Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ПРОТОКОЛ. ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ. РЕЗОЛЮЦІЯВиконання резолюційРекомендації та резолюції Комітету Міністрів РЄ. Рекомендація № R...Резолюція-протест лекторського персоналу Української господарської...Витяг з резолюції 1 частини 1 сесії генеральної асамблеї ООН
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯПравопис слів іншомовного походженняПравопис слів іншомовного походженняВимова слів іншомовного походженняПравопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження
 
Головна arrow Документознавство arrow Українське ділове мовлення
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Резолюція

Резолюція - це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з'їздах, конференціях; її вмішують у кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної (резолютивної) частин. У констатуючій частині спочатку зазначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У директивній частині роблять узагальнювальні висновки, оцінюють роботу, намічають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, визначають відповідальних осіб.

Правопис слів іншомовного походження

Правопис и, /, і'

Написання и.і.їу словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.

Літера її пишеться:

1) у загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц. ж (дж), ч, ш, р перед літерами, шо позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж, джинси (правило дев'ятки);

2) у власних назвах:

а) у географічних назвах, шо закінчуються на -ика, -идя: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида',

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим. Мадрид, Крит:

г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

Літера і пишеться:

1) на початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім;

2) у середині слів після літер, шо позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер',

3) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі',

4) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Грімм

5) після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, ніша.

Буква "'пишеться після літер на позначення голосних звуків: мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис е, є

Літера е пишеться:

1) після літер, шо позначають тверді приголосні: декан, легенда, телефон;

2) на початку слова: етап, ескадрон (але в деяких словах пишеться с: Єгипет, Європа, Єва);

3) після а, о, у в середині слів: поет, силует, фаетон (але траєкторія);

4) в іншомовних префіксах де-, ре-: денаціоналізація, реконструкція.

Є пишеться після апострофа, знака м'якшення, е, і, й:

п 'едестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1) після літер, шо позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, шиплячі ж, ч, ш, задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр, кар'єр, вар'єте;

2) після префіксів, шо закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад'ютант, суб'єкт, кон'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1) якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет;

2) перед йо: курйоз, серйозний.

Вживання знака м'якшення

Знак м'якшення пишеться:

1) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї,

йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, віньєтка, медальйон;

2) після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): альбом, альбатрос, фільм;

3) відповідно до вимови у кінці слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

1. У загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: група, колектив, бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, фортисимо, шасі, лібрето (винятки: бонна, брутто, нетто, ванна, манна, мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра).

2. При збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові існує слово без цього префікса: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюція, імміграція.

3. У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є в тій мові, з якої запозичене слово: Марокко, Ніцца, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси