Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Організація касової роботи в установах банківОрганізація роботи в касіОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УСТАНОВ БАНКІВ ІЗ ГОТІВКОЮОрганізація роботи цеху борошняних виробівДіяльність державних і недержавних організацій та установ із...Організація роботи з подружньою пароюРОБОТА № 8. Організація цивільної оборони установи. Способи захисту...Організація роботи менеджераОсобливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринківЯк виконується робота в установках до 1000 В?
 
Головна arrow Банківська справа arrow Центральний банк і грошово-кредитна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація касової роботи в установах НБУ

Порядок організації касової роботи в установах НБУ визначено "Інструкцією про касові операції в банках України", затвердженою Постановою Правління НБУ від 14.08.2003 № 337.

Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління.

Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку або програмного комплексу "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання - з орієнтовним розподілом сум за номіналами).

Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою.

Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

Банки отримують готівку через уповноважених осіб банку безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за видатковим касовим ордером на підставі довіреності. Отримання готівки інкасаторами банку через приміщення приймання-передавання цінностей або службою перевезення цінностей та організації інкасації територіальних управлінь здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань перевезення валютних цінностей та інших коштів у банківській системі.

У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (СЕП) або програмний комплекс "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки до завершення операційного дня територіального управління.

Національний банк приймає до розгляду акти про розбіжності, затверджені керівником банку, у разі встановлення недостачі банкнот (монет) в упаковці територіального управління, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору від тих банків, яким було видано безпосередньо підкріплення готівкою через службу перевезення цінностей та організації інкасації або інкасаторів банку.

Національний банк не приймає від банків претензії щодо недостачі банкнот (монет), якщо вповноважена особа банку не перерахувала готівку, не відходячи від видаткової каси територіального управління, або у відведеному для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника.

Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення).

Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу) через уповноважених осіб до прибуткової каси територіального управління, а через інкасаторів банку - до приміщення для приймання-передавання готівки. Банки здають банкноти повними пачками, а банкноти номіналами 100, 200 та 500 грн. і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектом виробника банкноти банк здає як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) та через прибуткову касу неповними корінцями з поаркушним перерахуванням. Під час вивезення готівки до територіальних управлінь банкам забороняється формування пачок банкнот з корінців, сформованих різними касирами та за різними датами.

Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника - неповними.

Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети. Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.

Територіальні управління приймають від банків готівку національної валюти за умови дотримання таких вимог.

банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал - на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти також відповідно до їх розмірів;

розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;

надірвані та розірвані (розрізані) на дві частини банкноти мають бути склеєні прозорими клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у такий спосіб, щоб це не призводило до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Склеювати розірвані на дві частини банкноти потрібно впритул без накладання однієї частини на іншу;

банкноти, що розірвані (розрізані) більше ніж на дві частини, площа кожної з яких менше ніж 55 % початкової площі банкноти, не склеюються, вкладаються до окремого конверта та в установленому порядку передаються на дослідження до територіального управління як сумнівні.

Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані (розрізані) та склеєні в установлений вище спосіб, у тому числі банкноти з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55 % початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо.

Банки пакують окремо прийняті від правоохоронних органів банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення слідчо-оперативних заходів (для уникнення забруднення перерахування таких банкнот доцільно здійснювати в захисних латексних рукавичках або за допомогою пінцета).

До значно зношених відсортовують банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.

Банкноти, пошкоджені вогнем, водою, хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55 % їх початкової площі, територіальні управління Національного банку приймають відповідно до вимог Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547.

Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору.

Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування.

Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами. Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не потрапляли між банкнот корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається.

Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. Пачка з корінцями, обандероленими поперечно, обов'язково запаковується в термоусадкову плівку або в поліетиленові пакети у встановленому порядку.

Придатні до обігу монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів. Горловина кожного мішечка прошивається разом з ярликом із тканини і щільно зав'язується шпагатом, що не має вузлів і надривів. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом з накладенням пломби, на якій зазначаються код банку або номер за електронною поштою та номер пломбіра. До неповних мішечків з монетами прикріплюється ярлик з картону із зазначенням відповідних реквізитів.

Банкнотно-монетний двір пакує пам 'ятні (ювілейні) монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів в індивідуальну упаковку та в картонні коробки, а також обандеролює коробки з пам'ятними (ювілейними) монетами полімерною стрічкою із зварюванням її кінців на верхньому боці коробки, на місце перехрещення якої наклеює само-клеювальну етикетку з такими реквізитами: найменування виробника та його логотип, назва пам'ятних (ювілейних) монет, назва металу, кількість вкладення, сума вкладення, дата пакування, номер обліковця (або відбиток його штампа) та підпис.

Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися також у паперові ролики із застосуванням автоматичних пакувальних установок. На упаковці ролика мають бути зазначені такі реквізити: найменування виробника та його логотип, номінал, сума вкладення, кількість вкладення, номер пакувальника, дата пакування.

У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот (монет) під час приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та банкнот іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження у трьох примірниках. Банкам забороняється видавати клієнтам, а також повертати чи тимчасово передавати виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти (монети) національної та іноземної валюти.

Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюється територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні банкноти (монети) національної валюти безпосередньо до відповідного територіального управління, яке в разі неможливості прийняти відповідне рішення відправляє їх для проведення додаткових досліджень до Центрального сховища.

Дослідження сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти здійснює Департамент готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти безпосередньо до Операційного управління Національного банку.

Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені банками для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління не рідше одного разу в три дні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси