Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок...Відповідальність за порушення зобов'язаньВідповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки...Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за...Облік розрахунків за зобов'язаннямиЕлементи зобов'язанняВідповідальність за порушення грошового зобов'язанняЗміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторінЦивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
 
Головна arrow Банківська справа arrow Валютні операції. Порядок здійснення та обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

С. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 13. Вимоги до перевірки документів

a) Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, документи з розумною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відповідають строкам та умовам акредитива. Відповідність передбачених документів за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива визначатиметься встановленими міжнародними банківськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (даних Правилами).

Документи, не передбачені в акредитиві, не перевірятимуться банками. Одержавши такі документи, вони повертатимуть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть їх, не беручи на себе відповідальності.

b) Банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

c) Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаються у відповідності з ними, банки вважатимуть ці умови і не розглядатимуть їх.

Стаття 14. Розходження в документах та повідомлення про це

a) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджуючий банк (якщо він є) зобов'язаний:

(I) провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, платив з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював;

(II) прийняти документи.

b) Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно на основі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива. Якщо документи за зовнішніми ознаками не відповідають строкам та умовам акредитива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

c) Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнім виглядом строкам та умовам акредитива, він, керуючись здоровим глуздом, може звернутися до заявника для відмовлення від протиріч. Це, проте, не означає продовження строку вказаного вп.Ь ст.13.

d) (I) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів, він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідомлення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сім банківських днів з дня, наступного після прийняття документів. Таке повідомлення надсилається банку, від якого одержані документи, або бенефіціару, якщо документи одержані безпосередньо від нього.

(II) У такому повідомленні мають бути вказані всі розходження, через які банк відмовляє в прийнятті документів, і повинно також вказуватися, чи тримає він документи в розпорядженні особи, що представила їх, чи повертає їх їй.

(III) Банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) матимуть право вимагати від банку-емітента повернення відшкодування, з процентами, якщо таке відшкодування було проведене цьому банку.

e) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не діє відповідно до положень цієї статті (ст.14) та/або не залишить документи в розпорядженні особи, що надала їх, або не поверне їх їй, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не вправі заявити претензію про те, що документи не відповідають строкам та умовам акредитива.

f) Якщо банк-ремітент звертає увагу банку-емітента та/або підтверджуючого банку (якщо він є) на які-небудь розходження в документах або сповіщає такий банк, що він провів платіж, взяв на себе зобов'язання провести платіж з розстрочкою, акцептував тратти, або негоціював із застереженням або проти гарантії щодо таких гарантій, то банк-емітент та/або підтверджуючий банк не звільняється тим самим від яких-небудь своїх зобов'язань, що випливають з даної статті. Таке застереження або гарантія стосується тільки відносин між банком-ремітентом та особою, по відношенню до якої зроблено застереження або від імені якої одержана гарантія.

Стаття 15. Рамки відповідальності банків у відносинах з документами

Банки не несуть жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку або юридичне значення будь-яких документів, так само як загальні та/або часткові умови, наявні в документах або додатково включені в них. Вони також не несуть жодної відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, кондиційність, упаковку, достатку, цінність або за фактичну наявність зазначених у документах товарів, а так само за добросовісність, дії та/або бездіяльність, платоспроможність, виконання зобов'язань, комерційну репутацію вантажовідправника, перевізників або страхувачів товару чи будь-якої іншої особи.

Стаття 16. Рамки відповідальності банків щодо передачі повідомлень

Банки не несуть жодної відповідальності ані за наслідки затримки та/або втрати в дорозі яких-небудь повідомлень, листів або документів, ані за затримку, а також викривлення або інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних повідомлень. Банки не несуть жодної відповідальності за помилки в перекладі або тлумаченні технічних термінів і залишають за собою право передавати терміни акредитива без їхнього перекладу.

Стаття 17. Обставини форс-мажору

Банки не несуть жодної відповідальності за наслідки, викликані припиненням їхньої діяльності внаслідок стихійних лих, бунтів, суспільних заворушень, повстань, війн або яких-небудь інших, не залежних від них обставин, або внаслідок яких-небудь страйків чи локаутів. Без спеціального на те повноваження банки при поновленні своєї діяльності не прийматимуть зобов'язань про платіж з розстрочкою, проводити платіж, акцепт тратт або негоціацію по акредитивах, по яких в період припинення діяльності банків строк для пред'явлення документів уже закінчився.

Стаття 18. Рамки відповідальності сторін щодо одержаних інструкцій

a) Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для виконання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього.

b) Банки не несуть жодної відповідальності, якщо передані ними інструкції не будуть виконані, навіть у тому разі, коли вони самі взяли на себе ініціативу в виборі іншого банку(ів).

c) (I) Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги та інші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи проценти за винагороду.

(II) Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати будуть проведені стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, завжди залишається зобов'язаною сплатити.

сі) Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, що випливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодування, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.

Стаття 19. Рамбурсні вимоги між банками

a) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, повинно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на інший банк (рамбурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для виконання рамбурсних вимог.

b) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов'язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбур-суючого банку.

c) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зобов'язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

(1) Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який виконав свої зобов'язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкодування не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в документі, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акредитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов'язання сплатити за послуги рамбурсуючого банку).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси