Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Аудит державного і комунального майнаПоняття оренди державного та комунального майнаМетодики проведення державного аудитуОсобливості договору оренди державного та комунального майнаМетодика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...Види та організаційно-правові форми підприємств. Майно підприємств....Особливості правового режиму державного та комунального майна....Методика аудиту продажу готової продукції, товарів (робіт, послуг)Особливості приватизації майна, що перебуває в комунальній власностіНедотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного,...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика аудиту державного і комунального майна

Аудит майна державної і комунальної власності як суб'єкта фінансово-господарської діяльності характеризується низкою особливостей, котрі впливають на порядок проведення перевірки:

- установи функціонують на правах державної або комунальної форми власності. Таке становище визначає порядок придбання цінностей за державні кошти, формування власного капіталу як насамперед основи і подальшого здійснення діяльності, відчуження майна;

- установи належать до прибуткових організацій - метою їх діяльності є отримання прибутку, а також надання різних матеріальних і нематеріальних послуг.

Ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних засобів, державного і комунального майна" від 15 грудня 2005 р. № 3202-ІУ1 ставить за мету підвищення контролю за використанням бюджетних засобів і запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання державного і комунального майна. В Господарському кодексі України, в п. З ст. 363 вводиться нова форма контролю - державний фінансовий аудит для законного і ефективного використання державного і комунального майна. Право здійснення фінансового контролю в п. 4 ст. 363 ГКУ делеговано Рахунковій палаті України і органам Державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законодавства.

Аудит державного і комунального майна як система контролю за наявністю і рухом бюджетних коштів виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції, має своїм предметом конкретні об'єкти у вигляді господарських засобів, установ, підприємств і джерела їх формування.

Метою аудиту державного та комунального майна є забезпечення законності, ефективності та економічності використання державного і/або комунального майна, достовірності звітності, а також обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання і повноти збереження майна.

Завдання аудиту державного і комунального майна:

- аналіз адміністративних рішень, прийнятих у ході використання державного і комунального майна;

- перевірка достовірності фінансової звітності підприємств, які використовують державне майно, та правильності ведення ними бухгалтерського обліку;

- перевірка законності здійснених фінансових операцій;

- оцінювання надійності та якості внутрішнього фінансового контролю;

- запобігання правопорушенням щодо ефективного використання та повноти збереження майна;

- обґрунтування пропозицій стосовно підвищення ефективності використання і повноти збереження майна.

Об'єктами аудиту державного і комунального майна є: необоротні активи, оборотні активи, витрати, власний капітал, доходи, зобов'язання.

Джерела інформації аудиту державного і комунального майна:

- нормативно-правові акти та методичні документи, які регламентують порядок використання і збереження державного і комунального майна;

- установчі документи (статут, установчий договір та ін.);

- наказ про облікову політику;

- Журнал-головна, регістри бухгалтерського обліку та первинні документи;

- фінансова звітність установ, підприємств та організацій.

Під час аудиту майна, державних і комунальних підприємств слід враховувати, що в складі активів відображаються основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти, витрати.

Джерелами формування активів державних і комунальних підприємств є доходи, власний капітал і зобов'язання. Необоротні активи є невід'ємною частиною виробничого циклу підприємства, тому перевірка їхнього збереження й ефективного використання є найважливішим завданням аудиту.

Ключовими аспектами в аудиті державного і комунального майна є:

- аналіз фінансової та економічної діяльності шляхом дослідження прибутковості, продуктивності та ефективності через порівняння, тенденції, пропорції всередині та між підприємствами (як державними, так і приватними), а також через оцінювання витрат і вигід;

- аудит приватизаційних процесів.

Приватизація - процес передачі об'єктів державної або муніципальної власності у колективну або особисту власність.

Приватизація є ефективним інструментом здійснення структурної перебудови економіки, підвищення рівня ефективності функціонування підприємств, а також додатковим джерелом надходження коштів до державного бюджету з метою подальшого їх використання для розв'язання соціальних проблем та реформування виробничого потенціалу держави.

Під час здійснення державою приватизації майна, проведення аудиту є обов'язковим.

Приватизація або конверсія (перетворення) державних підприємств частково або повністю у приватну власність є необхідним процесом у таких випадках:

- в умовах спаду економіки, збільшення державного боргу і зростання бюджетного дефіциту. В таких випадках уряд, як правило, зосереджує увагу на державних підприємствах, оскільки їх вплив на національну економіку з питань загального обсягу інвестицій, частки у обсягах зовнішнього боргу державного сектору та внеску у внутрішній валовий продукт займає помітне місце у національному управлінні економікою;

- є збиткові державні підприємства, які стають тягарем для державної казни, тому виникає необхідність їх продажу. Доходи від цього спрямовуються на фінансування проектів розвитку або на компенсацію ендемічного бюджетного дефіциту;

- виникає необхідність здійснення значних капіталовкладень у діяльність прибуткових державних підприємств для їх розвитку в майбутньому. Такі дії призводять до зменшення фінансування інших соціально-економічних цілей, адже обсяги необхідних для інвестування коштів з бюджету великі.

У таких випадках державні аудитори повинні досліджувати приватизаційні процеси на предмет їх потрібності та ефективності.

Приватизація реалізується у різний спосіб:

- шляхом продажу урядом частки на відкритому ринку акцій державного підприємства;

- об'єднання державних підприємств реструктуризацією відомчих підприємств та державних корпорацій;

- здавання в оренду державних підприємств у сфері послуг приватним компаніям та дозвіл на компенсацію інвестиційних витрат шляхом встановлення цін.

Основні завдання аудиту приватизації державного майна:

- виявлення порушень чинного законодавства з питань правомірності зарахування підприємств до об'єктів приватизації;

- додержання порядку і способу приватизації;

- зарахування підприємств до відповідної групи об'єктів;

- правильності визначення вартості об'єктів приватизації, у тому числі виявлення фактів заниження вартості приватизованого майна;

- виявлення порушень у порядку надання пільг під час приватизації державного майна;

- виявлення фактів невключення окремих основних фондів до акта оцінки;

- виявлення порушень у оформленні угод приватизації;

- виявлення порушень під час продажу акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських товариств;

- використання коштів, одержаних від приватизації, у тому числі коштів, які спрямовуються на утримання органів приватизації;

- своєчасність перерахування коштів до державного бюджету України.

Перевірка розпочинається з висвітлення питань обґрунтованості зарахування приватизованого підприємства до об'єктів приватизації відповідної групи (А, В, Г, Д, Е, Ж) залежно від первинної (балансової) вартості основних фондів, установлених на відповідний рік законами України "Про державну програму приватизації" (табл. 12.1).

Таблиця 12.1. Класифікація об'єктів приватизації

Група

Об'єкти приватизації

Група А

Цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виокремлені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працівників до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси

Група В

Цілісні майнові комплекси підприємств із середньообліковою чисельністю працівників понад 100 осіб та комплекси, вартість основних фондів яких достатня для формування статутних фондів ВАТ; акції ВАТ, випуск яких зареєстрований або продаж акцій яких розпочався до набрання чинності програмою (крім підприємств групи Г); акції ВАТ, створених на базі підприємств агропромислового комплексу, в разі, якщо вартість основних фондів достатня для формування статутного фонду ВАТ

Група Г

Цілісні майнові комплекси підприємств або пакети акцій ВАТ, що на момент прийняття рішення про приватизацію займають монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави

Група Д

Об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти

Група Е

Акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за кордоном

Група Ж

Незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі невключення їх до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"

Перевіряючи дотримання порядку приватизації, необхідно висвітлити такі питання:

- включення об'єкта, що перевіряється, до опублікованого у виданнях державних органів приватизації, місцевій періодиці списку об'єктів, які підлягають приватизації;

- наявність схваленого рішення щодо приватизації об'єкта на підставі поданої заяви та відповідно до завдань Державної програми приватизації;

- правильність формування комісії з приватизації;

- дотримання термінів затвердження її складу державним органом приватизації;

- проведення аудиторської перевірки фінансової звітності (крім об'єктів малої приватизації);

- правильність складання і дотримання термінів затвердження плану приватизації чи плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації і корпоратизації, та майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, а також у подальшому його реалізацію;

- стан обліку цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, а також майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації.

Після проведення перевірки обґрунтованості зарахування підприємства, яке приватизують, до відповідної групи та способу приватизації, здійснюється перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині виконання плану приватизації підприємства за такими етапами.

1. Інвентаризація об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, які перебувають на балансі підприємства на момент приватизації та передаються в установленому порядку місцевим органам влади. У випадку неможливості утримання цих об'єктів (створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку) за рахунок коштів місцевого бюджету та їх безоплатної передачі підприємству, що приватизують, перевіряється наявність рішення органу приватизації щодо їх безоплатної передачі та виконання умов цієї передачі (належне цільове використання, належне утримання, заборона продажу).

2. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке перебуває на балансі підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (об'єкти цивільної оборони, соціальної та інженерної інфраструктури).

3. Виявлення висонеліквідного майна, не використаного в технологічному процесі підприємства, яке приватизують, для його подальшого продажу з метою поповнення обігових коштів або для погашення заборгованості. При цьому перевіряється достовірність визначення вартості цього майна на основі даних аналітичного обліку.

4. Виявлення майна та коштів, переданих приватизованим підприємством до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності. Питання необхідності приватизації таких активів у складі цілісного майнового комплексу приватизованого підприємства є компетенцією органу приватизації.

5. Перевірка достовірності оформлення розподільчого балансу (розподіл основних засобів, визначення незакінчених будівельних об'єктів, розподіл витрат) підчас проведення приватизації частини майна державного підприємства.

6. Виявлення державного майна, що тимчасово не використовується у зв'язку з необхідністю його консервації, для визначення його істинної вартості на дату приватизації.

7. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке перебуває на відповідальному зберіганні підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву).

8. Перевірка фактичних працівників на підприємстві, акціонерів, розподілу акцій між ними; наявність оформлення "мертвих душ" для подальшого вилучення їх акцій.

9. Перевірка правильності визначення частки, яка належить державі, у статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання.

Дотримання чинного законодавства під час приватизації майна підприємств передбачає перевірку результатів інвентаризації (інвентаризаційних описів, актів), проведеної інвентаризаційною комісією.

Інвентаризація майна підприємств, які приватизуються, повинна проводитися відповідно до вимог Положення про інвентаризацію майна, що приватизується, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України 2 березня 1993 р., а саме:

- наявність основних засобів, зафіксованих у інвентарних описах на дату приватизації, має відповідати аналітичному обліку для кожного інвентарного об'єкта;

- основні засоби мають бути внесені до інвентаризаційного опису за назвою об'єкта відповідно до основного призначення із зазначенням інвентарного номера, року випуску та інших відомостей;

- основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, повинні включатися до окремого інвентаризаційного опису;

- інвентаризаційні описи орендованих об'єктів складаються окремо для кожного орендодавця із зазначенням, крім установлених відомостей, терміну оренди;

- у разі наявності на балансі підприємства нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вносять дані, які містять їх найменування і характеристику, первісну вартість і суму зносу, дату придбання і строк корисного використання;

- інвентаризація фінансових вкладень у цінні папери проводиться шляхом перевірки наявності свідоцтва на їх придбання (з внесенням до інвентаризаційного опису назви, емітента, номера серії, номінальної та балансової вартості кожного цінного папера);

- інвентаризація вкладень підприємства до статутних фондів спільно створених підприємств включає перевірку наявності установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, документів, які підтверджують внески в спільні підприємства (накладні на передачу цінностей і майна, виписки банку про сплату, свідоцтва про внесок до статутного фонду);

- у процесі інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей здійснюється перевірка правильності переоцінок;

- під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, на відвантаженні, не оплачені у встановлений термін покупцями, перебувають на складах інших підприємств і організацій. Такі суми можуть бути визначені, якщо вони підтверджені належно оформленими документами - рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур);

- в акті інвентаризації наявності готівки вказується фактичний залишок коштів за даними обліку і визначається результат інвентаризації. Під час проведення інвентаризації готівкових коштів необхідно провести й інвентаризацію бланків суворої звітності із зазначенням в інвентаризаційному описі їх назви, номера, серії;

- готівка в іноземній валюті заноситься до актів інвентаризації із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу Національного банку України на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку на грошову одиницю України;

- під час інвентаризації коштів, що перебувають у дорозі, звіряються суми, зазначені в рахунку, з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку;

- інвентаризація коштів на розрахункових, валютних та інших спеціальних рахунках банків, а також розрахунків з бюджетом має підтверджуватися взаємними актами звірки;

- у випадках, коли на балансі приватизованого підприємства обліковувалося незавершене капітальне будівництво, його вартість за передаточним балансом має бути підтверджена платіжними документами;

- в інвентаризаційних описах незавершеного капітального будівництва зазначається найменування об'єктів, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням. У разі необхідності слід перевірити проведення індексації (дооцінки) незавершеного капітального будівництва;

- інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості обов'язково передбачає перевірку дотримання терміну позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, а також перевірку одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів.

Аудитор також повинен з'ясувати, чи здійснено інвентаризацію державного майна (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного будівництва, малоцінних та швидкозношуваних предметів, коштів та розрахунків) у повному обсязі, чи не включено до інвентаризаційних описів товарно-матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву, що перебували на відповідальному зберіганні на підприємстві, яке приватизується, і якщо включено, то за якими цінами.

Результати інвентаризації, затверджені державним органом приватизації або орендодавцем, мають бути відображені в бухгалтерському обліку за той місяць, у якому закінчена інвентаризація.

Перевіряючи дотримання чинного законодавства під час оцінювання майна підприємств державної та змішаної форм власності, які приватизуються, необхідно з'ясувати правомірність застосування "Методики оцінки вартості майна під час приватизації" відповідно до періодів її чинності, тобто зафіксувати дату затвердження акта оцінювання об'єктів приватизації та засувати, чи застосовано чинну на той час методику.

Так, акти оцінювання вартості об'єктів приватизації, затверджені органом приватизації з 3 листопада 2000 р., мають бути складені з урахуванням вимог "Методики оцінки вартості майна під час приватизації", затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 12 жовтня 2000 р.

Особливості цієї методики такі:

- державний орган приватизації має обрати експерта на конкурсних засадах, державним органом приватизації проводиться обов'язкове рецензування матеріалів експертного оцінювання, висновки його надаються експерту в десятиденний термін з дня надходження матеріалів експертної оцінки; виявлені експертною оцінкою недоліки усуваються експертом у триденний термін;

- оцінювання вартості об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, визначається на підставі проведення аудиторської перевірки даних бухгалтерського обліку, якщо фінансування об'єкта незавершеного будівництва здійснюється за рахунок власних коштів підприємства або власних коштів та централізованих капітальних вкладень, з метою підтвердження фактів такого фінансування;

- під час створення господарських товариств оцінка вартості державного та комунального майна, в якому держава володіє часткою не менше ніж 25 %, здійснюється виключно експертом;

- державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном) разом з керівництвом підприємства до реєстрації ВАТ (продажу майна) вживають заходи з метою приведення у відповідність до законодавства операцій оренди державного майна, повернення до державної власності незаконно відчуженого майна або визначають порядок компенсації державі його вартості. У разі неможливості здійснення таких заходів державний орган приватизації повідомляє правоохоронні органи про виявлені факти порушень;

- будь-яке майно, що не було відображено в матеріалах інвентаризації, у тому числі й безпідставно вилучене майно, майно, щодо якого знято заборону на приватизацію, гроші та інше майно, отримані підприємством після проведення оцінки внаслідок погашення сумнівної або безнадійної заборгованості, яка виникла перед державним або орендним підприємством, але є державною до дати реєстрації ВАТ (дати укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу) і не була включена до вартості цілісного майнового комплексу (державної частки в статутному фонді), підлягає компенсації;

- строк дії акта оцінки майна, висновок експерта щодо вартості майна та звіт експерта з експертної оцінки, необхідного для реєстрації ВАТ або підписання договору купівлі-продажу майна, становить два місяці з дня його затвердження;

- при приватизації ВАТ, створених на базі майна державних орендних підприємств (крім майна сільськогосподарських підприємств), вартість державної частки статутного фонду ВАТ збільшується на суму заборгованості орендаря з вартості оборотних засобів, зданих в оренду, або з викупу оборотних активів;

- особливості визначення фізичного зносу будинків, споруд, машин, обладнання тощо з метою обчислення їхньої залишкової вартості за цією методикою встановлюються згідно з Порядком проведення експертної оцінки майна під час приватизації, який затверджується Фондом державного майна України (ФДМУ). Функціональний Знос будинків та споруд окремо не розраховується, оскільки враховується експертом у процесі застосування витратного методу та методу, що базується на капіталізації доходів;

- під час проведення повної інвентаризації майна зовсім зношені за даними бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на дві групи: строк корисного використання яких не вичерпаний на дату оцінювання і строк корисного використання яких вичерпаний на зазначену дату. Ці групи основних засобів підлягають переоцінюванню спеціальною комісією, яка створюється керівником підприємства, або шляхом здійснення експертної оцінки на принципах, установлених цією методикою;

- у разі викупу неповністю зношеного індивідуально визначеного майна та викупу або продажу на аукціоні цілісних майнових комплексів, до складу яких не включено будівлі та споруди, оцінка такого майна проводиться органом приватизації. При цьому ціна продажу виробничих запасів, які були придбані підприємством, визначається відповідно до цін постачальника або на підставі інформації про їх ринкові ціни на дату оцінювання;

- оцінювання вартості цілісних майнових комплексів, які за державною програмою приватизації на 2000-2002 рр. зараховано до груп А, Г і Ж, проводиться залежно від складу майна зазначених об'єктів, фінансових результатів їхньої діяльності за останні два роки до визначеної дати оцінювання і способу продажу з переважним застосуванням методичних основ експертного оцінювання;

- під час оцінювання пакетів акцій, що належать державі, у відкритих акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації, початкова ціна пакетів акцій акціонерних товариств, величину статутних фондів яких визначено без урахування індексації балансової вартості основних засобів станом на 1 січня 1995 р., розраховується на підставі їхньої номінальної вартості з урахуванням коефіцієнта індексації.

Необхідно перевірити правильність внесення змін до вартості майна, що приватизується, відповідно до чинних методик, а саме:

- правильність надання пільг;

- поширення особливого режиму приватизації (виключення об'єктів незавершеного будівництва, часток, паїв, акцій, що належать державі в майні підприємств, тощо);

- правильність визначення переліків об'єктів, які не приватизуються;

- врахування вартості нематеріальних активів, не відображених у балансі підприємства;

- врахування потенційної прибутковості об'єкта приватизації.

Перевіряючи правильність формування і зміни величини статутного фонду господарських товариств, необхідно проаналізувати:

- величину статутного фонду за установчими документами товариства;

- фактично сформований склад і структуру статутного фонду (кількість і вид акцій, їх номінальна вартість);

- перелік власників, які мають більше 5 % статутного фонду, акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій;

- дотримання терміну відкритої передплати акцій;

- дотримання правил і вимог додаткового випуску акцій;

- порядок оцінювання внесків до статутного фонду згідно з установчими документами. Щодо внесків, зроблених у матеріальній формі, слід навести їх перелік із зазначенням дати випуску, залишкової вартості, рівня зносу, а також інвентарного номера;

- порядок формування та змін статутного фонду;

- порядок ведення аналітичного обліку рахунка "Статутний капітал" ("Статутний фонд"); своєчасність і достовірність записів про зміни власників цінних паперів у реєстратора;

- емісійний дохід, облік його та використання.

Операції з приватизації державного майна обов'язково мають відображатися в бухгалтерському обліку на таких стадіях:

- вартості об'єктів приватизації, на якій потрібно висвітлити правильність відображення результатів індексації і складання звітності надходження, реалізації, ліквідації, ремонту та інвентаризації основних засобів;

- накопичення і використання коштів покупцями - юридичними особами;

- акціонування підприємств та викуп їхніх акцій;

- взяття на баланс новим покупцем (юридичною особою) майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом чи викупленого.

Основними джерелами інформації під час перевірки питань, пов'язаних з оцінкою майна цілісних майнових комплексів, які приватизуються, є:

- баланси ф-1 та ф-2 станом на дату приватизації; баланс на останню звітну дату та акт перерахунку в гривні у разі приватизації до грошової реформи, передаточний баланс;

- звіт про фінансові результати підприємства (ф-3) за останні два роки, звіт про власний капітал (з 2001 р.);

- матеріали останньої повної інвентаризації;

- баланс до матеріалів останньої повної інвентаризації та протокол засідання інвентаризаційної комісії;

- наказ по фонду (підприємству) про проведення інвентаризації, оцінки майна;

- довідка про відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо використання позикових коштів;

- відомості індексації станом на 1 травня 1992 р., 1 серпня 1993 р., 1 січня 1995 р., 1 квітня 1996 р.;

- розшифровка об'єктів соцкультпобуту із зазначенням балансової остаточної вартості та їхнього місцезнаходження;

- довідка про оцінку нематеріальних активів, відображених у передаточному балансі на дату його складання, з розшифруванням за об'єктами і термінами введення та зазначенням рівня їх зносу;

- висновок комісії щодо відсутності нематеріальних активів, не врахованих у балансі підприємства;

- методичні роз'яснення щодо здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, які приватизуються;

- копія свідоцтва аудиторської фірми;

- довідка про об'єкти цивільної оборони та мобілізаційні резерви, яку погоджено з управлінням цивільної оборони чи відповідними військовими комітетами;

- акт про завершення капітального ремонту та витрати на завершення капітального ремонту основних засобів;

- довідка про довгострокові фінансові вклади з розшифруванням їхніх видів;

- довідка про дату отримання, початкову вартість, знос предметів прокату;

- відомість дооцінки основних засобів зі 100-відсотковим зносом для підприємств, що підлягають викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом;

- акт оцінки з додатками;

- статут та установчий договір;

- довідка про відчуження основних засобів (з додатком копії дозволу);

- розшифрування об'єктів житлового фонду (із зазначенням балансової та остаточної вартості, місцезнаходження, наявності вбудованих, добудованих приміщень, їх вартості та загальної площі);

- довідка з податкової інспекції про надані підприємству пільги;

- довідка Антимонопольного комітету України про монопольне становище на ринку товарів та послуг.

Аудитор має також перевірити правомірність нарахування дивідендів на частку (акцій, паїв) державного майна господарських товариств та повноту перерахування їх до бюджету.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"1, дивіденди - це платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, емітованих такою юридичною особою у зв'язку з розподілом частини її прибутку.

Дивіденди за акціями виплачуються у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після встановлених законодавством платежів до бюджету та відсотків за банківським кредитом.

Таким чином, перевірці підлягають платники дивідендів - акціонерні товариства та інші види господарських товариств, створені під час приватизації і корпоратизації підприємств загальнодержавної і комунальної власності, які мають акції (частки, паї), що належать державі (далі - підприємства); їх прибуток, який є джерелом дивідендних відрахувань, та підстава для нарахування і виплати дивідендів.

Таким чином, підставою для нарахування і виплати дивідендів до бюджету є прийняте вищим органом акціонерного товариства (загальними зборами акціонерів) рішення про розподіл, строк та порядок виплати дивідендів.

Щоб перевірити правомірність нарахування та виплати дивідендів акціонерним товариством, необхідно перевірити правомірність і правильність розпоряджання довгостроковими фінансовими внесками товариства, зробленими до моменту його приватизації, в статутні фонди підприємств, банків, установ та організацій.

Таким чином, у ході перевірки виплати дивідендів необхідно проаналізувати:

- правильність визначення частки державного майна у статутному фонді підприємства упродовж календарного року (відповідно до реєстру акціонерів товариства);

- правомірність прийняття рішення про розподіл прибутку підприємств відповідно до статуту підприємства, рішень органу приватизації, чинного законодавства;

- правильність розподілу прибутку підприємства відповідно до статуту підприємства, рішенням зборів акціонерів та розпорядження ФДМУ та його регіональних відділів; аналіз показників прибутковості (прибутку та дивідендів на одну акцію);

- наявність відрахувань з чистого прибутку на благодійні та інші цілі, не передбачені статутом підприємства;

- зіставлення фактичного розподілу прибутку підприємств з розподілом прибутку, визначеному в нормативних актах;

- використання прибутку;

- правильність обліку і покриття збитків минулих років, наявність та використання прибутку минулих років.

Із суми дивідендів утримується податок на дивіденди в обсязі 30 %. Перерахувати його до бюджету можна протягом трьох банківських днів з моменту проведення таких виплат. При цьому платник податків - емітент корпоративних прав - зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які перебувають у державній власності, зараховуються до державного бюджету.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси