Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Комерційні банки та небанківські фінансово-кредитні установи СШАКонтроль та безпека діяльності комерційних банківОснови організації та специфіка діяльності комерційних банківТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВПоняття, функції, типи та правова основа діяльності комерційних...Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперівАналіз фінансових результатів діяльності комерційного банкуОснови організації діяльності комерційних банківЕкономічний аналіз діяльності комерційних банків, страхових компаній...ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ ЯК СФЕРА КОМЕРЦІЙНОЇ...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою

Широко використовує фінансовий капітал Канади в своїх інтересах апарат адміністративного регулювання різних галузей і сфер господарювання країни. У першу чергу це відноситься до регулювання ринку цінних паперів (акцій і облігацій) корпорацій. Так, цілий ряд спеціальних актів, регулюючих ринок цінних паперів (ця сфера знаходиться під юрисдикцією провінцій), доповнює дію податкових законів у напрямі подальшої концентрації і централізації капіталу в країні. Зокрема, на корпорації, зареєстровані в провінції Онтаріо, розповсюджується правило, згідно з яким при купівлі "зовнішнім акціонером" 20 % або більше акцій, які мають право голосу, тієї або іншої компанії за ціною, яка перевищує середньоринкову на 15 %, він зобов'язаний запропонувати ту ж "вигідну" ціну всій решті власників дрібних пакетів. Таким чином, закон часто примушує корпорацію, що планувала просте велике капіталовкладення в акції, цілком поглинати ту або іншу компанію. Аналогічний закон діє і в провінції Квебек.

Серед інших законів, що регламентують ринок цінних паперів, особливо варто відмітити мало відоме Положення про структуру інвестиційних пенсійних фондів у Канаді. Впродовж усього післявоєнного періоду канадські пенсійні фонди були зобов'язані як мінімум 90 % усіх своїх фондів фінансових ресурсів вкладати в акції і облігації тільки канадських фірм, що відіграло визначну роль у процесі концентрації економічної влади в країні.

Як і в інших провідних капіталістичних країнах, в Канаді розвинена страхова справа. У країні спостерігається достатньо високий ступінь концентрації страхового капіталу. На місцевому страховому ринку достатньо міцно влаштувалися американські компанії. Так, із більше ніж 170 іноземних фірм, діючих в Канаді, близько 135 - із США. У свою чергу, американський ринок виступає головною сферою зовнішньої експансії канадських страховиків. У США діє 71 канадська страхова компанія (у Великобританії - 7, у Гонконзі - 6). Усього канадські страхові фірми мають 100 філій, виключаючи дочірні компанії в різних країнах світу. Орієнтація в зовнішній діяльності на порівняно невелику групу країн (перш за все США і Великобританію) сприяє включенню страхових компаній Канади в групу транснаціональних. Так, компанія Life-Son-Life, давно діюча на британському страховому ринку, придбала в 1986 р. англійську фірму New Hampshire, що раніше належала відомій у Великобританії компанії Grate West Life (третя за величиною активів страхова компанія). Близько 2/3 своїх доходів вона одержує від операцій на американському ринку. Помітну роль в особистому страхуванні канадський капітал відіграє на Філіппінах, в Гонконзі, Індонезії і Сінгапурі.

Важливою особливістю канадської банківської системи є її тісні зв'язки з кредитною системою США: близько 20 % виробленої у Канаді продукції експортується в США, а фінансові ринки цих двох країн надзвичайно інтегровані. Друга особливість, що відрізняє Канаду від більшості інших промислово розвинених країн, полягає у великій питомій вазі добувної промисловості, в її валовому внутрішньому продукті. Оскільки сировина становить значну частину експорту, умови торгівлі для Канади завжди поліпшуються у періоди підвищення світових цін на сировину і погіршуються у періоди їх падіння.

Грошово-кредитна і валютна політика Канади спрямована на зміцнення національної валюти, яке досягається за допомогою контролю за інфляцією і стабілізацією обмінного курсу канадського долара. Для цього Банк Канади встановлює цільові орієнтири щодо темпів інфляції на 3-5 років і здійснює втручання на валютних ринках у процесі обміну валюти. Так, темпи інфляції в Канаді порівняно низькі (у 1994-1995 pp. 2-2,5 % в рік); цільова мета щодо інфляції до 2003 року - 1-3 % щорічно.

У цілому основні тенденції грошово-кредитної політики Канади свідчать про зацікавленість банківських інститутів у збереженні свого впливу на формування основних пропорцій на ринку банківських послуг, про ефективність боротьби з інфляцією і забезпечення на цій основі стійких темпів зростання економіки.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Назвіть історичні етапи становлення банківської системи Канади.

2. У якому році був створений вперше Центральний банк країни?

3. Які основні функції Банку Канади?

4. Опишіть особливості функціонування комерційних банків Канади.

5. Назвіть найбільші комерційні банки країни.

6. Назвіть основні види діяльності найбільших комерційних банків Канади.

7. Який основний вид діяльності в інвестиційно-банківських установах Канади.

8. Поясніть взаємозв'язок комерційних банків з парабанківським сектором.

9. Назвіть особливості грошово-кредитної політики.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси