Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Античні міста-держави Північного Причорномор'яГрецька колонізація Північного Причорномор'я. Зародження грецьких...Античні міста-держави Північного Причорномор'яФормування державотворчих традицій на території України: кіммерійці,...Античні міста Північного Причорномор'яАнтичні держави Північного Причорномор'яРабовласницькі держави у Північному Причорномор'ї та право в нихАнтичні держави Північного Причорномор'я в римський період (друга...Антична колонізація Північного Причорномор'я (VII ст. до н.е. - V ст....Особливості розвитку античних центрів Північного Причорномор'я у...
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

Античні міста-держави на узбережжі Чорного моря виросли з торговельних факторій. Це Тіра (Білгород-Дністровський), Ніконій (в Овідіопольському районі Одеської обл.), Ольвія (біля Очакова, в гирлі Півд. Бугу), Пантікапей (Керч), Херсонес (Севастополь), Каркінітіда на західному узбережжі Криму та ін. Початок колонізації Північного Причорномор'я поклали греки з Мілета в кінці VII ст. і VI ст. до н. е. Останнє відлуння колонізаційних процесів завмирає в V чи навіть на початку IV ст. до н. е. Причинами цього руху були як недостатня кількість землі на батьківщині, так і бажання розширити ринки збуту для своїх товарів і постійна потреба греків в зерні.

Чорноморські колонії були житницею Греції. Звідсіля в Грецію і в Малу Азію вивозились хліб, а також хутра, мед, віск, риба, сіль і будівельна деревина. В невеликій кількості в Грецію постачалась скотарськими племенами велика рогата худоба. Туди ж йшли і скіфи-раби, яких греки брали в полон під час війни з туземцями або купували у тих же скіфів.

Греція постачала в колонії вино і маслинову олію, що перевозились в амфорах з клеймами грецьких міст; де їх виробляли. В самих колоніях виноград почали вирощувати пізніше. З Греції везли також різноманітні предмети розкоші, тканини, металевий, серед іншого дорогоцінний посуд, художню кераміку тощо. Досить рано в самих колоніях стали виробляти предмети, які були необхідними для торгівлі з туземцями. Приблизно з V—III ст. до н.е. в торгівлі перед почали вести боспорські міста, де розквітли такі ремесла як різьблення по металу і виготовлення ювелірних виробів, що остаточно припинило привіз дорогоцінного посуду з грецьких міст.

З грецьких колоній найбільше значення мали Ольвія, Херсонес і Пантікапей.

Ольвія. Вона була заснована в середині VII ст. до н.е. вихідцями з Мілета в Малій Азії. Те, що вона була однією з перших грецьких колоній в Північному Причорномор'ї, дало їй можливість досягти швидкого розквіту. Ольвія набула великого значення в розвитку північно-західної частини Чорноморського узбережжя.

Численні предмети побуту ольвійського походження знаходять в могилах-курганах скіфів по всій території України, приблизно до широти Києва. Наприклад, грецький мідний посуд часів Геродота в доброму стані був знайдений археологами в човні, що потонув біля села Пісчаного Черкаської області. Геродот повідомляє, що Ольвія за його часів була висхідним пунктом сухопутного караванного шляху. Цей шлях простягався далеко на північний схід за Волгу. З часом значення Ольвії зменшилось. Сталося це через зростаючу конкуренцію з боку інших колоній, зокрема боспорських міст. Вони вже в IV—III ст. до н.е. зайняли серед колоній перше за багатством і впливом місце. Та все ж таки основною причиною занепаду Ольвії було те, що вона за своїм географічним положенням весь час перебувала під загрозою нападу степовиків.

Ольвія була містом-республікою. Заможні рабовласники, які тримали в своїх руках управління містом, складали незначну меншість. Більшість мешканців Ольвії складалась з малозабезпечених вільних громадян, а також з позбавлених політичних прав переселенців і рабів.

В цій полісній демократії була чітка структура органів державної влади. Умови і порядок виконання державних і суспільних обов'язків були строго визначеними. Отже, служба в армії, права громадян, система їх захисту, а також порядок здійснення правосуддя були законодавчо оформленими. Правотворчість здійснювалась в умовах гласності і активної участі всіх громадян.

В III ст. до н.е. Ольвії прийшлось відбивати постійні напади скіфських племен. З часом до скіфів перебігли раби і примкнуло все заміське напівелінізоване населення. В II ст. до н.е. на ольвійських монетах з'являються зображення скіфських царків. Це було очевидною ознакою того, що Ольвія стала їх данницею. До речі, грошову систему стародавньої Ольвії найкраще за всіх вивчив відомий археолог, професор Одеського державного університету ім.1.1.Мечникова П.О.Каришковський. В І ст. до н.е. Ольвія настільки постраждала від нападу кочівників, що постало навіть питання про переселення мешканців в інше місце. Проте знищення торгової гавані на Бузькому лимані було невигідним тим же туземцям, тому Ольвія була відбудована.

На жаль, все з часом приходить до занепаду. Це ж сталося й з Ольвією. Про це в подробицях розповів нам грецький письменник і оратор Діон Христосом, який завітав до Ольвії в 83 р. н.е.

Дещо підтримало Ольвію римське владарювання. Ольвійські написи того часу ще повідомляють про торговельні зносини з грецькими містами Мармурового і Егейського морів, з Херсонесом і Боспором Кіммерійським. З IV ст. н.е. згадки про Ольвію вже припиняються.

Боспорське царство. Однією з найдавніших і найбільших колоній на Боспорі Кіммерійському був Пантікапей, заснований в VI ст. до н.е. На середину V ст. до н.е. всі грецькі поселення на Боспорі об'єднались навколо Пантікапею, який став столицею окремої держави під назвою Боспорське царство. В це об'єднання ввійшли і туземні племена східної частини Криму, нижньої течії Кубані, Таманського півострова і північного Приазов'я. Царство це очолили правителі з династії Археанахтидів, а згодом — Спартокидів. Для греків, які ще утримували своє панівне становище на Боспорі, його правитель був лише "архонтом" — начальником, вождем. Титулом царя він користувався лише по відношенню до підлеглих йому туземних племен. Наймогутнішим серед них був цар Мітрідат, який загинув в боротьбі з римськими агресорами. Його іменем названа гора Мітрідат біля Керчі. Володарі Боспора були повними господарями всього хлібного експорту із значної частини Криму, Прикубання і низин Дону. В IV ст. до н. е.

Боспорське царство постачало хлібом всю Грецію. Вивіз хліба з Боспору в Афіни і взагалі в Грецію складав 24 тис. тонн на рік. Наприклад, для Аттики він складав половину всього хлібного експорту.

В IV ст. н. е. припиняється майже тисячолітнє існування Боспорського царства.

В містах, заснованих греками, існували дві форми правління: міста-республіки (вже названі) і монархії — Боспорське царство. Греки-колоністи були носіями високої культури. Для сусідніх народів це мало велике значення, тому що зміцнювало торговельні і господарські зв'язки, збагачувало їх культуру. Причинами занепаду античних міст-полісів була загальна криза рабовласницької економіки, а також постійні напади кочівників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси