія (залито в бак автомобіля)

2033

2031

4. Залито до баку автомобіля бензин від сторонньої АЗС

2033

372

5. Видано водієві талони на бензин

2032

2032

6. Одержано бензин на АЗС за талони

2033

2032

7. Списано вартість використаного бензину за нормами

231

2033

8. Списано вартість використаного бензину понад норми на фінансові результати

791

2033

9. Списано вартість використаного бензину понад норму за рахунок матеріальної особи (водія)

375

2033 J

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси