Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ, АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ ТА ВНУТРІШНІЙ...Кредитна політика банкуОрганізація внутрішньої аудиторської перевірки ефективності СВК...Організація внутрішньої аудиторської перевірки ефективності СВК...ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ЇЇ...МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ...Методика перевірки системи внутрішнього аудитуАудиторська перевірка виконання контрактних угодСтадії аудиторської перевіркиАУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА ПОДАТКОВИХ РОЗРАХУНКІВ І ПЛАТЕЖІВ
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Внутрішня аудиторська перевірка кредитної діяльності банку

Важливим елементом кредитного моніторингу є внутрішній аудит кредитування, зокрема, проведення перевірок стану кредитного портфеля банку службами внутрішнього аудиту. Така перевірка здійснюється відділом, підвідомчим контролеру банку. Контролер банку перебуває в безпосередній адміністративній підзвітності керуючого банківською установою або особи, яка є його заступником. Результати аудиторської перевірки належить відображати у спеціальному звіті, який надається керівництву банку та керівникам його підрозділів. Одночасно із оцінюванням кредитного портфеля аудитори повинні надавати рекомендації щодо удосконалення роботи кредитного підрозділу.

Під внутрішнім аудитом банку розуміється система контролю за банківською діяльністю для оцінювання та вдосконалення системи внутрішнього контролю при мінімізації витрат на неї.

Аудиторські перевірки у банку проводяться відповідно до річного плану. Кожна з них передбачає кілька стадій (рис. 13.1):

Стадії внутрішньої аудиторської перевірки

Рис. 13.1. Стадії внутрішньої аудиторської перевірки

1. Планування - розробка програми аудиту із зазначенням докладних процедур та мобілізація необхідного кваліфікованого персоналу.

2. Робота на місцях - виконання програми аудиту і підготовка робочих документів.

3. Складання звітності - викладення у звіті виявлених фактів і результатів для ознайомлення керівництва.

4. Заходи щодо підсумків аудиту, що продовжуються доти, доки керівництво не застосує заходів, спрямованих на усунення недоліків.

Внутрішній аудит кредитних операцій банку спрямований на поліпшення роботи і підвищення ефективності кредитної діяльності банку з використанням специфічних методів та інструментів. До основних функцій внутрішнього аудиту кредитної діяльності слід віднести:

а) виявлення чинників ризику при здійсненні кредитних операцій банку та ризику діяльності кредитних підрозділів банківської установи;

б) створення технології контролю за кредитними ризиками шляхом упровадження чіткої системи звітності і виваженої системи авторизації прийняття рішень на всіх рівнях для забезпечення суворого дотримання всіх обмежень;

в) методичний контроль за виконанням керівником кредитного підрозділу контрольних функцій, покладених на нього;

г) здійснення незалежного й об'єктивного нагляду за проблемами підрозділів, які залучені до здійснення кредитної діяльності банку;

д) моделювання наслідків прийняття управлінських рішень та недопущення можливих ризиків при цьому тощо.

Основними принципами внутрішнього аудиту кредитування в банку є:

- конфіденційність (матеріалів, висновків, рекомендацій);

- незалежність (від інших підрозділів, керівництва, якщо він підпорядкований безпосередньо вищому керівництву);

- об'єктивність (особиста незацікавленість);

- системність, комплексність (ступінь повноти охоплення підконтрольних об'єктів);

- адекватність, оптимальність;

- надійність, відповідальність;

- ефективність;

- стабільність роботи завдяки плануванню аудиторських перевірок (тематичних і комплексних).

Аудиторська перевірка кредитної діяльності банку має за мету визначити:

- стан залишків коштів на банківських рахунках за простроченими кредитами;

- реальну ситуацію з забезпеченням поверненості кредитів і зменшенням кредитного ризику;

- стан з організацією кредитного пронесу: відповідність практики видачі і погашення кредитів вимогам кредитної політики банку; правильність відображення всіх кредитів у звітних документах, особливо за пролонгованими і простроченими кредитами: стан резервів на покриття збитків за кредитами й організація аналітичної роботи з кредитування.

Аудиторська перевірка кредитної діяльності банку має дати відповіді на питання, які стосуються:

1) стану кредитних архівів банку та їх поновлення;

2) регулярності вивчення кредитного портфеля керівниками і співробітниками кредитних підрозділів банку;

3) правильності визначення рейтингів позичальників;

4) узгодженості діяльності кредитного відділу із цілями кредитної політики банку;

5) загального стану кредитного портфеля, достатності резервних фондів банку для покриття збитків за безнадійними кредитами тощо.

Увесь комплекс проведення аудиторської перевірки кредитної діяльності в банку можна поділити на такі блоки (рис. 13.2):

Головні ділянки роботи на місцях при проведенні внутрішнього аудиту кредитної діяльності банку

Рис. 13.2. Головні ділянки роботи на місцях при проведенні внутрішнього аудиту кредитної діяльності банку

1. Перевірка організації кредитної діяльності байку, за якої аудитором визначаються:

- наявність положень про кредитні підрозділи та кредитні комітети банку;

- наявність положень щодо кредитування, кредитних інструкцій, технологічних карт здійснення кредитних операцій;

- забезпечення відповідних підрозділів необхідними нормативними документами з питань кредитування;

- наявність підписів на посадових інструкціях працівників кредитного підрозділу;

- закріплення за працівниками кредитних справ;

- виявлення випадків надання кредитів без погодження на засіданнях кредитного комітету банку;

- реєстрація протоколів засідань кредитного комітету;

- ведення обліку кредитних угод та договорів застави в окремому журналі;

2. Перевірка повноти кредитних справ позичальників та якості договірних відносин, що полягає у встановленні:

- періодичності проведення інвентаризації повноти формування кредитних справ з документальним оформленням отриманих результатів;

- контролю за обліком заявок на отримання кредитів у реєстраційному журналі, основними реквізитами якого є дата надходження, назва і адреса бажаючого отримати кредит, сума, призначення, строк, процентна ставка, забезпечення та примітки (зазначають дату передачі справи до розгляду кредитним комітетом і його рішення);

- наявності усіх необхідних документів у кредитних справах позичальників;

- наявності підписів уповноважених осіб позичальника та печаток на документах, які передаються у банк і зберігаються у кредитній справі;

- наявності графіків погашення кредиту та сплати процентів за ним позичальником і проведення відповідними працівниками контролю за дотриманням встановлених графіків;

- умов зберігання кредитних справ позичальників у сейфах банку тощо.

При цьому аудитор перевіряє правильність оформлення і ведення кредитної справи позичальника. Зазвичай у кредитній справі документи сконцентровані в таких розділах:

а) основна кредитна документація (копія кредитної угоди і угод забезпечення: застави, гарантії, поруки, страхування тощо);

б) основна фінансово-економічна інформація про позичальника (копії балансів і звітів про прибутки і збитки, бізнес-план, копії ліцензії і податкової декларації, інформація про грошові надходження);

в) матеріали про кредитоспроможність (аналіз, підготований у банку-кредиторі, аналітичні документи, отримані від інформаційно-кредитного бюро, відповіді на запити в банки і комісії про кредитні історії потенційного позичальника);

г) переписка з клієнтом з питань видачі і погашення кредиту, записи всіх зустрічей і телефонних розмов з цього питання.

3. Перевірка цільового використання кредитних коштів, за якої аналізуються:

- проведення працівниками банку контролю за цільовим використанням кредитних коштів;

- практики виїздів на місця для перевірки цільового використання кредиту;

- наявність актів перевірок цільового використання та копій документів на підтвердження цільового використання кредитних ресурсів;

- випадки нецільового використання кредитних коштів позичальниками тощо.

4. Перевірка якості обслуговування боргу та супроводження кредиту, за якої аудитор контролює:

- наявність затверджених планів перевірок позичальників;

- оформлення результатів перевірок актами за встановленими банком формами;

- своєчасність проведення контролю за наявністю та схоронністю майна, яке надано у забезпечення;

- розроблення комплексу заходів щодо забезпечення своєчасної сплати позичальником основної суми кредиту та процентів за користування ним;

- повнота здійснення супроводження кредиту відповідними працівниками банку згідно з покладеними на них повноваженнями;

- систематичність проведення контролю за поточною фінансово-економічною звітністю;

проведення службових розслідувань за фактом неповернення кредитних коштів тощо.

5. Перевірка проведення аналізу фінансового стану позичальника, коли з'ясовують:

- наявність та своєчасність подання фінансової звітності позичальником, а також її вірогідність та узгодженість між собою;

- здійснення працівниками кредитного підрозділу банку оцінювання фінансового стану позичальника згідно з установленою у банку методикою;

- правильність проведення аналізу кредитоспроможності клієнта і відсутність помилок у визначенні класу позичальника за рейтингом надійності та при класифікації кредитних операцій;

- наявність письмових висновків працівників кредитних підрозділів банку щодо оцінки кредитоспроможності позичальника тощо.

6. Перевірка наявності та ліквідності забезпечення, яка дає змогу впевнитися у:

- належному оформленні договорів застави (гарантії, поруки) та проведенні їх інвентаризації;

- наявності у штаті банку працівника, який має належну кваліфікацію для здійснення оцінювання застави;

- фактах співпраці банку з незалежними оцінними організаціями, які оцінюють майно, що надається у забезпечення;

- дотриманні вимог щодо надання кредитних коштів після страхування заставного майна на користь банку;

- існуванні випадків реалізації позичальником заставленого майна без письмової згоди банку тощо.

7. Перевірка якості кредиту та формування резерву па відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку дає змогу аудитору виявити:

- наявність призначень відповідальних осіб щодо складання звітності;

- систематичність (щомісячне) проведення аналізу кредитного портфеля банку у розрізі кожного позичальника та документальне оформлення результатів;

- дотримання порядку формування і використання резерву на відшкодування збитків від кредитної діяльності банку;

- правильність списання кредитів за рахунок резерву на відшкодування втрат за кредитними операціями тощо.

8. Перевірка правильності та повноти обліку кредитних операцій банку, за якої визначають:

- правильність обліку кредитів на відповідних балансових рахунках з урахуванням об'єкта кредитування, строковості та статусу кредиту;

- проведення відповідними працівниками квартальної інвентаризації позабалансових рахунків за кредитними операціями;

- дотримання процедури нарахування процентів за кредитами та порядку контролю за нарахуванням і сплатою процентів тощо.

Аудитор перевіряє правильність оформлення всіх документів, наявність необхідних реквізитів, посилань і підписів. Він контролює стан кредитних рахунків, а також ведення аналітичного обліку кредитних операцій на бланках рахунків, відкритих кожному позичальнику, на кожний вид кредиту. Він перевіряє також синтетичний облік, який здійснюється на активних балансових рахунках.

Оцінюючи отримані результати, аудитор повинен проаналізувати відхилення та помилки у кредитній діяльності, виявити їх суттєвість, причини і ступінь впливу на інші ділянки аудиту. Це підлягає відображенню в робочій документації аудитора. Результати перевірки узагальнюються у звіті, в якому подається оцінка якості всього кредитного портфеля на час проведення перевірки та загальна характеристика роботи персоналу і керівного складу кредитного підрозділу банку. Звіт надасться керуючому і раді директорів банку.

У звітах про результати аудиторської перевірки розробляється висновок щодо:

- загального стану надання кредитів і їх погашення;

- основних причин кредитних неплатежів (через недостатню кваліфікацію працівників, які займаються цими проблемами, практику видачі кредитів поза межами встановленої процедури - за вказівкою керівництва банку тощо);

- стану зі списанням безнадійних кредитів;

- стану резервів на покриття заборгованості за кредитами;

- стану ведення кредитної звітності та іншої документації, у тому числі кредитної справи позичальника.

- фінансових, кадрово-організаційних та інших засобів для вирішення проблеми непогашення кредитів.

Для проведення зовнішнього аудиту банки можуть звертатися до послуг сторонніх аудиторських компаній. У цьому разі важливою умовою їх ефективної діяльності є незалежність від банку, оскільки висновки аудиторів, як правило, характеризуються більшою об'єктивністю, ніж висновки працівників банку.

Отож, внутрішній аудит кредитної діяльності банку дає змогу керівництву одержати максимально вірогідну та об'єктивну інформацію про діяльність кредитного підрозділу банку та приймати правильні управлінські рішення для мінімізації ризиків банківської діяльності, а також забезпечити підвищення ефективності діяльності кредитних підрозділів щодо організації кредитного процесу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси