Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Порядок і підстави виселення із житлових приміщень. Спори, що...Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних...Зміна договору наймання житлового приміщення в будинках державної,...
Приватизація державного житлового фонду. Поняття приватизації....Об'єднання приватних власників квартир багатоквартирних будинківКористування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського...
ЖИТЛОВЕ ЗАКОНОДАВСТВОЖитлові приміщення та житлові фонди. Органи управління житловим...Визнання особи, яка втратила право на використання житлового...
Особливості юридичної відповідальності за порушення житлового...Житлове законодавствоПорядок і підстави виселення із житлових приміщень. Спори, що...
 
Головна arrow Право arrow Адвокатський іспит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правовий статус житлово-будівельних кооперативів. Виселення з будинків ЖБК

Отримання житла для проживання в будинках ЖБК є одним із способів реалізації конституційного права на житло. Регулювання відносини у сфері отримання житла в ЖБК здійснюється ЖК, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, "Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу", затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 липня 1985 року №228, постановою Верховної Ради України від 26.11.1993 "Про державну дотацію на утримання квартир у будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів і молодіжних житлових комплексів" та іншими нормативно-правовими актами.

На облік тих, хто бажає вступити до ЖБК, беруть громадян, які постійно проживають у цьому населеному пункті, і потребують поліпшення житлових умов. Громадяни, які перебувають на обліку, приймаються до членів організовуваного кооперативу в порядку черговості.

Статутом кооперативу визначено: порядок внесення членом кооперативу пайових внесків; права й обов'язки члена ЖБК, а також членів його сім'ї; умови користування і підстави припинення користування житловими приміщеннями.

Рішення про надання окремої квартири з однієї або декількох кімнат приймається загальними зборами членів ЖБК відповідно до суми пайового внеску і кількості членів сім'ї члена ЖБК. Заселення квартир у будинках ЖБК відбувається на підставі ордера, який видається виконавчим органом районної, міської, районної в місті ради. Обмін житловими приміщеннями між членами того ж самого кооперативу провадиться за рішенням загальних зборів членів кооперативу.

Член ЖБК зобов'язаний виконувати вимоги статуту ЖБК і рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених); у встановлений термін внести вступний і пайовий внески; проводити за свій рахунок поточний ремонт житлового приміщення; при одержанні іншого житлового приміщення - звільнити з відповідними членами сім'ї та іншими особами займану квартиру.

Законодавчо визначено обставини, за яких можливе виключення члена ЖБК з кооперативу. Член ЖБК, виключений з кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і в разі відмови звільнити її піддягає виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Якщо член ЖБК вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того самого кооперативу, а займане ним житлове приміщення не закріплене в установленому порядку за членами його сім'ї, вони підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення (ст. 116 ЖК). Рішення про виключення з ЖБК може бути оскаржене в судовому порядку.

Використання житлових приміщень у квартирах (будинках) приватного житлового фонду. Виселення членів сім'ї власника квартири (будинку)

Суб'єктами права приватної власності на житло є громадяни України, іноземні та особи без громадянства, які набули право власності на законних підставах. Ці відносини регулюються Цивільним кодексом України. Цивільне законодавство передбачає передачу житлових приміщень у будинках (квартирах) приватного житлового фонду в користування на підставі договору найму (оренди) житлового приміщення.

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк за плату (ст. 810 ЦК).

За правовою визначеністю договір найму (оренди) належить до консенсуальних, вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін було досягнуто згоди. Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема, квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Договір найму житла укладається в письмовій формі, на строк, установлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років. Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі наймання житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається.

Згідно зі ст. 157 ЖК членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою ст. 116 цього кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.

Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадянина на житлове приміщення

Лист Верховного Суду України від 26 травня 2001 р. "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)" вказує на те, що правила ч. 3 ст. 168 ЖК про можливість розірвання за вимогою наймодавця укладеного на невизначений строк договору найму житлового приміщення в будинку, що належить громадянину, лише за умови, що займане наймачем приміщення необхідне для проживання наймодавця та членів його сім'ї (з попередженням про розірвання договору за три місяці) не суперечать законодавству щодо здійснення громадянином права приватної власності. У цьому разі йдеться не про встановлення обмежень власнику розпоряджатися своїм майном, а про виконання зобов'язань, котрі виникли внаслідок розпорядження власником своїм майном.

Правила ст. 80 ЖК щодо примусового обміну житлового приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім'ї не поширюються на обмін житлового приміщення, що належить їм на праві приватної власності. Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім'ї наймача житлових приміщень у державному або громадському житловому фонді.

Відповідальність за порушення житлового законодавства. Правова допомога адвоката

Статтею 189 ЖК за порушення житлового законодавства передбачено кримінальну, адміністративну відповідальність. Конкретні види та склад правопорушень регламентовано нормами цивільного, адміністративного, кримінального законодавства.

За наявності складу злочину, передбаченого КК України, кримінальна відповідальність настає: за зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК); за незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку, незаконне виселення або інші дії, що порушують недоторканність житла громадян (ст. 162 КК); за злочинні посягання на приватну, колективну, державну власність.

Адміністративна відповідальність настає за дії, що полягають у такому: порушення посадовими особами порядку взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зняття з обліку та надання громадянам житлових приміщень, недодержання строків заселення житлових будинків і житлових приміщень; порушення правил користування житловими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, самовільне переобладнання та перепланування житлових будинків і житлових приміщень, використання їх не за призначенням; самоправне зайняття житлового приміщення у будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду ЖБК тощо (ст. 152 КпАП); тримання собак і котів у місцях, де це заборонено, чи понад установлену кількість (ст. 154 КпАП).

Розрізняють договірні та недоговірні види цивільно-правової відповідальності. У цивільному законодавстві передбачено майнову відповідальність: за самовільне зведення житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд (ст. 376 ЦК); за невиконання наймодавцем обов'язків щодо забезпечення схоронності житлового фонду та ремонту житлового приміщення у випадках нагальної потреби (ст. 176 ЖК). Законодавством також передбачено: відшкодування шкоди, заподіяної громадянами житловим будинкам, житловим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках (ст. 190 ЖК); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ст. 167 ЦК).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Порядок і підстави виселення із житлових приміщень. Спори, що виникають з таких питаннях, правова допомога адвоката
Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів
Зміна договору наймання житлового приміщення в будинках державної, комунальної та колективної власності
Приватизація державного житлового фонду. Поняття приватизації. Об'єкти приватизації. Порядок надання квартир (будинків) у власність громадянам
Об'єднання приватних власників квартир багатоквартирних будинків
Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду
ЖИТЛОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Житлові приміщення та житлові фонди. Органи управління житловим фондом. Форма участі громадян в управлінні житловим фондом
Визнання особи, яка втратила право на використання житлового приміщення
Особливості юридичної відповідальності за порушення житлового законодавства
Житлове законодавство
Порядок і підстави виселення із житлових приміщень. Спори, що виникають з таких питаннях, правова допомога адвоката
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси