Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ В КОРПОРАЦІЯХОблік власного капіталу та забезпечення зобов'язаньНормативно-законодавче забезпечення обліку власного капіталуОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУОблік власного капіталу
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ В КОРПОРАЦІЯХОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ В ТОВАРИСТВАХ І...Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язаньНормативно-законодавче забезпечення обліку власного капіталуОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Класифікація та завдання організації обліку власного капіталу

Поняття "капітал" досить поширене як в економічній теорії, так і в економічній практиці. Як правило, термін "капітал" асоціюється із майном підприємства.

Джерелами утворення майна є:

власні (постійні) кошти - власний капітал (право власності засновників);

тимчасово залучені кошти—залучений капітал (позичені та суспільні кошти).

Третім важливим джерелом залучених в оборот господарства засобів є розрахунки з розподілу національного доходу. Національний дохід - новостворена у процесі виробництва вартість (у+пі), розподіляється згідно чинного законодавства. Частина його спрямовується на задоволення особистих потреб працівників господарства у вигляді заробітної плати, натуральних і грошових доходів, частина (у вигляді різних податків, обов'язкових страхових та інших внесків тощо) перераховується через фінансові органи до бюджету держави на потреби суспільства в цілому (утримання ланок невиробничої сфери і т. ін.). До передачі доходу за призначенням господарство використовує його як джерело формування необхідних засобів.

Таким чином, можна зробити висновок, що капітал підприємства є його фінансовим капіталом і складається з власного (початкового і заробленого в процесі діяльності підприємства) та позиченого (зовнішнього та внутрішнього) капіталу (рис 11.2).

Для початку господарської діяльності будь-яке підприємство потребує власних джерел її фінансування. Капітал виражає власність. У момент створення підприємства таку функцію виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним складом є сукупність активів, інвестованих засновниками (учасниками). В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і відображає їх вартість.

Структура капіталу підприємства

Рис. 11.1. Структура капіталу підприємства

Взаємозв'язок об'єктів капіталу підприємства

Рис. 11.2. Взаємозв'язок об'єктів капіталу підприємства

Таким чином, для визначення вартості власного капіталу (тобто капіталу, який належить власникам підприємства) необхідно вираховувати з вартості його активів суму зобов'язань підприємства:

Власний капітал = Активи підприємства-Зобов'язання підприємства

Це рівняння показує визначену на конкретну дату вартість частки активів підприємства, яка залишиться у власності його засновників (учасників) за умови погашення боргів підприємства і є основним для загального визначення поняття власного капіталу. Тобто, якби на підприємстві не було боргів, то сума власного капіталу дорівнювала б його активам.

Співвідношення між капіталом і зобов'язаннями в різних підприємствах не однакове. Чим більшу частку займає власний капітал в активах підприємства, тим вища його незалежність. Власний капітал є основою для здійснення діяльності підприємств і формується за рахунок внесків власників та накопичення сум доходу від діяльності підприємства. Він показує ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство. Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов'язань підприємства.

Джерелами власного капіталу є:

а) капітал, внесений його засновниками (пайовиками, акціонерами) без визначення терміну їх повернення (вкладений капітал):

статутний капітал;

пайовий капітал;

додатковий вкладений (оплачений) капітал.

Сума вкладеного капіталу може збільшуватися також унаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).

б) капітал, отриманий підприємством у результаті ефективної діяльності, що залишається в його розпорядженні (накопичений капітал):

- нерозподілений прибуток - капітал, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати частини прибутку у вигляді дивідендів засновникам (акціонерам). За рахунок нерозподіленого прибутку створюється резервний капітал; інший додатковий капітал - капітал, безоплатно отриманий підприємством від інших юридичних або фізичних осіб у вигляді необоротних активів, сформований у результаті дооцінки необоротних активів, тощо;

капітал від переоцінки - додатковий капітал, сформований унаслідок дооцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством та відповідно до положень бухгалтерського обліку. Крім вищезгаданих складових власного капіталу є ще:

неоплачений капітал, який коригує власний капітал (зокрема, статутний і пайовий капітал) на суму ще не внесених засновниками внесків (паїв);

вилучений капітал, який коригує (зменшує) власний капітал на вартість акцій, викуплених акціонерним товариством в акціонерів для їх подальшого перепродажу або анулювання (рис 11.3).

Елементи власного капіталу підприємства

Рис. 11.1. Елементи власного капіталу підприємства

Виходячи із змісту форм фінансової звітності, інформація, яку вони містять, необхідна для обґрунтування рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі у капіталі підприємства, оцінки якості управління, кредитоспроможності, забезпеченості зобов'язань, визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу, інших рішень. НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначає величину та зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

При визначенні загальної вартості джерел капіталу підприємства необхідно поетапно визначати вартість окремих складових кожного джерела капіталу (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Визначення вартості джерел власного капіталу

Визначення вартості джерел власного капіталу

Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб'єкту.

1. Зареєстрований капітал. Характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно - правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством.

2. Резервний капітал. Являє собою зарезервовану частину власного капіталу підприємства, призначену для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством).

3. Спеціальні (цільові) фінансові фонди. До них відносяться цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їхньої наступної цільової витрати. У складі цих фінансових фондів звичайно виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд розвитку виробництва і т.д. Порядок формування і використання засобів цих фондів регулюється статутом і іншими установчими документами підприємства.

4. Нерозподілений прибуток. Характеризує частина прибутку підприємства, отриману в попередньому періоді і не використану на споживання власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісті вона є однією з форм резерву власних фінансових засобів підприємства, що забезпечують його виробничий розвитку майбутньому періоді.

5. Інші формі власного капіталу. До них відносяться розрахунки за майно (при здачі його в оренду), розрахунки з учасниками (по виплаті їм доходів у формі відсотків чи дивідендів) і деякі інші, що відображаються в першому розділі пасиву балансу.

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" розмір статутного капіталу відкритого товариства повинен бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, закритого товариства - не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент створення товариства. Розмір власного капіталу товариства дорівнює розміру перевищення балансової вартості активів товариства над балансовою вартістю його зобов'язань. Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку Основними завданнями організації обліку власного капіталу є:

1) забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух власного капіталу;

2) контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;

3) своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін власного капіталу;

4) контроль за раціональним розподілом прибутку;

5) організація аналітичного обліку на рахунках власного капіталу для своєчасного отримання достовірної інформації;

6) правильне відображення у регістрах обліку і звітності операцій з власним капіталом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси