Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Нормативи інвестуванняПортфельне інвестування та управління ризикамиНОРМАТИВИ ДЛЯ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУЯк визначається норматив на запасні частини та інструмент?Нормативи ліквідності.
Відкрита валютна позиція банку та методика її розрахункуОсобливості визначення валютної позиції банкуУправління валютною позицією банкуВалютна позиція банківКупівля на відкритому ринку в банку
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківський нагляд
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нормативи інвестування.

Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку, що надається згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами Національного банку. Банки мають право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку якщо: інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку; юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг; регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим нормативно-правовими актами Національного банку.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного зі здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, Національний банк установив нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12).

До розрахунку нормативів інвестування не включаються суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком: у зв'язку з реалізацією права заставодержателя, та за умови, що банк не утримує їх більше одного року; з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк; у результаті андерайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року; за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

Динаміка дотримання банками Україниу нормативів кредитного ризик

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 %.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку. Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв, часток) будь-якої юридичної особи.

Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) будь-якої юридичної особи, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 %. Фактичні значення нормативів інвестування протягом 2003— 2009 рр. наведені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Динаміка дотримання банками України нормативів інвестування, %

Норматив

01.01.2004

01.01.2005

01.01.2006

01.01.2007

01.01.2008

01.01.2009

01.01.2010

Норматив інвестування

в цінні папери окремо

за кожною установою

(Н11)

3,30

2,88

1,06

0,68

0,58

0,22

0,07

Норматив загальної суми інвестування (Н12)

10,23

9,50

12,84

10,17

9,05

5,52

3,12

Визначення відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку.

Діяльність банків на валютних ринках, що полягає в управлінні активами і пасивами в іноземній валюті та в банківських металах, пов'язана з валютними ризиками (одним з елементів ринкового ризику), які виникають у зв'язку з використанням різних валют та банківських металів під час проведення банківських операцій.

Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов'язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань.

Для уповноважених банків, що здійснюють на міжбанківському валютному ринку України операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні, Національний банк установлює ліміти таких відкритих валютних позицій: загальної (довгої/ короткої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями.

Ліміти відкритої валютної позиції — це встановлене Національним банком кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/короткої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (ЛІЗ) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (ЛІ3-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов'язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов'язань за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національний банк установлює для уповноважених банків такі ліміти відкритої валютної позиції:

— ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) — не більше 20 %;

— ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) — не більше 10 %.

Національний банк установлює ліміти окремим розпорядчим документом у формі постанови Правління Національного банку та доводить її зміст до відома банку не пізніше ніж за місяць до дати введення їх у дію.

Банк, виходячи зі встановлених Національним банком лімітів, складає в довільній формі внутрішній документ зі щоденними розрахунками виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій на поточну дату, а також станом на 1-ше число кожного місяця із розрахунками середньоарифметичних величин (за попередній місяць), виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій за звітний місяць.

Середньоарифметичні величини виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій за звітний місяць є звітними даними, що використовуються Національним банком для контролю за дотриманням банком установлених лімітів.

Банк здійснює розрахунок загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції на підставі щоденного балансу банку та визначає дотримання лімітів шляхом зіставлення лімітів із середньоарифметичними величинами (за звітний місяць), вираженими у відсотках відповідних відкритих валютних позицій.

Національний банк має право прийняти окреме рішення щодо введення щоденного контролю за дотриманням банком лімітів на визначений строк у разі порушення ним значень лімітів два та більше звітних періоди протягом календарного року. Після набрання чинності зазначеним рішенням звітним періодом уважається один робочий день та відповідно звітними даними, що використовуються Національним банком для контролю за дотриманням банком установлених лімітів, є щоденні дані про відповідні відкриті валютні позиції.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку та Служба банківського нагляду щодня здійснюють аналіз та контроль за дотриманням банком установлених Національним банком значень лімітів на підставі форми звітності № 1 Д "Баланс банку", що передбачена Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України.

Банк несе відповідальність за недотримання лімітів, подання недостовірної звітності та несвоєчасне її подання згідно з законодавством України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси