Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Аналіз дюрації та імунізація балансу банкуАналіз внутрішньої норми дохідності і дюрації інвестиційФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ІНШИХ ЮРИДИЧНИХ...Сучасний інструментарій аналізу банкуАналіз валюти бухгалтерського балансуЗміст пасивних операцій банків, відображення зобов'язань та капіталу...Інвентаризація та оцінка активів банку, складання початкового балансу...Економічний аналіз діяльності комерційних банків, страхових компаній...Напрямки аналізу даних балансів активів і пасивівПлатіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз дюрації та імунізація балансу банку

З метою зниження відсоткового ризику банкам необхідно реструктурувати пасиви для продовження строків зобов'язань. Для цього застосовується теорія імунізації портфеля банку та методи її практичної реалізації, які дають змогу сформувати структуру балансу банку за певними принципами та правилами.

Методика портфельної імунізації передбачає забезпечення зниження чутливості фінансових інструментів до впливу відсоткового ризику. Для вимірюванні такої чутливості застосовується середньозважений строк погашення фінансового інструменту - дюрація.

Середньозважений строк погашення (дюрація) - це міра приведеної вартості окремого фінансового інструменту, що показує середню тривалість періоду, протягом якого всі потоки доходів за цим фінансовим інструментом надходять до інвестора.

Дюрація є показником, який характеризує довгострокові фінансові інструменти, а тому використовується для аналізу боргових цінних паперів із тривалими термінами обігу.

Дюрація цінного паперу обчислюється за формулою Ф. Макволі і є відношенням приведеної вартості суми всіх очікуваних потоків доходів за цінним папером, зважених за часом надходження, до його ринкової ціни:

де D - дюрація цінного папера;

^ - очікувані потоки відсоткових доходів в і-й період ( і =1 п );

і - періоди проведення виплат;

п - загальна кількість періодів;

d - ставка дисконтування;

N - номінальна сума боргу;

р - ринкова ціна цінного папера.

Отже, дюрація - це період, протягом якого банк може повернути кошти, витрачені на придбання цінного папера. Дюрацію слід відрізняти від номінального строку обігу фінансового інструменту, який показує тривалість періоду від виникнення зобов'язання до його повного погашення.

Комплексний аналіз показників дюрації та кривої доходності забезпечує банкові можливість передбачати наслідки будь-якого поєднання строків погашення різних фінансових інструментів з погляду їхнього впливу на доход і ризик банківських портфелів, тобто приймати обґрунтовані управлінські рішення [13].

Показник дюрації використовується також у перспективному аналізі можливих змін ціни цінного папера протягом періоду його зберігання банком у зв'язку з коливаннями ставки відсотка на ринку, для характеристики яких використовують поняття цінової еластичності цінного папера.

Еластичність ціни цінного папера показує її зміну у відсотках за зміни ринкових ставок на 1 % і розраховується за формулою:

де е - коефіцієнт еластичності;

Ар - зміна ринкової ціни цінного папера; р - ринкова ціна цінного папера; Аг - зміна ставки відсотка; г - чинна ставка відсотка.

Взаємозв'язок між дюрацією та еластичністю цінного папера описується формулою:

Оскільки ліві частини в наведених формулах однакові, то, прирівнявши праві частини, отримаємо рівняння, з якого знайдемо залежність між змінами ціни цінного папера (Ар) та зміною ринкових ставок [13]:

Отримана формула вказує на існування лінійної залежності між змінами ринкових відсоткових ставок і ціною цінного папера. Це дає змогу проаналізувати вплив будь-яких змін ставок на вартість цінних паперів (у грошовому вираженні), для чого дюрацію зі знаком "мінус" необхідно помножити на поточну ціну та зміну відсоткових ставок на ринку.

Вплив відсоткових ставок на зміну вартості цінних паперів, виражену у відсотках, обчислюють за формулою:

де Ар* - зміна ціни цінного папера у відсотках.

Аналіз цінової чутливості дає підстави банку приймати обґрунтовані рішення щодо придбання саме тих цінних паперів, які точно відповідають його поточним потребам.

У процесі аналізу необхідно оцінити ймовірність значних змін відсоткових ставок на ринку протягом періоду обігу цінного папера.

Застосовуючи методику аналізу дюрації та оцінюючи кон'юнктуру ринку, банк зможе прийняти обґрунтоване рішення щодо купівлі чи продажу цінних паперів, а порівняльний аналіз цінової чутливості різних фінансових інструментів допоможе вибрати саме ті, які сприятимуть реалізації фінансової стратегії конкретного банку.

Якщо банк не бажає ризикувати і має на меті мінімізацію варіабельності доходів внаслідок змін відсоткових ставок на ринку, то дюрація цінного папера має дорівнювати тривалості планового періоду зберігання банком даного цінного папера:

де Юпл - плановий період зберігання цінного папера.

Механізм мінімізації варіабельності доходів базується на існуванні оберненої залежності між зміною відсоткових ставок на ринку та ціною боргового цінного папера.

Якщо після придбання цінного папера відсоткові ставки зростають, то його ринкова ціна знижується, але банк має можливість реінвестувати одержаний потік доходів під вищу ринкову ставку.

Якщо відсоткові ставки знижуються, то банк змушений реінвестувати дохід під нижчі відсоткові ставки, але підвищення цін на цінні папери компенсує втрати від реінвестування.

Отже, якщо дюрація цінних паперів дорівнює плановому періоду їх зберігання банком, то капітальні збитки за цінним папером погашаються за рахунок підвищення реінвестиційних доходів, а капітальні прирости, навпаки, нівелюються зниженням ставок реінвестування. Спираючись на цю закономірність, банк може зафіксувати сукупний рівень дохідності фінансового інструменту.

Поняття дюрації може характеризувати як окремий інструмент (боргові цінні папери), так і портфель чи сукупність активів і пасивів у цілому (баланс).

Якщо банк формує портфель цінних паперів, виходячи з Юпл, то результатом стане імунізація придбаних цінних паперів від капітальних збитків (незалежно від динаміки відсоткових ставок на ринку). Це дає змогу зафіксувати сукупну дохідність портфеля банку взаємним погашенням двох ключових видів ризиків: відсоткового та реінвестиційного.

Для розрахунку дюрації всього портфеля обчислюють дюрацію кожного фінансового інструмента, що входить до його складу, та зважують знайдені показники за їх ринковою ціною. Сума всіх одержаних значень є середньозваженим строком погашення (дюрацією) портфеля в цілому. Дюрація портфеля обчислюється за формулою:

де Вр - дюрація портфеля (роки);

ВРІт - дюрація т-го фінансового інструмента, що входить до складу портфеля = 1,М);

¥Іт - ринкова ціна т-го фінансового інструмента; М - кількість фінансових інструментів у портфелі.

Ідеальною моделлю імунізації балансу можна вважати фіксацію відсоткових ставок за всіма операціями банку протягом планового горизонту, коли зміна ринкових ставок не потягне за собою зміни вартості ні активних, ні пасивних статей балансу.

Головне завдання в процесі імунізації банківського балансу полягає в підборі такої комбінації активів і пасивів, яка забезпечить нечутливість балансу в цілому до змін ринкових ставок. При цьому окремі статті балансу залишаються чутливими до зміни параметрів ринку, але результати переоцінки активів та зобов'язань взаємно погашаються. Співвідношення між дюрацією активів та зобов'язань банку описується за допомогою моделі:

де £>А - зважений за вартістю надходжень строк погашення (дюрація) активів;

БЬ - дюрація зобов'язань;

Ь - загальний обсяг зобов'язань;

А - обсяг активів.

Оскільки відношення Ь/А має бути меншим за одиницю, то дюрація портфеля активів має бути коротшою за дюрацію портфеля зобов'язань. Тому незалежно від напрямку зміни відсоткових ставок активи банку мають переоцінюватися швидше, ніж зобов'язання.

Наприклад, дюрація активів банку становить 2 роки, сукупні активи 90 000 тис. грн., зобов'язання 60 000 тис. грн. Тоді для створення імунізації банківського балансу необхідно, щоб дюрація банківських зобов'язань дорівнювала 3 роки:

DL = 2 * 90 000 / 60 000 = 3.

Аналогічно до моделі GAP банк і тут може застосувати дві альтернативні стратегії: імунізації балансу (мінімізація ризику) та управління дюрацією (максимізація прибутку). У разі реалізації стратегії імунізації приведена вартість банківських активів урівноважує приведену вартість банківських зобов'язань.

Якщо банку не вдалося досягти імунізації балансу, то коливання ринкових ставок впливатимуть на вартість його активів та зобов'язань (монетарні статті мають переоцінюватися у зв'язку зі зміною ринкових цін), то можна реалізувати стратегію управління дюрацією. При цьому банк має потенційну можливість отримання підвищених прибутків, хоч і наражається на відсотковий ризик.

Отже, що більшою є різниця між дюрацією активів та дюрацією зобов'язань банку, то чутливішою до коливань відсоткових ставок на ринку буде величина власного капіталу банку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси