Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Теоретичні основи побудови та функціонування банківської системиОсновні перспективи функціонування банківської системи КазахстануЕкономічна природа функціонування банківських системТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИОсобливості функціонування сучасних банківських системОсобливості функціонування банківської системи в умовах ринкуМеханізм функціонування банківської системиОсобливості функціонування сучасних банківських системПитання функціонування банківської системи УкраїниПроблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характерні риси функціонування банківської системи

Як уже згадувалося, далеко не все в забезпеченні стабільності банківської системи країни залежить від комерційних банків і Національного банку. Банківська система концентрує основні економічні ризики, пов'язані з проблемами формування господарського механізму, функціонування народного господарства в цілому, його окремих галузей і підприємств. Збиткова робота підприємств-позичальників, неплатежі, непропорційно велика частка бартерних розрахунків, низька кредитна дисципліна, слабкість економічних і правових чинників забезпечення поверненості кредитів перешкоджають своєчасному погашенню кредитних заборгованостей, призводять до підвищення банківських ризиків у реальному секторі економіки, погіршенню фінансового стану окремих банків і зниженню стійкості банківської системи в цілому.

Сьогодні філіальна мережа комерційних банків налічує близько 550 філіалів. На території Республіки Білорусь діють 9 представництв іноземних банків. До групи системоутворюючих входять б банків: ВАТ СБ "Білорусбанк", ВАТ "Білагропром-банк", ВАТ "Білпромбудбанк", AT "Пріорбанк", ВАТ "Білбізнес-банк" та ВАТ "Білзовнішекономбанк" , їх частка в загальному обсязі активних операцій комерційних банків республіки становить більше 85 %. Однак білоруській банківській системі притаманні все ще негативні риси. Так, недостатня роль банків республіки в підвищенні ділової активності господарюючих суб'єктів. Крім того, білоруські банки зробили ще далеко не все для зниження інфляції, розвитку економіки Білорусі. Також банківська система характеризується низькою питомою вагою кредитних операцій комерційних банків, що є необхідною умовою для ефективного розвитку економіки будь-якої країни.

Білоруська банківська система характеризується великою неповерненістю банківських кредитів. Основними причинами цього можна назвати зниження платоспроможності підприємств-позичальників, їхня недостатня забезпеченість власними оборотними коштами, у деяких випадках - низька дисципліна і відсутність особистої відповідальності керівників підприємств у разі неповерненості кредитних ресурсів. Проблемні кредити виникають також з вини банків. Як правило, це відбувається у результаті грубих порушень правил кредитування (особливо при кредитуванні акціонерів та інсайдерів).

Загальновідомі і негативні тенденції в розвитку кредитних операцій: усе ще велика частка кредитів йде не у сферу виробництва, а на обслуговування торгово-посередницьких операцій; значна частина кредитів носить короткостроковий характер; відсутній надійний механізм забезпеченості видачі і повернення кредиту, не достатній розвиток заставного законодавства (у тому числі іпотека, застава, застава цінних паперів), поручительства і гарантії, у цілому система страхування. Унаслідок значного кредитного, відсоткового та інших ризиків, досить високого рівня інфляції білоруські банки продовжують вкладати свої ресурси у валютні операції. Розрахунки, які проводять білоруські комерційні банки, досі здійснюються повільно.

Крім того, необхідно зазначити і неврегульованість політики процентних банківських ставок за кредитами і депозитами. Багато проблем нагромадилося також в організації і механізмі функціонування в інших інституційних ланках кредитної системи - страховому секторі, небанківських кредитно-фінансових інститутах.

Крім того, особливістю розвитку небанківських кредитно-фінансових установ у Білорусі є те, що розвиток одержав лише страховий сектор. Діяльність цього сектору регулюється Законом РБ "Про страхування в Республіці Білорусь". Також, як і в банківській сфері, багато страхових компаній через свою фінансову неспроможність збанкрутіли протягом незалежності країни. Намітилася тенденція укрупнення і об'єднання страхових компаній. Через свою незначну потужність страхові компанії володіють та оперують, як правило, незначними кредитними ресурсами.

Стосовно інших небанківських кредитно-фінансових інститутів необхідно зазначити, що в більшості своїй вони не досягли значного розвитку в республіці. Так, нечисленні інвестиційні фонди, створені на етапі сертифікаційної приватизації, в основному не діють. Вони або володіють незначними ресурсами внаслідок того, що дана приватизація так і не отримала серйозного розвитку в Білорусі (фактично вона була припинена), або взагалі фонди розорилися або закрилися через свою неперспективність.

Інша складова небанківських фінансово-кредитних організацій в Білорусі - фінансові компанії. Особливістю їхнього розвитку є те, що вони є нечисленними і діють на основі ухвали Ради Міністрів і Національного банку "Про затвердження тимчасового положення про небанківські фінансові організації в РБ" від 23 липня 1996 року. Ряд інвестиційних фондів і фінансових компаній будували свою діяльність не на комерційній основі, а за принципом піраміди, що викликало хвилю їх банкрутств і серйозні претензії з боку суб'єктів господарювання і населення.

Інші структурні елементи кредитної системи, характерні для більшості промислово розвинених країн, не отримали розвитку в Білорусі. Це стосується пенсійних фондів, трастових компаній, добродійних фондів, ощадно-позичкових асоціацій, кредитних спілок тощо.

Усе вищесказане свідчить про те, що багато моментів діяльності кредитно-фінансових установ і розвиток банківської системи в цілому в республіці потребує подальшого вдосконалення. Економічна оцінка показує, що основним чинником і показником стійкості банку є рівень його капіталізації. Недостатня капіталізація банківського сектору характерна для багатьох держав з перехідною економікою. Як правило, банківські системи в таких країнах розвивалися в останнє десятиріччя значно швидше, ніж виникали джерела реального грошового капіталу для формування фондів фінансових ресурсів банків.

Першим чинником підвищення стійкості білоруської банківської системи є те, що Національний банк Республіки Білорусь враховує вказану обставину і послідовно проводить політику, направлену на підвищення капіталізації банківської системи країни.

Другим чинником підвищення стійкості білоруської банківської системи є поліпшення якості кредитних портфелів банків. Кредитування - основний банківський інструмент. Проте сьогодні, якщо оцінювати ситуацію без урахування перспективи, це не завжди високодохідний і надійний засіб розміщення банківських ресурсів. З іншого боку, тільки кредитування реального сектору економіки зрештою може сприяти підйому національної економіки і, відповідно, через економічне оздоровлення клієнтури призведе до підвищення фінансової стійкості і надійності банківської системи країни.

Третім чинником забезпечення стабільності банківської системи Білорусі є адекватне та своєчасне реагування на виникаючі в банках проблемні й кризові ситуації.

Четвертим і основним чинником у підвищенні надійності банківської системи країни необхідно розглядати вдосконалення банківського нагляду. Банківський нагляд існує в різних формах більше 100 років. Найбільшого розвитку він досяг у країнах Західної Європи і США. В останні 25-27 років банківський нагляд почав інтенсивно розвиватися і в інших країнах.

У Білорусі наглядова діяльність почала розвиватися з 1987 року, тобто із створення ще в Білоруській РСР спеціалізованих банків, а потім перших комерційних банків. У структурі Національного банку Республіки Білорусь було створено Управління по роботі з комерційними банками, яке після проголошення незалежності перейменували в Управління з регулювання діяльності банків. На його базі в 1992 році утворено Управління з нагляду за діяльністю банків, а в обласних главках Національного банку - регіональні наглядові підрозділи. З 1996 року банківський нагляд одержав ще одну організаційну будову - департамент, управління, відділи, сектори.

У даний час наглядові функції в системі центрального апарату Національного банку виконує Департамент банківського нагляду, що складається з двох управлінь і декількох самостійних відділів. В обласних главках також є підрозділи, що здійснюють контроль за роботою філіалів банків, які розташовані на підвідомчій їм території. Загальна чисельність співробітників Національного банку, що працюють у центральному апараті і підрозділах банківського нагляду на території республіки, становить близько 110 осіб.

Національний банк Республіки Білорусь має за мету забезпечити міжнародний рівень якості роботи і надійності білоруських банків. Тому і національні стандарти країни, процедури банківського нагляду повинні відповідати вимогам, прийнятим у всьому світі. Так, міжнародні вимоги щодо організації ефективного банківського нагляду сформульовані у вигляді Основних Базельських принципів. Частина вимог цих принципів у республіці уже виконується.

Наприклад, ще на початку 90-х років були прийняті національні закони для банківської діяльності, які потім були розвинені і деталізовані в Банківському кодексі Республіки Білорусь. Створені органи банківського нагляду з чітко розмежованою відповідальністю і завданнями для кожного органу. їм надана достатня оперативна самостійність. Налагоджений інформаційний обмін і координація між різними контрольними органами, відповідальними за контроль банківської діяльності. Зроблені кроки щодо підвищення прозорості роботи банків. Налагоджується система обміну інформацією з іноземними наглядовими органами тощо,

З 1 січня 2000 року банки республіки при визначенні всіх економічних нормативів перейшли на розрахунок дворівневого капіталу банку, який широко застосовується в міжнародній практиці. Він більш реально відображає фінансову стійкість банку за допомогою обмеження впливу на розмір капіталу нестабільних джерел. Розпочато використання інших модифікованих економічних нормативів, зокрема це стосується: співвідношення високоліквідних і сумарних активів банку; сукупної величини кредитів акціонерам (учасникам) кредитної організації і максимального розміру кредитів інсайдерам кредитної організації. Це істотно розширює можливості контролю з боку Національного банку за ступенем стійкості та надійності білоруських банків.

Разом з тим за деякими напрямами, які забезпечують відповідність міжнародним вимогам для ефективного нагляду за банками, ще багато незробленого. Найважливіші серед них: стійкість макроекономічної політики, ефективна ринкова дисципліна, забезпечення високого рівня захисту депозитів громадян у банках, істотне підвищення рівня юридичного і матеріального забезпечення наглядової діяльності, досягнення в республіці прийнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку та ін.

Підвищення прозорості банків у країні здійснюється для досягнення таких цілей, як: орієнтації юридичних і фізичних осіб при виборі ними обслуговуючого банку; стимулювання конкуренції на ринку банківських послуг; зниження можливого матеріального збитку для кредиторів, вкладників, клієнтів у результаті ризикованої діяльності банків. Усе це повинно дати істотний економічний і соціальний ефект. Як мінімум, підвищення рівня інформаційної прозорості білоруських банків створить більш сприятливі умови для ухвалення вітчизняними і зарубіжними інвесторами позитивних рішень щодо інвестування засобів у банківську систему країни і тим самим сприятиме зміцненню її стабільності.

Захоплення високоприбутковими, але спекулятивними та високоризикованими операціями, як показала російська криза, може призвести до банкрутства, здавалося б, найнадійніші банки, а банківську систему - до глибокої кризи. Враховуючи це, банки повинні вміти працювати з реальним сектором економіки в будь-яких макроекономічних умовах, підтримувати тісний зв'язок з продуктивним капіталом. Це є основою, можливо, не найшвидшого, але надійного зростання і зміцнення як банків, так і підприємств реального сектору.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні етапи розвитку банківської системи Республіки Білорусь.

2. Які зміни відбулися в банківській системі Республіки Білорусь починаючи з XIX століття? Назвіть банки, що діяли до 1913 року.

3. У якому році була законодавчо закріплена діяльність банківської системи Республіки Білорусь? З чим це було пов'язано?

4. Опишіть особливості діяльності банківської системи Республіки Білорусь до і після Другої світової війни.

5. У якому році утворилася дворівнева банківська система Республіки Білорусь та її центральний банк? Яка його повна назва і чи є він підзвітний?

6. Опишіть організаційну структуру центрального банку Ре-. спубліки Білорусь і які його основні функції? Зобразіть ЇЇ схематично.

7. Які завдання центрального банку Республіки Білорусь під час роботи міжнародних організацій?

8. Скільки комерційних банків діє в Республіці Білорусь і які з них найбільші та системоутворюючі?

9. Які банківські продукти і послуги надають комерційні банки?

10. Які негативні риси притаманні банківській системі Республіки Білорусь і з чим це пов'язано?

11. Назвіть особливості наглядової діяльності за банківською системою Республіки Білорусь та який орган цим займається?

12. Які є перспективні напрями розвитку банківської системи країни?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси