Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Нація як предмет дослідження етносоціологіїКонцептуальні схеми етносоціології і соціології націїЕТНОСОЦІОЛОГІЯ
Нація як предмет дослідження етносоціології1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникненняОб'єкт і предмет етносоціологіїОбґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети...Предмет і об'єкт дослідження.
 
Головна arrow Соціологія arrow Загальна соціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ

Ключові поняття та терміни


• етносоціологія

• функції етносоціології

• український народ

• національність

• націогенез

• національний розвиток

• національна ідея

• плем'я

• державна національна політика

• націократія

• етнос

• титульна нація

• етногенез

• нація

• соціологічна теорія нації

• національні інтереси

• національне відродження

• етнічна група


Етносоціологія та предмет її дослідження

Етносоціологія є порівняно молодою спеціально-соціологічною наукою, що виникла на межі етнографії та соціології. Сам термін "етносоціологія" складається з двох слів різного походження: етнос (від грец. ethnos — народ) і соціологія (від лат. societas- суспільство і грец. logos — вчення). Тому буквально цей вислів означає вчення про суспільство та місце в ньому народів.

Етносоціологію визначають як науку, що досліджує походження, суть і функції різноманітних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх утворення, розвитку та взаємозв'язків з іншими етносами, а також механізми їх входження у систему соціальних відносин.

Для етносоціології етнічні і національні спільноти є складними соціальними системами, що динамічно розвиваються у взаємозв'язку з динамікою соціальної структури суспільства, з політичними, економічними, соціокультурними процесами, які відбуваються у суспільстві. Етносоціологія досліджує також особливості етнічної ідентифікації людей, соціальну зумовленість національної свідомості і міжнаціональних взаємин.

Саме тоді у західній соціології починає свою роботу перша когорта етносоціологів на чолі з X. Сетон-Уотсоном, яка акцентувала свою увагу переважно на етнічних процесах в доіндустріальних та примітивних суспільствах. Але з часом виявилося, що індустріалізація та пов'язані з нею урбанізація і зростання впливу засобів масової комунікації не затушовують значення і ролі етнічності. Навпаки, вони посилюють прагнення людей до збереження етнічної самототожності. Утворення багатонаціональних держав не означає етнічного нівелювання і повної асиміляції етнічних груп, а навпаки, вони посилюють боротьбу за рівний доступ до соціальних і культурних благ, за досягнення рівноправного статусу у такому суспільстві, за врахування прав національних меншин.

Термін "етносоціологія" був впроваджений у науковий обіг зарубіжної соціології ще у 30-х pp. XX ст. Р. Турнвальдом.

Таким чином, предметом етносоціології є взаємозв'язок загальних соціальних явищ і процесів з явищами та процесами етнічними, а об'єктом — особливості етнічних виявів соціального.

Дослідники відзначають, що сфера етносоціологічного вивчення є надзвичайно широкою, а проблеми, які досліджуються етносоціологією, — вельми численними. Це — етнічні особливості наступних соціальних змін:

• динаміки розвитку основних етнічних груп як всередині тієї чи іншої країни, так і в діаспорі;

• темпів соціальних переміщень в етнічних групах;

• внутрішньої і зовнішньої міграції етнічних груп і національних меншин;

• тенденцій розвитку внутрішньо-сімейних стосунків;

• напрямків змін у використанні мови титульної нації, мов національних меншин та мов діаспори різноманітними соціальними групами;

• процесів взаємодії сучасної і традиційної етнічно-національної культури;

• змінюваної ролі традицій у політичному житті і соціальній поведінці, процесах модернізації, постіндустріальному розвитку;

• міжкультурних взаємодій представників різних етнічних і національних груп;

• зростаючої ролі релігії у житті суспільства взагалі та окремих його етнічних спільнот;

• формування етнічної самосвідомості, авто- і гетеро-стереотипів, етнічних установок і національних інтересів, вироблення національної ідеї;

• розвитку націоналізму;

• виникнення та розв'язання міжетнічних конфліктів, послаблення міжетнічної напруги.

Етносоціологія має свою внутрішню структуру і поділяється на соціологічні субдисципліни, які вивчають певні етнічні спільноти — племена, народності тощо. Серед них особливе місце займає соціологія нації.

Роль соціології вбачається у виявленні таких точок напруги і недопущенні міжнаціональної конфронтації; в разі ж виникнення міжнаціональних конфліктів соціологи допомагають знайти шляхи їх мирного розв'язання, полагодження міжнаціональних стосунків.

З наведеного видно, що етносоціологія і соціологія нації покликані виконувати важливі соціальні функції у суспільстві. Серед таких функцій виділимо наступні.

Теоретико-пізнавальна. Вона полягає у тому, що етносоціологічні дослідження дозволяють:

• одержати знання про розвиток етнічно-національних спільнот у сучасних умовах,

• з'ясувати їх місце і роль у суспільному розвитку,

• виявити вплив соціуму на етнічні спільноти і групи тощо.

Описово-інформаційна. Її суть в тому, що соціологами здійснюється систематичний опис і накопичення матеріалу про етнонаціональні спільноти і групи. На основі цього в подальшому:

• робляться практичні висновки,

• приймаються управлінські рішення, законодавчі акти;

• виробляється державна національна політика.

Функція соціального планування. Соціологи надають результати своїх досліджень для:

• планування розвитку різноманітних сфер життєдіяльності нації та національних меншин,

• сприяння планомірному розвитку титульної нації й інших етнічних груп,

• забезпечення умов для всебічної реалізації національних інтересів як всередині країни, так і за її межами.

Прогностична функція. Етносоціологія та соціологія нації здатні розробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку етнонаціональних спільнот і груп в майбутньому, особливо в перехідні періоди.

Можна вичленувати й інші функції етносоціології та соціології нації, такі, як критична (суть якої полягає в критичному аналізі теоретичних положень і практики регулювання етнонаціональної політики), світоглядна (їх вплив на формування національної свідомості й культури, етнополітичні орієнтації та поведінки), інтеграційна (що передбачає інтегрування знань, набутих іншими соціо-гуманітарними науками щодо етнонаціональних процесів) тощо. Всі вони засвідчують велику роль і значення етносоціології в житті суспільства та в забезпеченні гармонійного розвитку етнонаціональних процесів і явищ.

Предмети досліджень соціології нації

• соціальні, економічні, політичні, духовні взаємовідносини між націями та національними меншинами як в окремих багатонаціональних державно територіальних утвореннях, так і у федеративній державі;

• процеси формування і розвитку національних спільнот і груп, зміни в їх складі, відмінності у способі життя та культурних проявах;

• сфера міжнаціональних напруг і конфліктів

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Нація як предмет дослідження етносоціології
Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
Нація як предмет дослідження етносоціології
1. Предмет і функції етносоціології, передумови її виникнення
Об'єкт і предмет етносоціології
Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження.
Предмет і об'єкт дослідження.
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси