Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Формування та розвиток доктрин операційної системиУправління процесом проектування операційної системиУправління поточним функціонуванням операційної системиФормування та розвиток доктрин операційної системиСистемний підхід в управлінні операційною системоюУправління поточним функціонуванням операційної системиОпераційна система організації: поняття, склад та видиМоделювання процесу управління продуктивністю операційної системиУправління поточним функціонуванням операційної системиУправління процесом проектування операційної системи
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мережеві операційні системи

Мережева операційна система є "мозком" мережі і забезпечує коректну взаємодію її програмного та апаратного забезпечення. Мережеві операційні системи (ОС) поділяються на дві категорії: однорангові і клієнтісерверні. Однорангові операційні системи передбачають можливість використання будь-якого комп'ютера як робочої станції і сервера одночасно. В однорангових мережах мережеві ОС ( LANtastic, LanSmart, Windows for Workgroups тощо) інсталюються на кожному комп'ютері, у цьому разі назва мережі - це похідна від операційної системи, що утворює однорангову мережу. Таким чином, кожний із комп'ютерів отримує можливість надавати свої ресурси всім іншим комп'ютерам у мережі. Продуктивність однорангових мереж значно знижується за збільшення розмірів мережі і збільшення кількості взаємодій мережевих комп'ютерів. Експлуатація і підтримка таких мереж, як правило, ускладнена. Не маючи можливості централізованого управління, адміністратори змушені керувати множиною сервісів на кожній машині окремо. Така робота ускладнюється ще й тим, що користувачі, працюючи на кожному з комп'ютерів, мають можливість самостійно змінювати настройки ОС, що часто призводить до непрацездатності всього програмного забезпечення робочої станції.

У мережах клієнт/сервер мережна ОС (Windows 95/98, Windows 2000, Windows NTt Windows XP, Windows Millennium, Novell NetWare, UNIX тощо) установлюється на сервері. Цей комп'ютер керує мережею і надає свої ресурси клієнтським робочим станціям. Мережева ОС, працюючи на сервері (серверна ОС), відповідає за координацію всіх дій, пов'язаних із використанням ресурсів і сервісів цього сервера. Клієнтом у такій мережі є будь-який мережевий пристрій, що формує запит до сервера для використання його ресурсів і сервісів. Для забезпечення взаємодій клієнта і сервера на комп'ютер і-клієнті встановлюється і функціонує клієнтське програмне забезпечення, яке підтримує загальний протокол взаємодії клієнта і сервера. У клієнт/серверній мережі користувачі "реєструються" зі своєї робочої станції. Для реєстрації користувач повідомляє серверові своє ім'я і пароль, якщо ім'я і пароль коректні, сервер аутентифікує користувача і надає йому доступ до всіх тих ресурсів і сервісів (використання файлів і принтерів, забезпечення безпеки даних і надання можливостей мережевої взаємодії), на які користувачу були надані права. Серверна ОС гарантує надійність і безпеку будь-яких даних, що зберігаються і опрацьовуються на сервері.

Мережева операційна система дає змогу користувачам спільно використовувати: дорогі апаратні ресурси мережі - принтери, сканери, дискові накопичувані тощо; програмне забезпечення, інстальоване тільки на сервері; інформаційні ресурси - базу даних сервера; організувати сумісну роботу великого колективу користувачів з оперативним обміном інформації між ними. До складу сучасних операційних систем (Windows XP, Windows 2000, Windows NT Server, Net Ware) входять компоненти: керування локальними ресурсами комп'ютера; серверна частина для надання власних ресурсів і послуг у загальне користування; клієнтська частина операційної системи для розпізнавання і переспрямовування в мережу запитів до віддалених ресурсів; комунікаційні засоби для обміну повідомленнями в мережі.

Програма переспрямування резидентно міститься в пам'яті комп'ютера. Коли користувач або його програма звертається із запитом до операційної системи комп'ютера, ця програма перехоплює запит, аналізує, хто може його виконати, і спрямовує або до ОС того ж комп'ютера, або до сервера, якому адресовано запит.

У мережі вузли (комп'ютери) взаємодіють між собою за певними правилами - комунікаційними протоколами, які реалізуються як програмно, так і апаратно. Протоколи нижніх рівнів, як правило, реалізуються комбінацією програмних і апаратних засобів, а протоколи верхніх рівнів - суто програмними засобами. Як уже зазначалося, протоколи реалізуються не тільки комп'ютерами, а й іншими мережевими пристроями - концентраторами, мостами, комутаторами, маршрутизаторами тощо. Протокол являє собою узгодженість, прийняту двома взаємодіючими об'єктами (комп'ютерами), проте це не означає, що він обов'язково є стандартним. На практиці під час побудови мереж намагаються використовувати стандартні протоколи. Вони можуть бути національними або міжнародними.

Наприкінці 80-х років минулого століття Міжнародна організація зі стандартизації розробила правила пересилання даних мережею, які отримали назву "Модель взаємодії відкритих систем" (International Organization for Standartization, ISO). Модель ISO отримала статус міжнародного стандарту і її рекомендації є керівництвом для побудови мережі. Відповідно до моделі ISO засоби взаємодії поділяються на сім рівнів: рівень протоколу, представлення даних, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний і фізичний. Кожен із семи рівнів визначає сукупність логічно згрупованих функцій, необхідних для контролю процесу передачі даних мережею.

Рівень протоколу - це найвищий рівень в ієрархії еталонної моделі ISO, він установлює інтерфейс між застосуванням користувача і мережевим рівнем.

Рівень представлення даних - відповідає за спосіб кодування даних, Далеко не всі комп'ютерні системи використовують ту саму схему кодування даних, тому на рівень представлення даних покладено обов'язки з перетворення між несумісними схемами кодування даних.

Сеансовий рівень керує потоком службової інформації під час "спілкування" двох комп'ютерних систем. Він визначає, чи є з'єднання одно- або двонаправленим, а також гарантує, що поточний запит буде цілком опрацьований. Функції сеансового рівня реалізуються компонентами мережевої операційної системи.

Транспортний рівень забезпечує застосуванням користувача або верхнім рівням - представлення і сеансовому - передачу даних з певною надійністю (можливість відновлення перерваного зв'язку, здатність виявляти і виправляти помилки передачі).

Мережевий рівень відповідає за визначення маршруту між передавальним і приймальним комп'ютерами. Мережевий рівень може і не використовуватися. Він обов'язковий тільки в тому разі, якщо комп'ютерні системи розташовані в різних мережевих сегментах, розділених маршрутизатором.

Канальний рівень готує дані для передачі (розбиває їх на окремі частини - кадри, до кожного кадру додає адреси відправника і отримувача, службову інформацію). Канальний рівень також відповідає за складання кадрів при прийнятті від фізичного рівня.

Фізичний рівень має справу з передачею бітів фізичними каналами зв'язку, такими, наприклад, як коаксіальний кабель, твісторна пара або опто-волоконний кабель. Фізичними каналами передаються повідомлення і заголовки, які додаються до повідомлення на кожному рівні. Заголовки містять службову інформацію, яку необхідно передати через мережу відповідному рівню ISO комп'ютера, щоб повідомити йому, яку роботу треба виконати. Функції фізичного рівня реалізує мережевий адаптер.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси