Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Шляхи виведення отрути з організмуРОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем...Виробниче середовище та його вплив на організм людини
Шляхи виведення отрути з організмуШляхи потрапляння отрути в організмУмови дії отрути на організм людини
Шляхи виведення отрути з організмуІсторія розвитку філософської думки: загальна характеристикаЯкі умови впливають на характер і силу токсичної дії отрути?
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА: ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ В СУСПІЛЬСТВІПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРАЦІВНИКАФактори, що зумовлюють виникнення політичних партій
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму

Що таке виробничі отрути?

Виробнича отрута (шкідлива речовина) - це речовина, яка внаслідок порушення вимог безпеки при контакті з організмом може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я людини як під час впливу речовини, так і у віддалені періоди життя сучасного й наступних поколінь.

З даного визначення видно, що майже всі хімічні сполуки потенційно є шкідливими речовинами. У виробничих умовах вони можуть перебувати у різному агрегатному стані у вигляді пари, газів, туману, диму. За класифікацією М. О. Фукса до диму належать аерозолі конденсації з твердою дисперсною фазою, до туману — всі аерозолі, що мають рідку дисперсну фазу.

Як класифікуються виробничі отрути? Найчастіше застосовується класифікація виробничих отрут за:

характером дії на організм людини (загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію);

шляхами проникнення в організм (дія через дихальні шляхи, шлунково-кишкову систему, шкіряні покрови);

хімічною сутністю (органічні, неорганічні, змішані і інші);

ступенем токсичності: надзвичайно токсичні (ГДК у повітрі становить до 0,1 мг/м3), високотоксичні (ГДК від 0,1 до 1мг/м3), помірно токсичні (ГДК від 1,1 до 10,0 мг/м3), малотоксичні (ГДК у повітрі понад 10,0 мг/м3);

ступенем впливу на організм (надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небезпечні і малонебезпечні).

Загальна характеристика отрути?

Патологічні процеси, що розвиваються під дією виробничих отрут, спричиняють в організмі людини до порушення функціонального і структурного стану, необхідного для його нормальної життєдіяльності.

Характер і ступінь таких змін під дією отрути обумовлений їх концентрацією (дозою), часом дії і періодом виведення (елюмінації) з організму. Токсичний ефект хімічних речовин залежить від індивідуальних властивостей особистості, що визначається станом здоров’я людини.

Промислові отрути можуть чинити на організм людини як місцеву, так і загальну дію.

Що зумовлює виникнення професійних інтоксикації?

До основних причин, що зумовлюють виникнення професійних інтоксикацій належать:

перевищення ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

експлуатація фізично зношеного, недосконалого обладнання і устаткування;

відсутність або неефективність вентиляційних систем; недосконала організація умов праці і відпочинку, відсутність ЗІЗ та заходів колективного захисту й профілактики.

Вказані причини можуть призводити до виникнення гострих або хронічних професійних отруєнь.

Гострі професійні отруєння виникають за короткий проміжок часу (не більше доби). Хронічні отруєння є наслідком поступового накопичення токсичних речовин в організмі. Деякі промислові отрути можуть зумовлювати, як гострі, так і хронічні отруєння (бензин, чадний газ, бензол), інші - тільки гострі (синильна кислота) або тільки хронічні (свинець, марганець).

Які шляхи надходження виробничих отрут в органом? Виробничі отрути можуть надходити в організм через:

дихальні шляхи у вигляді газів, пари, аерозолів, а також паро-, газоаерозольних сумішей. Всмоктування отруйних сполук через слизову оболонку дихальної системи є основним і найбільш швидким шляхом надходження їх в організм. Це пояснюється дуже великою поверхнею легеневих альвеол (біля 100—120 м2) і постійним током крові по легеневих капілярах, що сприяє проникненню речовин з альвеол у кров, яка транспортує отруту по всьому організму;

шлунково-кишковий тракт, де отрути надходять безпосередньо в кров, деякі отруйні сполуки можуть всмоктуватися уже в ротовій порожнині. Потрапляння отрут через шлунково-кишковий тракт можливе при заковтуванні слизової оболонки носа, а також внаслідок недотримання правил особистої гігієни або з їжею і питною водою;

непошкоджену шкіру і слизові оболонки очей. Через шкіру в основному проникають добре розчинні в жирах і воді органічні розчинники, а також солі деяких металів, наприклад, ртуті, свинцю і інші. У виробничих умовах через непошкоджену шкіру проникає крім наведеного вище велика кількість інших хімічних сполук.

Існує три шляхи можливого проникнення отрут через шкіру:

епідерміс;

волосяні фолікули;

вивідні протоки сальних або потових залоз.

Виділяються шкідливі речовини з організму через легені в незмінному вигляді з видихуванням повітря, через нирки, шлунково-кишковий тракт і шкіру. При цьому отрути можуть виділятися декількома шляхами одночасно. Швидкість виділяння шкідливих речовин найбільша в перші дні і тижні після надходження їх в організм, а у подальшому вона уповільнюється.

Кожен вид чи група шкідливих речовин може спричиняти характерні ознаки отруєння (біль у кінцівках, порушення їх чутливості, порушення функціонування кишківника і т. ін.). Може бути інтенсивне слиновиділення, а у роті відчуватися присмак металу або поява холодного поту чи інша симптоматика.

Ступінь токсичного ефекту виробничих отрут залежить від їх будови, фізико-хімічних властивостей, чинників зовнішнього середовища (температури, атмосферного тиску і ін.), біологічних властивостей, виду, статі, віку та індивідуальної чутливості організму.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси