Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Засади управління кредитним ризиком банкуОрганізаційне та функціональне забезпечення ризик-менеджменту в...Принципи корпоративного управління та ризик-менеджменту в банкахРизик-менеджмент кредитної діяльності банкуОснови ризик-менеджментуБанківський менеджментРизики в ситуаційному менеджментіСутність поняття "ризик-менеджмент"Ризик-менеджментПроцес організації менеджменту у сфері послуг
 
Головна arrow Банківська справа arrow Кредитування і контроль
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація ризик-менеджменту в банку

Національний банк України розробив методичні вказівки щодо організації і функціонування систем ризик-менеджменту з метою забезпечення комплексності та надійності системи управління різними видами банківських ризиків. Ці вказівки вироблені на основі найкращої світової та вітчизняної практики і досвіду щодо банківської діяльності взагалі та ризик-менеджменту зокрема. Тому їх урахування дасть змогу уникнути непродуманих рішень і помилок, а також більш ефективно використовувати ресурси банку.

Комплекс дій з ризик-менеджменту має на меті забезпечення досягнення таких цілей:

- ризики мають бути зрозумілими та усвідомленими керівництвом банку;

- ризики мають перебувати у межах рівнів толерантності, встановлених спостережною радою банку;

- рішення щодо взяття ризику повинні відповідати стратегічним цілям діяльності банку, бути конкретними і чіткими;

- очікувана дохідність має компенсувати взятий ризик;

- розподіл капіталу повинен відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк.

Мета управління ризиками - сприяння підвищенню вартості власного капіталу банку з одночасним забезпеченням досягнення цілей багатьох зацікавлених сторін, а саме: клієнтів і контрагентів, керівництва, працівників, спостережної ради та акціонерів (власників), органів нагляду, рейтингових агентств, інвесторів, кредиторів, інших сторін.

Процес управління ризиками має охоплювати всі види діяльності банку, які впливають на параметри його ризику. Основні етапи ризик-менеджменту наведено на рис. 3.2.

Етапи ризик-менеджменту

Рис. 3.2. Етапи ризик-менеджменту

Структурні підрозділи, які мають бути залучені до процесу ризик-менеджменту, наведено на рис. 3.3.

З погляду ризик-менеджменту банківська діяльність зводиться до взяття ризику та отримання за це відповідної компенсації (економічної вигоди).

Багато ризиків, на які наражається банк, за своєю суттю властиві лише банківській діяльності і є важливою складовою посередницької функції перерозподілу грошових ресурсів, яку виконують банки (наприклад кредитний ризик). Для таких ризиків банк прагне оптимізувати співвідношення "ризик/дохідність", максимізуючи дохідність за заданого рівня ризику або мінімізуючи ризик за задано

Структурні підрозділи ризик-менеджменту банку

Рис. 3.3. Структурні підрозділи ризик-менеджменту банку

го рівня дохідності. В цьому і полягає концепція управління ризиком.

Винятки становлять деякі ризики, щодо яких немає кореляції між їх рівнем і величиною винагороди банку (наприклад, юридичний ризик, ризик втрати репутації, стратегічний ризик та операційний ризик тощо). Ці ризики часто є тією ціною, яку необхідно сплатити банку за право займатися даним бізнесом. Як правило, такі ризики банк прагне або змушений знизити до певного граничного рівня, намагаючись при цьому зазнати якомога менші втрати. В цьому випадку виявляється концепція мінімізації ризику.

У загальному вигляді для управління фінансовими ризиками можуть застосовуватися такі методи, як диверсифікація, страхування, хеджування, інтегроване управління активами і пасивами банку.

Якщо рівень ризику з якоїсь причини не вдається мінімізувати, керівництво банку може прийняти рішення про його обмеження. Обмеження ризику або його зниження до допустимого рівня досягається обмеженням обсягів операцій, у зв'язку з якими виникає ризик, і (або) скороченням періоду, протягом якого банк наражається на відповідний ризик. Обмеження обсягів операцій забезпечує зменшення можливих втрат, а скорочення ризикового періоду дає змогу знизити ймовірність настання негативної події.

У своїй діяльності банки можуть використовувати тактику уникнення ризику, відмовляючись від проведення певних фінансових операцій, освоєння нових ринків, упровадження нових послуг і продуктів та інших дій, які супроводжуються підвищеним ризиком. Але в банківській практиці, на відміну від інших видів бізнесу, такий підхід не завжди прийнятний.

У процесі управління ризиками банк має застосовувати різні методи їх мінімізації, вдосконалювати відомі та шукати нові підходи до вирішення проблем ризикованості банківської діяльності. Водночас банки наражаються й на ризики, вплинути на які вони неспроможні. У такому випадку ризики оцінюються й беруться до уваги під час розрахунків загального рівня ризикованості банку. В цьому випадку банк може знизити рівень інших ризиків, щоб не допустити перевищення рівня сукупного ризику банку допустимого рівня.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси