Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Організація банківської кредитної діяльностіДіяльність банків як об'єкт банківського контролюМеханізми здійснення банківської кредитної діяльностіОрганізаційно-економічні умови здійснення кредитної та інвестиційної...Кредитні підрозділи банку та їх функціональні особливостіКОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУКредитна діяльність комерційних банківОрганізація кредитної діяльності банкуКонтроль за банківською кредитною діяльністюЕтапи еволюції кредитної діяльності банків
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види контролю за кредитною діяльністю банків

З метою забезпечення найбільш ефективної і прибуткової банківської кредитної діяльності існує необхідність у постійному контролі як з боку органів нагляду і регулювання, так і з боку банківської установи.

Контроль за кредитною діяльністю банків можна класифікувати за різними ознаками (рис. 12.1):

1) залежно від часу здійснення виділяють:

- попередній контроль - передує виконанню певних банківських операцій і послуг, здійснюється, як правило, відповідальними виконавцями, які отримують документи для оформлення операцій, для запобігання недотриманню законодавства та внутрішніх положень банку, нецільового використання коштів, запобігання порушенням та крадіжкам у діяльності банку;

- поточний контроль - проводиться у процесі здійснення банківської операції чи надання послуги шляхом ведення аналізу, проведення перевірок, обстежень і передбачає візуальну перевірку правильності складання документів у паперовій формі та наявності підписів на них, а також перевірку наявності цифрового підпису на електронних документах тощо;

- подальший контроль - здійснюється після виконання банківських операцій і надання послуг на основі даних, зафіксованих у первинних документах, бухгалтерських реєстрах, звітності тощо і має на меті з'ясувати найістотніші чинники, які позитивно чи негативно вплинули на раніше виконані банківські операції та надані послуги, а також визначити шляхи усунення наслідків порушень, притягнення винних до відповідальності та розробити заходи щодо недопущення виявлених помилок у майбутньому. Подальший контроль проводиться для забезпечення систематичної перевірки стану організації кредитної діяльності банку, правильності реєстрації, належного оформлення виконаних кредитних операцій, дотримання порядку звіряння аналітичного обліку з синтетичним та формування первинних документів. Цим займаються працівники бек-офісу або служби внутрішнього аудиту відповідно до своїх функціональних обов'язків, визначених внутрішніми документами банку;

2) за організаційними формами розрізняють:

- державний контроль - здійснюється відповідними офіційними органами контролю та управління - Державною контрольно-ревізійною службою, Державною податковою адміністрацією та різного роду інспекціями тощо;

Класифікація контролю за кредитною діяльністю банків

Рис. 12.1. Класифікація контролю за кредитною діяльністю банків

- відомчий контроль - покладений на міністерства, комітети та інші органи державного управління, які наглядають за діяльністю підпорядкованих їм установ;

- аудиторський контроль - проводиться незалежними особами -аудиторами, аудиторськими фірмами тощо;

3)за сферою охоплення можна виділити:

- внутрішній контроль - сукупність процедур, що забезпечують вірогідність і повноту інформації, яка передається керівництву банку, дотримання вимог внутрішніх та зовнішніх нормативних актів у здійсненні банківських операцій, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання працівниками службових обов'язків і розпоряджень органів управління банку;

- зовнішній контроль - контроль з боку державних та інших контролюючих органів за діяльністю банківських установ (НБУ, АМК, ДПА, аудиторські фірми тощо), регулювання банківської діяльності шляхом встановлення обов'язкових економічних нормативів, аналіз дотримання чинних законодавчих та нормативних документів, вжиття санкцій за порушення банківського законодавства тощо;

4) залежно від джерел інформації, яка використовується, виділяють:

- документальний контроль - полягає у визначенні вірогідності та відповідності чинному банківському законодавству шляхом перевірки та вивчення первинних документів, облікових реєстрів і звітності, у яких вони знайшли своє відображення;

- фактичний контроль - якісний та кількісний стан об'єкта, що перевіряється, визначається за допомогою безпосереднього обстеження, переобліку, інвентаризації тощо;

5) залежно від методів контролю та системи контрольних дій розрізняють:

- ревізію, яка полягає в контролі за фінансово-господарською діяльністю банку, дотриманням законодавства, вірогідністю обліку і звітності, документальним виявленням недостач, привласнень, крадіжок коштів та запобіганням фінансовим зловживанням;

- інвентаризацію матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів, що використовується для перевірки відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей та виявлення розходжень на основі порівняння даних перевірки із записами на рахунках бухгалтерського обліку;

- перевірку, яка полягає в обстеженні і виділенні окремих ділянок роботи банківської установи;

6) залежно від періодичності проведення контроль можна поділити на:

- раптовий;

- періодичний;

- систематичний;

7)за масштабами проведення контролю можна виділити:

- суцільний контроль - стосується діяльності банківської установи в цілому, коли перевіряються всі без винятку операції, первинні документи, зміст облікових реєстрів та звітності тощо;

- вибірковий контроль - здійснюється лише за вибраними операціями банку, наприклад, депозитними, розрахунково-касовими, кредитними тощо;

8) залежно від кредитного продукту, який пропонується банком, контролюють:

- кредитування фізичних осіб;

- іпотечний кредит;

- кредитування юридичних осіб;

- кредитний продукт овердрафт тощо.

При здійсненні контролю за кредитною діяльністю банківських установ залежно від кредитного продукту окреслюються схеми контролю, які включають у собі визначення звичайних (основних) та спеціальних (додаткових) контрольних подій.

Зокрема, звичайними (основними) контрольними подіями за кредитними продуктами банків є:

- надання кредитних коштів позичальнику та контроль за ними;

- оприбуткування застави у забезпечення кредитного ризику за продуктом та контроль за її зберіганням;

- контроль за правильністю нарахування процентів за користування кредитом;

- контроль за погашенням позичальником основної суми боргу за кредитом;

- контроль за погашенням позичальником процентів (комісій) за користування кредитом.

До спеціальних (додаткових) підконтрольних подій за кредитом залежно від кредитного продукту належать:

- переоцінювання фінансового стану позичальника;

- несплата (прострочення) основної суми боргу за кредитом або її частини та віднесення кредиту на рахунки простроченої заборгованості;

- несплата (прострочення) процентів за користування кредитом;

- зменшення вартості предмету забезпечення;

- відмова позичальника від страхування предмета застави;

- відмова позичальника від збільшення страхової суми до суми фактичної заборгованості за кредитом;

- відмова позичальника від страхування об'єкта нерухомого майна на наступний рік дії договору про іпотечний кредит (при іпотечному кредитуванні);

- настання страхових подій, передбачених договором страхування предмета застави;

- визнання кредиту сумнівним або безнадійним.

Додатковий контроль запроваджується банком самостійно залежно від ризику кредитної операції і визначається відповідно до її виду і суми. За операціями, що потребують спеціального (додаткового) контролю, записи в регістрах бухгалтерського обліку здійснюються лише після перевірки оформленого документа особою, на яку покладено функції контролера. У разі використання електронних документів додатковий контроль здійснюється лише після одержання позитивного результату перевірки цифрового підпису, оформленого відповідальним виконавцем.

За кожним фактом настання спеціальної контрольної події кредитним експертом складається службова записка, яка надається до юридичного відділу та служби безпеки банку для одержання відповідних висновків. Кредитна справа разом з висновками спеціалізованих служб подається на розгляд кредитного комітету відповідного рівня.

У разі настання страхових випадків, за якими вигодонабувачем є банк, на додаток до моніторингу використання кредиту кредитний експерт проводить моніторинг страхових виплат, що здійснюються страховою компанією на користь банку в рахунок погашення заборгованості позичальника.

Крім того, позичальник зобов'язаний у визначені банком строки забезпечувати перевірку та огляд майна. Наприклад, при авто-кредитуванні необхідно щомісяця пред'являти предмет застави для його огляду банком, а при іпотечному кредитуванні один раз на рік забезпечувати перевірку стану нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Таким чином, банківські установи мають проводити постійний контроль за кредитною діяльністю для зменшення ризиків неповернення кредитних коштів позичальниками, підвищення якості кредитного портфеля банку та ефективності банківської діяльності в цілому. Контроль за кредитною діяльністю можна класифікувати за різноманітними ознаками: залежно від часу здійснення, сфери охоплення, джерел інформації, періодичності та масштабів проведення тощо. Залежно від пропонованих кредитних продуктів позичальниками банківські установи повинні чітко визначити основні процедури контролю, які необхідно затверджувати у внутрішньобанківських положеннях та інструкціях.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси