Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питанняМісце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення...
Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальностіСистемогенез і використання: дві основні форми розвитку...Гегель про філософсько-історичні категорії
Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питанняСистемогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й...Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення...
Проблема буття у філософії АнтичностіАНТИЧНА ФІЛОСОФІЯАнтична філософія
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯАрабське середньовіччя.КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Філософські категорії: версія ГегеляРозвиток філософсько-історичних категорій: постановка питанняФілософсько-історичні категорії як щаблі, засоби і форми духовного...
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія історії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система категорій філософії історії

Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється філософське осмислення історичного процесу і, по суті, вірне його відображення.

Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика

Особливо важливе місце серед цих понять посідають категорії філософії історії — основоположні, найзагальніші і найглибинніші, фундаментальні поняття філософсько-історичного мислення. В цьому плані філософія історії не відрізняється від інших філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових різновидів пізнання, в кожному з яких наріжні поняття, що характеризують предмет відповідної галузі знань як цілісний у певному зрізі, теж позначаються як категорії.

Категорії філософії: історія вивчення

Що ж таке категорії? Розглянемо, як конкретизувалися уявлення про них у ході історичного розвитку філософії.

Категорії як проблема античної філософії

Хоч уже в Платона, передусім в його діалогах "Софіст"1 і "Парменід"2, міститься досить докладний (особливо в "Парменіді") аналіз категорій, однак уперше спеціальний трактат, що так і називався — "Категорії", присвячений дослідженню категорій, створив Арістотель3. Вже він фіксує своєрідну їх багатовимірність, розглядаючи категорії і як роди буття, і як відображення об'єктивної дійсності, і як граничне узагальнення останньої. Найвідомішою з арістотелівських таблиць категорій є та, де він виокремлював десять категорій: сутність (субстанція), кількість, якість, відношення, місце, час, положення, стан, дія, страждання (хоч у нього ця таблиця не єдина). Грецькі стоїки помітно спрощують дану таблицю, звівши її до чотирьох категорій: субстрат (субстанція), образ існування, якість і відношення. Філософ-платонік, основоположник неоплатонізму Плотін у своїх "Еннеадах" обґрунтовує необхідність поділу категорій на умосяжні (первинні) і чуттєві (вторинні), відносячи до перших суще, рух, спокій, тотожність і відмінність (як і Платон), а до других — субстанцію, відношення, кількість, якість тощо4. Учень Плотіна Порфирій у своєму майже такому ж популярному протягом усього середньовіччя, як і "Категорії" Арісто-теля, "Вступі до "Категорій" Арістотеля" виділяє такі категорії: рід, вид, видова ознака" власна і вхідна ознака5.

Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час

Великого значення обговорення категорій (універсалій) набуло в Середні віки. Саме суперечки реалістів, які доводили, що найзагальніші поняття існують реально (причому саме й постають як справжня дійсність) та номіналістів, котрі, навпаки, вважали ЦІ поняття всього лиш назвами, простими "іменами", чималою мірою визначали самобутність і рух філософської думки цього часу.

Однією з центральних проблема категорій була і в філософії Нового часу, де раціоналісти тлумачили категорії як "світло", вроджені ідеї чистого розуму, емпіристи ж обстоювали їх досвідне походження.

Філософські категорії: версія Канта

Якісно новий підхід до вивчення категорій запропонував основоположник німецької класичної філософії кінця XVIII — початку XIX ст. Іммануїл Кант (1724—1804). У своїй праці "Критика чистого розуму" він інтерпретував категорії не як форми відображення, а як апріорні, тобто такі, що передували досвіду, незалежні від нього, призначені для впорядкування цього досвіду, форми розсудку, які відрізняються водночас і від діалектичних ідей чистого розуму. Категорії, за Кантом, характеризують не світ "речей у собі", а сам суб'єкт пізнання, лад його мислення. За розробленою мислителем категоріальною таблицею, категорії згруповані за чотирма основними рангами: якість (реальність, заперечення, обмеження); кількість (єдність, множина, цілісність); відношення (субстанція і властивість, причина та дія, взаємодія); модальність (можливість і неможливість, дійсність і недійсність, необхідність і випадковість)6.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання
Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу
Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальності
Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій
Гегель про філософсько-історичні категорії
Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання
Системогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й онтогенезу
Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу
Проблема буття у філософії Античності
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Антична філософія
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Арабське середньовіччя.
КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Філософські категорії: версія Гегеля
Розвиток філософсько-історичних категорій: постановка питання
Філософсько-історичні категорії як щаблі, засоби і форми духовного освоєння людиною її світу
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси