Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. Ревізія операцій розрахункових та з оплати...СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. Узагальнення, розгляд і реалізація результатів...Ревізія витрат на виробництво та ревізія готової продукціїСтан обліку витрат на виробництво продукціїРевізія стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності
Склад витрат виробничої собівартості продукції за П(С)БО 16 *Витрати"ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА ТА СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇБюджет собівартості виготовленої продукціїАНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВОПоняття "витрати підприємства". Економічна сутність собівартості...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Контрольно-ревізійна діяльність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4. Ревізія витрат виробництва і стану бухгалтерського обліку

Перевірка обґрунтованості витрат і собівартості продукції.

Основними питаннями контролю витрат на виробництво є:

o перевірка обґрунтованості віднесення до витрати окремих витрат;

o перевірка обгрунтованості віднесення прямих витрат на окремі види продукції;

o перевірка формування витрат за різними напрямами;

o перевірка правильності розподілу непрямих витрат;

o перевірка витрат у незавершеному виробництві;

o перевірка калькуляції собівартості.

Отже, перевірка обгрунтованості витрат і собівартості продукції ставить перед ревізором особливі вимоги щодо знання нової методології обліку витрат підприємства. Введення П(С)БО 16 "Витрати" чітко визначило номенклатуру статей та елементів витрат, що дає підстави говорити про реальну заміну раніше використовуваних типових положень.

Крім того, на даний момент варто брати до уваги необхідність визнання витрат. Витрати мають бути наслідком зменшення активів або збільшення зобов'язань і одночасно має бути можливість для їх достовірного оцінювання. Витрати можуть бути визнані витратами певного періоду тільки одночасно з визнанням доходу, на одержання якого вони були спрямовані.

Для того щоб переконатися в тому, що факт витрат матеріалів дійсний і цінності було використано в цеху-замовнику, варто провести взаємну перевірку карток складського обліку та вимог цехів (лімітно-забірних карток, накладних), звірити різні примірники видаткових документів, а також відомості витрати матеріалів по цехах (ділянках). Очевидно, ця процедура здійснюватиметься вибірково, оскільки в межах комплексної ревізії обґрунтованість витрат матеріалів вивчають у процесі контролю операцій з виробничими запасами. Необхідність застосування логічної перевірки можна пояснити можливістю списання на матеріальні витрати цехів певних цінностей, використання яких не характерне для певного виробництва (наприклад, борошно в машинобудуванні).

Оскільки матеріальні витрати впливають на собівартість продукції, першочерговою має бути перевірка правильності визначення вартості матеріалів, які використовують у виробництві. На цьому етапі контролюють правильність розподілу транспортно-заготівельних витрат між залишками матеріалів на складі й витрачених цінностей. Після цього звертають увагу на пропорційність розподілу транспортно-заготівельних витрат між матеріалами, витраченими на виготовлення різних виробів. Йдеться про один вид матеріалів, з якого виготовляють кілька видів виробів.

Підтвердженням результатів документальної перевірки мають бути дані фактичного контролю. Навіть якщо кількість витрачених у цеху матеріалів відповідає даним складського обліку про відпущені цінності, доцільно здійснити контрольний відпуск сировини й матеріалів у виробництво з метою визначення реальних витрат цінностей на заявлений випуск готової продукції. Паралельно можна порівняти витрати матеріалів на одиницю продукції, визначені емпірично, з нормативними величинами. Така процедура дає змогу проконтролювати вірогідність облікових даних і обґрунтованість застосовуваної нормативної бази підприємства.

Перевірка обґрунтованості формування непрямих витрат загалом аналогічна процедурі контролю прямих витрат, а розподіл витрат за змістом, на експлуатацію й ремонт машин і устаткування перевіряють інакше. По-перше, ревізор має ознайомитися з технічною документацією і виконати певні обчислення, аби орієнтуватися в розмірах поточних витрат на утримання устаткування в робочому стані. Потрібно враховувати норми витрат мастильно-охолоджувальних матеріалів (рідини), запчастин та інших цінностей. По-друге, непрямі витрати часто здійснюють на основі кошторисів або планів. Тому ревізори зобов'язані зіставити дані про фактичні витрати з відповідними статтями в кошторисній документації.

Перевірку правильності розподілу непрямих витрат потрібно здійснювати, як мінімум, двома етапами. На першому етапі вивчають обґрунтованість вибору бази розподілу та правильності її визначення, на другому перевіряють коректність розрахунків. Відповідно до П (С)БО № 16 "Витрати" принципово змінився порядок визначення собівартості реалізованої продукції, тому застосовувані раніше підходи до контролю розподілу загальновиробничих і загальногосподарських витрат можна вважати неприйнятними. Перевірку їх віднесення до витрат підприємства розглянемо далі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси