Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ ЗАСТАВИТрудовий договір: зміст, види та порядок укладання. Припинення...Порядок укладання договоруПорядок укладання договорівПорядок укладання договору оренди
Короткі підсумкиКороткі підсумкиКОРОТКІ ПІДСУМКИКороткі підсумкиКороткі підсумки
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Порядок укладання договору застави

При прийнятті банком майна, що є предметом забезпечення за кредитом, у письмовій формі укладається договір застави. Сторонами договору застави (заставодавцем та заставодержателем) можуть бутті фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути:

- позичальник (боржник), який отримує кредит у банку - власник майна, що має право відчужувати його на передбачених законом підставах;

- третя особа (майновий поручитель) - власник майна, який передає позичальнику право застави на це майно.

У договорі застави визначаються сутність, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета забезпечення в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). Під час укладання договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінювання предмета застави відповідно до законодавства.

До договору застави може бути застосована вимога нотаріального посвідчення відповідно до законодавства чи за бажанням сторін. При цьому згідно з законодавством України договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна зі сторін.

Перелік документів, які можуть вимагатись банком від суб'єкта господарської діяльності при укладанні договорів застави (для усіх видів застав), є таким:

- статут підприємства;

- установчий договір;

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- довідка про включення до ЄДРПОУ;

- документи, що підтверджують повноваження керівника;

- протокол вищого органу управління про одержання кредиту і передачі майна в заставу;

- довідка про відсутність податкової заборгованості;

- баланс підприємства;

- розшифровка рядка балансу, у якій відбита облікова вартість предмета застави;

- документи (договори, акти прийому-передачі, накладні), що підтверджують правомірність придбання предмета застави;

- документи (платіжні доручення з відміткою банку тощо), що підтверджують оплату вартості при купівлі предмета застави;

- митна декларація (у випадку ввозу майна на територію України);

- виписка з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- при заставі майна державних підприємств, корпоратизованих підприємств, підприємств у процесі приватизації, у необхідних випадках - узгодження чи дозвіл відповідного державного органу;

- висновок про оцінювання предмета застави.

Крім цього, банківські установи можуть вимагати додаткові документи залежно від виду майна, що надається у заставу (земельні ділянки, автомобілі, об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти нерухомості в експлуатації, векселі тощо). Орієнтовні переліки документів, які можуть вимагатися банками при укладенні договорів застави залежно від предмета забезпечення, наведені у Додатку 34.

Фахівець кредитного підрозділу банку, який займається оцінюванням і моніторингом забезпечення кредитів, повинен здійснити аналіз оригіналів документів на майно, що пропонується в заставу. Такий аналіз проводиться паралельно з оглядом цього майна.

При оформленні договору застави банку необхідно:

1. Забезпечити наявність у договорі застави детального посилання на кредитний договір, який забезпечується заставою, тобто вказати дату та номер кредитного договору, його сторони, суму кредиту (ліміт кредитної лінії).

2. Вказати в договорі застави, що цим договором забезпечується не тільки повернення кредиту, а й сплата процентів за користування ним, а також сплата штрафних санкцій у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором та договором застави.

3. Отримати погодження (дозвіл) відповідних органів на укладення договору застави у випадках, передбачених законодавством України, а саме:

o при заставі цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд необхідно отримати дозвіл органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном (таким органом, як правило, виступає відповідне міністерство чи державний комітет);

o відкрите акціонерне товариство, створене в процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства;

o з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

4. Нотаріально посвідчити договір застави нерухомого майна, транспортних засобів чи космічних об'єктів. Відсутність нотаріального посвідчення призведе до визнання недійсними таких договорів застави.

5. Уникати прийняття майна та майнових прав заставодавця у заставу при наявності заборгованості заставодавця перед бюджетом на момент надання кредиту. В окремих випадках договір застави може бути оформлено тільки за наявності письмового дозволу органу державної податкової служби на передачу конкретно визначеного у дозволі майна (майнових прав) у заставу банку під конкретний кредит та на їх можливу подальшу реалізацію з направленням коштів від реалізації на погашення заборгованості за кредитним договором переважно перед іншими кредиторами.

У договорі застави повинна передбачатися можливість переоцінювання заставленого майна у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку.

Невід'ємною частиною договору застави має бути опис майна, що передається у заставу, який підписується представниками сторін і скріплюється печатками банку та заставодавця.

В описі вказується:

- повне найменування майна;

- кількість одиниць та їх вартість;

- характеристика предмета застави: марка, модель, заводський номер, державний стандарт та технічні умови (за їх наявності), рік випуску, строк експлуатації, процент зношення тощо;

- балансова та оціночна вартість;

- місце та умови зберігання.

Такий опис робиться незалежно від визначення зазначеної інформації у договорі застави.

У разі, якщо майно, що надається у заставу, знаходиться у спільній (колективній) власності, необхідно отримати дозвіл всіх співвласників майна (наприклад, за майном господарських товариств чи майном, яке є спільною власністю подружжя) на передачу його у заставу. При наданні у заставу квартири потрібна нотаріально завірена згода членів сім'ї заставодавця, що проживають у цій квартирі. Майно, що перебуває у спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Застава майна може здійснюватися через передачу товаророзпорядчого документа (коносаменту, складського посвідчення - варанта тощо) кредиторові.

З метою збереження заставленого майна необхідно:

- щодо нерухомості та транспортних засобів одночасно з нотаріальним посвідченням відповідних договорів застави вимагати накладення заборони на відчуження нерухомого майна;

- щодо рухомого майна - проводити його реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Законодавством чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи. Предмет застави, що залишається у володінні заставодавця, має бути застрахований ним на користь банку. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Залежно від виду майна, яке надається в заставу банку, укладаються: іпотечний договір (Додаток 35), договір застави векселів (Додаток 36), договір застави товарів в обороті (Додаток 37), договір застави майнових прав (Додаток 38) тощо.

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

- для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців;

- для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

2) для іпотекодавця та і поте ко держателя - фізичних осіб відомості про:

- для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

3)зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання чи посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

4) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

5) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї із вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою піддягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Договір застави акцій укладається у письмовій формі і може бути посвідчений нотаріусом. У договорі застави акцій повинні бути зазначені такі основні умови та реквізити:

- назва заставодержателя і заставодавця;

- місцезнаходження сторін (юридична і фактична адреса, коди ЄДРПОУ, МФО та номери банківських рахунків);

- фізичні особи вказують місце прописки за паспортом і місце постійного проживання (якщо воно відрізняється від даних паспорта);

- назва позичальника, дата та номер кредитного договору, зобов'язання, яке забезпечене заставою, сума кредиту і процентів, строк повернення кредиту.

У договорі застави акцій повинна також міститись інформація щодо опису заставленого майна:

- повна назва емітента, акції якого передаються в заставу, код ЄДРПОУ;

- кількість (штук) акцій, які передаються в заставу;

- номінал однієї акції;

- форма випуску акцій;

- тип та категорія акцій;

- загальна номінальна вартість пакета акцій;

- оціночна вартість пакета акцій, який передається в заставу;

- номер та дата реєстрації випуску в ДКЦПФР, орган ДКЦПФР, що проводив реєстрацію;

- відмітка про передачу разом з акціями у заставу виплачених дивідендів.

В обов'язковому порядку у договорі застави акцій повинна вказуватися така інформація:

- обсяг прав акціонера акцій, що передаються в заставу, які заставодавець передає заставодержателю на час дії договору застави;

- заставодавець доручає заставодержателю проводити оцінювання вартості пакета акцій, що передаються в заставу, на час дії договору застави;

- у випадку зменшення оціночної вартості пакета акцій, який знаходиться у заставі, більше ніж на 10% заставної вартості, зобов'язання заставодавця поповнити вартість застави новими акціями або іншим майном на суму зменшення;

- оплата послуг реєстратора заставодавцем;

- порядок звернення стягнення на заставлені акції та порядок реалізації заставлених акцій у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору;

- обов'язок заставодавця провести за свій рахунок реєстрацію застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

- обсяг вимог заставодержателя, які задовольняються за рахунок акцій, що передаються в заставу.

Проект договору застави акцій, як правило, розробляється на підставі типової форми договору застави, затвердженої у банку, з обов'язковим врахуванням особливостей кредитної угоди, відомостей про позичальника та заставодавця, інформації про цінні папери, що передаються в заставу. Договір застави акцій повинен бути завізований юристом та керівником кредитного підрозділу банку.

Таким чином, при використанні застави як виду забезпечення кредитних зобов'язань позичальника у письмовій формі укладається договір застави. Як правило, у банківській практиці використовуються типові форми договорів застави, які самостійно розробляються банківськими установами залежно від виду майна, що пропонується у забезпечення. При цьому банку слід особливу увагу звертати на характер кредитної операції, фінансові можливості позичальника, вид, вартість та ліквідність предмета забезпечення.

Короткі підсумки

1.3 метою попередження ризику неповернення позичальником наданих кредитних коштів банківські установи вимагають отримання гарантій сплати боргу шляхом забезпечення кредитів. Забезпечення за кредитними операціями можна класифікувати за різноманітними ознаками. Основними вимогами до майна, що надається у забезпечення банку, є його висока ліквідність, стабільність цін на нього, незначні витрати та можливість зберігання.

2. Серед форм забезпечення кредитних зобов'язань банків слід виокремити майнову та юридичну форми забезпечення. Зокрема, до майнової форми забезпечення кредитів належить застава рухомого та нерухомого майна, майнових прав, цінних паперів тощо. До юридичної форми слід зачислити гарантію, поруку, неустойку (пеню, штраф) тощо. Окремою формою мінімізації кредитних ризиків банку є страхування.

3. Застава є одним із основних видів забезпечення, що приймається банківськими установами. Як правило, майно, яке надається е заставу банку, має бути ліквідним, вартість такого майна повинна покривати основну суму боргу за кредитом та проценти за користування ним. При цьому майно, яке надається в заставу, має бути власністю позичальника, що підтверджується документально.

4. При здійсненні операцій із заставним майном банківські установи можуть самостійно визначати основні критерії щодо віднесення цього майна до ліквідного, низьколіквідного, неліквідного, а також майна, яке забороняється приймати як заставу за кредитами. При прийнятті у забезпечення майна позичальника банківська установа мусить провести попередню перевірку наявності та стану майна, що пропонується в заставу, оцінювання ліквідності майна, умов його зберігання тощо.

5. Залежно від майна, яке пропонується у заставу, можна виокремити заставу нерухомого чи рухомого майна, майнових прав, цінних паперів, дорогоцінних металів, товарних запасів, шляхових документів тощо. При цьому майно, яке надається у заставу, може зберігатися у заставодавця або заставодержателя. Застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателю, називається заклад.

6. Банку слід здійснювати оцінювання майна, яке надається у заставу за кредитом. Вона проводиться незалежною оціночною компанією або ж оцінювачами, які працюють у штаті банківської установи. Заставне майно може оцінюватися за ринковою, заставною і ліквідаційною вартістю. Банківські установи можуть також вимагати від позичальників надання додаткової застави з метою компенсації певних недоліків основного забезпечення. Методики оцінювання вартості застави різняться одна від одної залежно від майна, яке пропонується в забезпечення.

7. Договір застави укладається між банком та позичальником у письмовій формі. В ньому зазначаються сутність, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При укладанні договору застави банківські установи вимагають від позичальника подання певного пакета документів залежно ВІД виду майна, що пропонується у забезпечення. В окремих випадках договір застави може бути посвідчений нотаріально - згідно обов'язкових вимог законодавства України або за бажанням сторін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси