Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Основні вимоги до складання фінансової звітностіОсновні вимоги по складанню звітностіМетодика складання звітності бюджетних установОсновні вимоги до складання звітності про виконання кошторисівСкладання довідки про виправлення помилок виявлених під час аудиту...Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності: класифікація...Джерела даних та методика складання форми податкової звітності...Звітність із загальнообов'язкового державного соціального...Якими нормативними документами передбачено порядок складання та...Методика складання форми щодо розкриття елементів фінансової...
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка розвитку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вимоги до складання звітності

Фінансова і статистична звітність має містити достовірну й реальну інформацію, що забезпечується шляхом документування операцій і періодичними інвентаризаціями. Це надає змогу контролювати й уточнювати дані щодо вартості активів і пасивів, цінностей банку, операцій, що обліковуються на його позабалансових рахунках. Лише на основі зіставлення аналогічних показників звітного та минулих періодів можна зробити висновки стосовно змін у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

Звітність повинна бути дієвою, щоб забезпечувати інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кількісні та якісні характеристики явищ, що вивчаються. Добре побудована, вона раціональна й економічна. Розробляючи централізовану стандартну програму для формування всіх форм фінансової звітності з операційного дня банку, НБУ і це брав до уваги. Як ми вже з'ясували, основне призначення фінансової та статистичної звітності - надати користувачам достовірну інформацію щодо майнового та фінансового стану банку, результатів його господарської та фінансової діяльності за звітний період. Користувачам також необхідно краще розібратися в особливостях здійснюваних банками операцій. їх часто цікавлять відомості, не призначені для оприлюднення. Тому дані у фінансових звітах подають максимально вичерпно, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризиків, пов'язаних із кредитними та іншими операціями банку. Користувачами звітності можуть бути уповноважені представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в результатах господарської діяльності банку, у тому числі власники, засновники й акціонери банку, кредитори, інвестори та інші особи, які мають право на отримання такої інформації. Головний користувач звітності комерційних банків - Національний банк України, центральний банк держави, який здійснює банківський нагляд. Цікавляться станом грошового обігу та діяльністю банківської системи також міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.

Форми фінансової та статистичної звітності, що впроваджуються, мають відповідати загальноприйнятим міжнародним стандартам; базуватися на даних бухгалтерського обліку та звітності, а також первинного аналітичного обліку в банках та фінансових організаціях; бути оптимальними за своєю кількістю та складом статистичних показників; розкривати кількісні та якісні сторони явища, що вивчається; бути зручними для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки; не дублювати діючі форми статистичної звітності.

Підготовка та подання форм звітності включає визначення таких критеріїв якісних характеристик;

1. Зрозумілість.

Інформація, що включається до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам із помірними знаннями бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку.

2. Корисність.

Інформація форм звітності має своєю метою дати достовірну оцінку минулих, теперішніх та майбутніх подій та впливати на економічні рішення щодо поточної або подальшої діяльності банку.

3. Суттєвість.

Інформація є суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну економічну оцінку діяльності банку та Його фінансовий стан.

4. Надійність.

Інформація вважається надійною тоді, коли в ній відсутні суттєві помилки чи спотворення. Надійність вимагає від банку:

сумлінності подання інформації - кожна стаття фінансового звіту має бути корисною, тобто з достатньою точністю піддаватися конкретній оцінці;

змістовності інформації - тобто відображення максимальної інформації і конкретного економічного ефекту в межах встановленої форми;

нейтральності - інформація повинна бути достовірною. її подання у фінансовому звіті не повинно бути вибірковим для заздалегідь визначеного результату;

відповідності - фінансові звіти повинні містити інформацію, що базується на конкретних оцінках (наприклад, можливості погашення заборгованості, корисних строків служби операційних активів). Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів фінансових звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.

Інформація щодо грошового обігу та банківської діяльності в Україні відображається в системі показників грошово-банківської статистики та відповідних формах звітності комерційних банків, які враховують національні особливості країни, базуються на міжнародних стандартах та досвіді країн з розвинутою ринковою економікою.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції у національній та іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами тощо. Вона містить інформацію, необхідну для побудови системи статистичних даних. Джерелом в основному є матеріали статистичного та бухгалтерського обліку. На базі статистичного обліку складається звітність про внутрішній аудит, взаємовідносини з правоохоронними органами і т.ін. Офіційна звітність має, як правило, постійний характер і містить інформацію, що обов'язково відповідає даним бухгалтерського та статистичного обліку. До неї належить місячна, квартальна, піврічна та річна звітність.

Оперативною називається щоденна, щотижнева й подекадна звітність, сформована за оперативними даними. Вона може мати незначні розбіжності з даними обліку, оскільки складається терміново: строки її надання обчислюються годинами.

За характером спрямування розрізняють звітність для внутрішнього управління банком (внутрішня) і для зовнішніх користувачів інформації (позабанківська). Внутрішню звітність встановлює сам банк, виходячи зі своїх інтересів. Підпорядковані йому установи (підрозділи) передають її у вигляді розшифрувань і переліків на адресу головного банку, що має статус юридичної особи. Звітність, що подається Національному банку України та органам державної статистики, юридичні особи складають відповідно до чинного законодавства. Нею послуговуються як зовнішні користувачі, так і сам банк. За обсягом інформації звітність буває повною і скороченою. Повна надається після скороченої і містить детальніші дані стосовно тих чи інших операцій банку. За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну, тобто подану банком як юридичною особою або його філіями, та зведену (консолідовану), де узагальнено дані первинної звітності по банку як юридичній особі, по регіону, по банківській системі в цілому. Залежно від періодичності подання розрізняють звітність поточну та річну. На практиці поточна звітність надається за певний період. У банківській системі її можуть складати і подавати щодня, щотижня, двічі на місяць, щомісяця, щокварталу, двічі на рік, за запитом.

За обсягом відображення результатів діяльності та здійснених операцій річна звітність є повнішою і більш деталізованою, ніж поточна. Надсилають цю інформацію електронною чи звичайною поштою.

Залежно від суб'єкта, тобто з огляду на те, хто її складає, розрізняють звітність Національного банку України і звітність комерційних банків. Узагалі обсяг і зміст тієї й іншої визначається роллю, яку виконують НБУ як центральний банк та комерційні банки в економіці країни. Стосовно Нацбанку, йдеться, власне, про пакет звітності, який умовно можна поділити на дві частини: фінансова звітність; статистична звітність грошово-кредитного та банківського характеру.

Крім того, підрозділи НБУ надають статистичну звітність для складання платіжного балансу та визначення міжнародної інвестиційної позиції України.

Статистична звітність грошово-кредитного характеру поділяється на загальнобанківську, монетарну, емісійно-кредитну, статистику банківського нагляду, статистику операцій з іноземною валютою, готівково-грошового обігу.

Статистичні дані для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України містять узагальнюючу оцінку економічного стану країни та ефективності її зовнішньоекономічних зв'язків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Основні вимоги до складання фінансової звітності
Основні вимоги по складанню звітності
Методика складання звітності бюджетних установ
Основні вимоги до складання звітності про виконання кошторисів
Складання довідки про виправлення помилок виявлених під час аудиту фінансової звітності
Розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності: класифікація їх форм, структура та методика складання
Джерела даних та методика складання форми податкової звітності "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку" (ф.№ 1ДФ)
Звітність із загальнообов'язкового державного соціального страхування: класифікація, терміни подання та методика складання
Якими нормативними документами передбачено порядок складання та подання фінансової звітності і кому вона подається?
Методика складання форми щодо розкриття елементів фінансової звітності "Довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами"
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси