Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Аналітичні процедури в аудиті та їх характеристикаАналітичні процедури в аудитіМетодичні прийоми і процедури, що застосовуються в аудиті"Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення...Процедура проведення екологічного аудитуНАЛАГОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНИХ ПРОЦЕДУР АУДИТУ ТА ВНУТРІШНЬОГО...Управлінські процедури: визначення мети, інформаційне забезпечення,...Аналітичні процедури виявлення обману та помилокСтадії, етапи і процедури аудитуАналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналітичні процедури в аудиті

Аналітичні процедури є одним із видів аудиторських процедур і полягають у виявленні, аналізі й оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб'єкта, який перевіряють. їх застосування основане на явному причинно-наслідковому зв'язку між аналізованими показниками.

Використання аналітичних процедур регламентує Міжнародний стандарт № 520 "Аналітичні процедури".

Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної йому інформації і при цьому потребує набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування.

Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації:

• з порівнюваною інформацією за попередній період або періоди;

• з очікуваними результатами (з планом, бюджетом тощо);

• з аналогічною інформацією в галузі (порівняння показників із показниками аналогічних підприємств галузі).

Аналітичні процедури — це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення ймовірних залежностей між ними. При цьому використовують такі основні методи [8]:

• відсоткові порівняння;

• коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства;

• балансовий метод;

• регресійний аналіз.

Застосовуючи ці методи, аудитор проводить такі заходи.

Порівняння фактичних показників із плановими (кошторисними). Дослідження найбільш важливих сфер (у яких є різкі відхилення фактичних показників від планових) може виявити свідчення потенційних помилок.

Порівняння показників звітного періоду з показниками попередніх періодів. Різкі коливання мають привернути увагу аудитора, вони можуть бути пов'язані із зміною економічних умов чи умов із похибками фінансової звітності.

Порівняння фактичних фінансових показників із визначеними аудитором прогнозними показниками. Аудитор складає передбачуваний баланс для зіставлення його з фактичним. Суть цієї процедури полягає в тому, що аудитор порівнює сальдо рахунка з іншими рахунками чи залишками рахунків прибутків і збитків або робить свої припущення на основі сформованих тенденцій.

Обчислення коефіцієнтів фінансового стану підприємства й аналіз їхньої динаміки. На основі аналізу аудитор робить важливі висновки про життєздатність клієнта.

Порівняння показників економічного суб'єкта, що перевіряється, із середньогалузевими даними. Значні відхилення має вивчити аудитор, однак необхідно враховувати розходження в обліковій політиці підприємств, в економічних умовах і можливій специфічності продукції, яку випускають окремі підприємства. У деяких випадках доцільно зробити порівняння з показниками підприємства-аналога.

Порівняння даних про клієнта з очікуваними результатами за допомогою нефінансових даних (кількість реалізованої продукції, відпрацьовані години тощо). При цьому важлива впевненість у точності цих нефінансових даних.

На стадії планування аудиту аналітичні процедури допомагають аудитору з'ясувати особливості діяльності клієнта і визначити проблеми у формуванні фінансової інформації, а також ступінь ризику. Вони виявляють об'єкти, які потребують особливої уваги аудиторів.

За допомогою методів попереднього дослідження можна, не перевіряючи конкретних документів і виконавши тільки відповідні розрахунки, одержати відповідь на запитання про те, чи слід проводити поглиблену перевірку конкретного цеху, служби, ділянки. Це дає можливість більш раціонально використовувати робочий час аудиторів.

Крім цього, як одна з найважливіших заключних аналітичних процедур, аналіз фінансового стану підприємства, яке перевіряють, має величезне значення для аудитора, оскільки дозволяє на його основі робити важливі висновки для потреб аудиторської перевірки.

Складність аналітичних процедур окупається їхньою ефективністю. У книзі Дж. Робертсона "Аудит" [44] робиться посилання на результати дослідження суттєвих перекручувань бухгалтерської звітності, виявлених під час багатьох аудиторських перевірок. Згідно з цими результатами, аналітичні процедури допомогли виявити 27,1 % всіх перекручувань (якщо використовувати розширене тлумачення терміна "аналітичні процедури", ця цифра зросте до 45,6 %).

Аналітичні процедури аудитори проводять протягом усього процесу аудиту, що дозволяє підвищити його якість і скоротити витрати праці. У період досліджень їх можна виконувати, поєднуючи з іншими аудиторськими процедурами. У виконання аналітичних процедур входять: визначення мети процедури, вибір методу процедури, безпосереднє проведення процедури й аналіз результатів.

Правильно організований попередній аналітичний огляд може дозволити аудиторам досить докладно ознайомитися з бізнесом клієнта. Багато аудиторів починають цей огляд з вивчення порівняльних фінансових звітів і підрахунку часткових співвідношень та змін за рахунками балансу і звіту про доходи.

Основною метою застосування аналітичних процедур є виявлення наявності чи відсутності незвичайних або неправильно відображених фактів і результатів господарської діяльності, які визначають галузі потенційного ризику і потребують особливої уваги аудитора.

Несподівані значні розбіжності між фінансовими даними, які не підлягали аудиту в поточному році та іншими даними, з якими вони порівнюються, відомі під назвою незвичайні коливання [41]. Незвичайні коливання — не ті випадки, коли значних розбіжностей даних не очікується, але вони бувають, і коли значні розбіжності очікуються, але їх не буває. У будь-якому разі одна з імовірних причин незвичайних коливань — це помилка або неточність в обліку. Таким чином, якщо незвичайне коливання велике, то аудитор має встановити його причину й упевнитися, що це обґрунтована економічна подія, а не помилка чи неправильність у звітності. Цей аспект аналітичних процедур часто називають напрямом уваги, оскільки вони спрямовують дослідника на здійснення більш детальних процедур у тих специфічних сферах аудиту, де може бути знайдено помилки чи неточності.

Аналітичні процедури дають можливість скоротити кількість детальних аудиторських процедур. Коли аналітична процедура не виявляє незвичайних коливань, можна припустити, що ймовірність суттєвої помилки чи неточності мінімальна. Тоді результатом цієї аналітичної процедури слід вважати вагоме свідчення на користь правильності відображення залишків на відповідних рахунках. Із цього випливає, що під час аналізу розглянутих рахунків можна обмежитися меншою кількістю детальних тестів. Як приклад можна навести аналіз співвідношення між обсягом реалізації і розміром дебіторської заборгованості замість зустрічної перевірки рахунків дебіторів. Перелічуємо показники, між якими є досить тісний взаємозв'язок: реалізація — собівартість реалізованої продукції; реалізація — дебіторська заборгованість; основні засоби — амортизація; фінансові вкладення (довгострокові і короткострокові) — доходи від них; покупки — кредиторська заборгованість; обсяг виконуваних робіт — зарплата персоналу; обсяг продажів — комісійна винагорода.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси