Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Аудиторський ризик та суттєвість в аудитіАудиторський ризик та суттєвість в аудитіПомилки і шахрайства, виявлені в результаті аудиту. Суттєвість помилок"Планування в аудиті"Планування, стадії і методичні прийоми аудитуПоняття суттєвості в аудиті та методика її оцінюванняОсобливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльностіАудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевіркиСуттєвість та її вплив на аудиторський ризик"Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту"
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Планування суттєвості в аудиті. Аудиторська вибірка

Аудитор враховує зворотній взаємозв'язок між суттєвістю й аудиторським ризиком при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкретних аудиторських процедур аудитор визначає, що прийнятний рівень суттєвості нижчий, то аудиторський ризик підвищується.

На всіх стадіях проведення аудиту аудитор повинен приймати певні рішення: від визначення загальної стратегії та певної мети до застосування конкретних аудиторських процедур. На кожній стадії основою є оцінка чи уточнення величини аудиторського ризику пов'язаного з підтвердженням достовірності, об'єктивності та відповідності інформації, яка відображається у фінансовій звітності. При визначені величини аудиторського ризику виникає поняття суттєвості відхилень.

Розробляючи план аудиту, аудитор установлює прийнятний рівень суттєвості як у цілому по підприємству, так і оцінює поріг суттєвості для кожної статті фінансової звітності. Аудитор повинен оцінювати суттєвість, визначаючи характер, розрахунок часу та обсяг аудиторських процедур та оцінюючи наслідки викривлень.

Планування суттєвості аудитором проводиться з метою:

- визначення граничної суми помилки, яку можна допустити, щоб вона суттєво не вплинула на фінансову звітність (якщо фінансова звітність складається в тисячах гривень, то гранична сума суттєвості може бути визначена наприклад: 1000 — 2000 грн);

- визначити обсяг аудиторської перевірки з врахуванням розміру аудиторської вибірки.

Аудитор зобов'язаний приймати до уваги рівень суттєвості на різних стадіях проведення аудиту:

- при плануванні з урахуванням завдань, терміну проведення аудиту, обсягу аудиторських процедур (аудитор розраховує попередній рівень суттєвості допустимих помилок, враховуючи попереднє ознайомлення із суб'єктом господарювання і рівня недовіри до системи внутрішнього контролю);

- у процесі застосування аудиторських процедур (аудитор уточнює рівень суттєвості у процесі застосування процедур по суті за кожною господарською операцією, за кожним рахунком);

- на завершальній стадії при оцінці порушень як за окремими рахунками, так і у фінансовій звітності підприємства в цілому та за окремими сегментами (проводиться в цілому визначення рівня суттєвості для надання відповідної аудиторської думки за сумою виявлених порушень і відхилень у фінансової звітності).

Аудитор повинен також враховувати, що окремі викривлення можуть не мати суттєвого впливу на звітність, але разом вся сума може мати суттєвий вплив на звітність цілому. Оцінка суттєвості аудитором залежить від рівня його кваліфікації, досвіду роботи, терміну проведення аудиту та обсягу аудиторських процедур. Перед початком кожної аудиторської перевірки аудитор повинен визначити робочий рівень суттєвості, який коригується безпосередньо під час перевірки.

Але, як правило, за умови завдання чи за інших обставин, аудитор не може перевірити 100% господарських операцій по підприємству, тому окремі з них перевіряються вибірково. При розробці методики розрахунку суттєвості в аудиті необхідно враховувати аудиторську вибірку, яку аудитор здійснює із всієї множини даних і за якою він має намір висловити свою думку. Інакше кажучи, для вибіркової перевірки аудитор повинен врахувати інформацію всієї генеральної сукупності, яку обрано для дослідження. Часто для підвищення об'єктивності перевірки генеральну сукупність розбивають на підсукупності, що має назву стратифікації.

Правильно організована вибіркова перевірка не тільки дасть можливість зробити обґрунтовані висновки, але й забезпечує більш повний контроль за господарськими операціями клієнта.

У аудиторській практиці існує два підходи до вибіркового дослідження: формальний і неформальний. Так, аудитор може підійти формально, тобто — використовуючи свій попередній досвід. При неформальному підході необхідно використовувати статистичні методики, основані на вірогідності можливих помилок.

Розрахунок обсягу вибірки на основі статистичних методик можливо провести за наступною формулою:

Значення коефіцієнта надійності залежить від рівня надійності, який аудитор хоче досягти при проведенні перевірки.

Сума сукупності — це загальна сукупність даних, із яких проводиться вибірка для перевірки.

Допустимим розміром помилки є величина можливої похибки, виражена у відносних показниках, яку, на власний розсуд аудитора, можна припустити для певного об'єкта чи обсягу перевірки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси