Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
"Аудиторський ризик та методика його визначення"Ризик і невизначеність під час обґрунтування господарських рішеньАУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮАудиторський ризик та суттєвість в аудитіСкладники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризикуСутність аудиторського ризикуВиди аналізу ризику та його складовіСкладові ризикуСпеціальна методика формування складового складу словаМетодики проведення аудиту фінансової звітності та їхні складові
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність та складові аудиторського ризику, методика його визначення

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком — ризиком того, що буде висловлено необ'єктивну думку у звіті (висновку) незалежного аудитора і деякі помилки буде не виявлено. Крім того, у випадку висловлення необ'єктивної думки у звіті (висновку) незалежного аудитора чи інших дій, які спричинять погіршення фінансового стану клієнта, в аудиторській діяльності існує майнова відповідальність.

Кількісна величина ризику може виражатися в абсолютних та відносних показниках.

У абсолютному вираженні ризик являє собою величину можливих втрат від здійснення певної операції. Відносний показник ризику обчислюють шляхом віднесення абсолютної величини ризику до якогось певного показника, що характеризує господарську діяльність.

За філософським підходом ризик — це подія, яка може відбутися, а може і не відбутися.

Економічна література надає декілька класифікацій та видів ризику. Автори посібника зупиняються тільки на економічному ризику та на трьох його складових:

- інформаційний ризик;

- підприємницький ризик (бізнес-ризик);

- аудиторський ризик (АР).

Практичного способу звести аудиторський ризик до нуля не існує. Але аудитор завжди намагається і повинен спланувати перевірку так, щоб ризик неправильної думки був незначним та досить малим. Для цього аудиторові необхідно досягти такої обізнаності (компетентності) про системи обліку і внутрішнього контролю на досліджуваному підприємстві, яка дала б йому змогу правильно спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення.

Про актуальність оцінки АР свідчить той факт, що цьому питанню присвячена щонайменше підгрупа чинних на сьогодні МСА — від 300 по 499 — "Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики".

Про аудиторський ризик йдеться в інших стандартах при розгляді пов'язаних з ним питань, а саме:

- МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту";

- MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності";

- МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища";

- МСА 320 "Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту";

- МСА 330 "Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики";

- МСА 402 "Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги";

- МСА 450 "Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту";

- МСА 500 "Аудиторські докази" та в інших.

Іншими словами, АР — це побоювання, що аудитор може висловити невідповідну думку про фінансову звітність підприємства, яка має суттєву недостовірну інформацію, тобто — ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми звітності тоді, коли вони приховують в собі істотно непевну інформацію, яка не відповідає реальності.

Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від 3-х факторів:

- від організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється;

- від надійності систем контролю, які існують на підприємстві, що перевіряється;

- від аудиторських процедур, які застосовує аудитор у процесі перевірки.

Згідно з Глосарієм термінів [13] аудиторський ризик (АР) складається:

- ризик суттєвого викривлення;

- ризик не виявлення.

У свою чергу, ризик суттєвого викривлення складається з двох компонентів:

- властивого ризику;

- ризику контролю.

Отже, схема формування АР є такою (рис. 4.1):

Схема складових аудиторського ризику

Рис. 4.1. Схема складових аудиторського ризику

Виходячи з цього, формула аудиторського ризику виглядає так:

Відповідно до стандартів аудиту МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" повинен застосовуватися разом із МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до МСА" [13]. Згідно з МСА 315 оцінюється відповідальність аудитора за ідентифікацію та оцінку ризику суттєвого викривлення фінансової звітності під впливом як зовнішнього середовища, так і стану внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. При цьому, метою аудитора є оцінка ризиків суттєвого викривлення показників фінансової звітності чи об'єктів обліку в результаті помилки чи шахрайства (зловживання).

Саме МСА 315 вводиться поняття бізнес-ризику. У процесі перевірки аудитор повинен оцінити чи передбачено у господарюючого суб'єкта процес ідентифікації бізнес-ризиків, доречних для цілей фінансової звітності.

Практикою аудиту визначено, що максимальний аудиторський ризик не повинен перевищувати 5%, а мінімальний має бути у межах 1%.

Для визначення "оптимальної" величини аудиторського ризику необхідно скористатися умовою, що ризик, пов'язаний з двома першими показниками, виникає ще до аудиторської перевірки і безпосередньо від аудитора не залежить. Цей ризик повинен бути спеціально розглянутий аудитором, ідентифікований та оцінений, і він може бути значним. У зв'язку із чим показники BP та РК будемо вважати по 100%.

Ризик невиявлення аудитором певних перекручень (показник РН) напряму залежить від правильності застосування ним тестів та аналітичних процедур, що дає можливість застосувати мінімальну величину — 1%.

Тому формула оптимальної величини аудиторського ризику така:

За цим питанням необхідно ще раз звернутися до того виду аудиту, який базується на ризику (див. тему 1 модулю І). Так як при використанні саме означеного виду аудиту найбільшу увагу приділяють з'ясуванню величини аудиторського ризику.

При цьому підході з'ясовують найбільш суттєві позиції об'єкта перевірки (наприклад, фінансової звітності) з урахуванням особливостей діяльності підприємства, яке перевіряється (галузі, структури управління, організації системи обліку і контролю, їх методики та інші фактори), а також зони ризику за всіма напрямами аудиторської перевірки, тобто місця, де є більш висока вірогідність виникнення помилок або обману.

Пункт 6 МСА 315 [13] передбачає, що для оцінки ризиків аудитор повинен виконати низку процедур (відповідних дій), які мають включати таке:

а) подання запитів до управлінського персоналу та інших працівників суб'єкта господарювання, які, на думку аудитора, можуть мати інформацію, яка, ймовірно, може допомогти при ідентифікації ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки див. параграф Д6);

б) аналітичні процедури (див. параграфи Д7—Д10);

в) спостереження та перевірка (див. параграф Д11).

Крім того, аудитор повинен використовувати інформацію, яку він одержав у результаті попереднього аудиту в суб'єкта господарювання, а також з'ясувати: які відбулися зміни та як вони можуть вплинуть на доречність такої інформації для поточного аудиту.

Аудитор повинен оцінити, чи облікова політика суб'єкта господарювання є прийнятною відповідно галузевих аспектів його діяльності та чи відповідає вона застосованій концептуальній основі фінансової звітності.

Такий підхід до проведення аудиту є найбільш перспективним, оскільки він більш економічний у зв'язку із тим, що скорочується строк проведення аудиторської перевірки, її трудомісткість і підвищується ефективність.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси