Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ТАБЛИЦЯ. СПИСОК. ПЕРЕЛІКСписок. Перелік. ТаблицяПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВПравопис прислівниківПрислівник

 
Головна arrow Документознавство arrow Українське ділове мовлення
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Список. Перелік

Список - це реєстрація предметів, осіб, документів, що складається у певному порядку. Найпоширенішим є алфавітний список, що являє собою перелік кого-небудь або чого-небудь за алфавітом. У списку осіб ім'я та по батькові пишуться після прізвища.

Перелік - це перерахування предметів, осіб і об'єктів, на які поширюються певні норми й вимоги.

Отже, список і перелік - дуже близькі документи, що різняться за призначенням.

Список і перелік мають такі реквізити:

1) номер; 2) тематичний заголовок; 3) основну частину, що містить графи і рядки (обов'язковою є графа "№пор."^

Зразок списку:

СПИСОК №4

студентів IV курсу філологічного факультету Ніжинського державного педуніверс итету імені Миколи Гоголя, які працюють у школах м. Ніжина

№ пор.

Прізвище, ім'я та по батькові

Номер школи

Адреса школи

1

Андрущак Ганна Миколаївна

середня школа №2

вул, Грінченка, 43

2

Бойко

Степан Іванович

середня школа №20

вул. Малишка, 1а

3

Кожина

Ірина Леонідівна

школа-інтернат №5

вул. Шевченка, 12

Правопис прислівників

Прислівник належить до тих частин мови, що й досі поповнюються новими словами, особливо за рахунок прийменниково-іменникових сполучень (деякі з них перейшли у прислівники, інші зберігають ознаки сполучення іменника з прийменником). Щоб розрізняти прислівники і сполучення прислівникового типу, необхідно на основі синтаксичних зв'язків з'ясувати, наскільки збережене значення предметності в іменниках, від яких вони походять. Разом пишуться:

1) прислівники, утворені від іменника, колишньої короткої форми прикметника, числівника, займенника, прислівника у поєднанні з прийменником: увечері, востаннє, втроє, внічию, занадто;

2) складні прислівники, утворені від кількох основ: мимоволі, насамперед, повсякчас, праворуч, тимчасово, привселюдно;

3) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою частиною мови: абикуди, аніскілечки, деколи, чимало, щодня, якнайбільше.

Окремо пишуться:

1) прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найчастіше в них вживаються такі прийменники:

без (без упину, без відома, без жалю, без пуття, без сумніву);

в (в нагороду, в міру, в разі, уві сні);

до (до вподоби, до діла, до загину, до краю, до останку, до побачення, до пуття, до цих пір, до смаку, до сьогодні);

з (з розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю);

на (на вибір, на видноті, на віку, на зло, на світанку, на добраніч, на око, на диво);

під (під боком, під силу, під вечір);

по (по змозі, по правді, по суті);

2) прислівникові сполучення, які складаються з повторюваних іменників, розділених прийменниками: разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку: кінець кінцем, одним одна, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

1) прислівники, в яких повторюються основи: рано-вранці, ледве-ледве, зроду-віку, любо-дорого (синонімічні та антонімічні прислівники);

2) прислівники, в яких повторювані основи розділені прийменниками, що перейшли у префікси, та частками: всього-на-всього, де-не-де, хоч-не-хоч, коли-не-коли, будь-що-будь;

3) прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -и-, -ому-: по-нашому, по-київська;

4) прислівники, утворені від префікса по- і порядкового числівника на -е: по-перше, по-четверте;

5) прислівники по-латині, на-гора, десь-колись, десь-інде, десь-інколи, геть-чисто.

Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле:

Сад посаджено, і соние встало, і грає далеч генієм людським (Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простим: вони виражають відносно завершену думку, мають граматичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами простих речень складні речення є досконалим способом формулювання, вираження й повідомлення думок.

"Будівельним матеріалом" для складного речення є прості речення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характеризуються відносною самостійністю.) Частини складного ре-

чення з'єднукугься в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних займенників та прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і безсполучниковим зв'язком:

У межах сполучникового зв'язку виокремлюють:

спосіб сурядності (коли частини складного речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівноправні незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову і структурну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснює другу, доповнюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного речення називають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Засобом вираження зв'язку в таких конструкціях слугують підрядні сполучники і сполучні слова, які не вживаються ні в складносурядному, ні у простому реченні.

За безсполучникового зв'язку частини складного речення поєднуються в єдине ціле за змістом та інтонаційно.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси