Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Визначення коефіцієнта надійностіУслуги по определению синдицированного рейтингаІНФОРМАЦІЙНО-РЕЙТИНГОВІ АГЕНТСТВА ТА ЇХ ІНФОРМАЦІЯПоточний фінансовий стан позичальника (К111 )Якість і надійність продукціїВибір у часі кредитора-позичальникаЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯВизначення рейтингу та конкурентоспроможності товаруФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙЯк оцінюється кредитоспроможність позичальника?
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення рейтингу надійності позичальника

Результатом аналізу кредитоспроможності позичальників банку - юридичних чи фізичних осіб є визначення класу платоспроможності і кредитоспроможності клієнта. Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінювання його фінансового стану визначається на підставі основних критеріїв та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників. При цьому підсумовується сукупна кількість балів за показниками, що аналізувалися.

У разі, якщо методика оцінювання кредитоспроможності позичальника передбачає окремий аналіз загальних фінансових показників та показників, що характеризують кредит, із встановленням окремих балів для кожного показника, то їх кінцевий результат визначається за такою технологією:

- за кожним показником, що аналізується, на основі наданої позичальником інформації з можливих варіантів здійснюється вибір найбільш прийнятного;

- відповідно до обраного варіанту відповідний йому бал множиться на питому вагу, яка відповідає показнику, що аналізується;

- сума розрахованих показників дає загальний показник, який залежно від отриманої суми, дає змогу визначити клас позичальника відповідно до встановленої та затвердженої банком методики оцінювання кредитоспроможності та визначення класу позичальника.

Визначення класу позичальника за рейтингом надійності проводиться згідно з Положенням НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", затвердженим постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. та внутрішніми положеннями банківської установи відповідно до розробленої методики оцінювання кредитоспроможності позичальників юридичних і фізичних осіб.

За результатами оцінювання фінансового стану позичальники зараховуються банком до відповідного класу. При цьому позичальників - юридичних осіб (крім банків) за рейтингом надійності зараховують до одного з п'яти класів:

1) Клас "А".

Позичальники, які зараховані до цього класу, характеризуються доброю фінансовою діяльністю, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями (зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди); економічні показники перебувають у межах установлених значень (відповідно до методики оцінювання фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника мас відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника бездоганна/Одночасно можна дійти висновку, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. Банківські установи відносять до цього класу позичальників, стабільно висока фінансова діяльність яких не викликає жодних сумнівів.

2) Клас "Б".

Фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники банку, які належать до нього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їхньої діяльності. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Однак, недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними (за наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити). Банківські установи відносять до цього класу позичальників, фінансова діяльність яких характеризується як добра і при цьому можлива видача кредиту позичальнику.

3) Клас "В".

Фінансова діяльність позичальників, віднесених до цього класу, є задовільною і потребує детальнішого контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення відповідних угод тощо. У банківській практиці до цього класу належать позичальники з задовільним фінансовим станом, але при цьому існує необхідність детального контролю за кредитною операцією.

4) Клас "Г".

Позичальники, які належать до цього класу, характеризуються незадовільною фінансовою діяльністю (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів (комісійної винагороди) за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення класифікації немає безсумнівних підтверджень щодо поліпшення протягом одного місяця фінансового стану позичальника або рівня забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу, як правило, зараховуються позичальники банку, проти яких порушено справу про банкрутство. У практиці діяльності банківських установ надання кредиту позичальникам цього класу є недоцільним.

5) Клас "Д".

Фінансова діяльність позичальників, віднесених до цього класу, є незадовільною і збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань позичальником банку є дуже низькою. До цього класу належать позичальники банку, що визнані банкрутами в установленому чинним законодавством порядку. Видача банком кредиту позичальнику, який належить до цього класу, як правило, заборонена.

При визначенні класу позичальника банківські установи можуть групувати інформацію у таблицю, яка містить суму балів або підсумкову рейтингову оцінку (за вибраним у банку методом оцінювання кредитоспроможності позичальника), клас позичальника та характеристику його фінансового стану (табл. 7.8, див. с. 230).

Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється банком з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями. При цьому банківські установи відносять позичальників-фізичних осіб за рейтингом надійності до п'яти класів, кожен з яких характеризує фінансовий стан клієнта та його можливості погашати кредитну заборгованість:

1) Клас "А".

Позичальники, які належать до цього класу, мають сукупний чистий дохід, який значно перевищує внески на погашення кредиту і процентів (комісійної винагороди) за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк понад один рік, достатні або позичальник

Таблиця 7.8. Визначення класу позичальника-юридичної особи згідно з затвердженою банком методикою оцінювання кредитоспроможності позичальника

Визначення класу позичальника-юридичної особи згідно з затвердженою банком методикою оцінювання кредитоспроможності позичальника

* Визначається згідно з розробленою і затвердженою у конкретному банку методикою оцінювання кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб.

має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і процентів за користування ним відповідно до умов кредитної угоди.

2) Клас "Б".

Основні характеристики позичальників цього класу є аналогічними або близькими до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк понад один рік, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів (комісій) за користування ним.

3) Клас "В".

Сукупні обсяги доходів і витрат позичальника, віднесених за результатами оцінювання фінансового стану до цього класу, свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного або в неповній сумі погашення кредиту і процентів (комісійних платежів) за користування ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк понад один рік, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів (комісій) за ним.

4) Клас "Г".

Фінансовий стан позичальників цього класу нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та процентами (комісійними платежами) за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат чи зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та процентів за користування ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

5) Клас "Д".

Фінансовий стан позичальників, віднесених до цього класу, є незадовільним. Доходи не забезпечують сплату основного боргу за кредитом та процентів (комісійних платежів) за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки (комісії) за користування ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

На основі розробленої банком власної методики оцінювання кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб за результатами оцінювання їхнього фінансового стану проводиться підрахунок загального балу позичальника сумуванням отриманих балів за визначеними показниками. Залежно від отриманої суми балів позичальник-фізична особа зараховується до відповідного класу за рейтингом надійності (табл. 7.9).

Таблиця 7.9. Визначення класу позичальника-фізичної особи згідно з затвердженою банком методикою оцінювання кредитоспроможності позичальника

Визначення класу позичальника-фізичної особи згідно з затвердженою банком методикою оцінювання кредитоспроможності позичальника

* Визначається згідно з розробленою і затвердженою у конкретному банку методикою оцінювання кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб.

Банківські установи, оцінюючи кредитоспроможність позичальників як юридичних, так і фізичних осіб, використовують автоматизовану систему аналізу позичальника. Автоматизована програма оцінювання кредитоспроможності позичальників розробляється згідно із затвердженою внутрішніми положеннями банку методикою оцінювання кредитоспроможності позичальників-юридичних та фізичних осіб.

Зокрема, автоматизована система аналізу фінансового стану підприємств може включати в себе такі електронні таблиці:

- титул;

- поточна заборгованість;

- баланс підприємства (форма 1);

- звіт про фінансові результати (форма 2);

- аналітичний баланс (згрупований баланс та зміни його статей за періоди);

- звіт про рух грошових коштів (грошові потоки підприємства);

- аналіз фінансового стану (таблиці автоматизованого аналізу фінансового стану та встановлення класу позичальника);

- критерії аналізу (таблиця оцінювання позичальника за критеріями аналізу діяльності підприємства та управління).

Електронні таблиці при автоматизованому аналізі кредитоспроможності позичальника - юридичної особи дають змогу:

1) скласти аналітичний баланс підприємства (для подальшого аналізу динаміки і структури);

2) скласти аналітичний звіт про фінансові результати;

3) трансформувати аналітичний баланс та аналітичний звіт про фінансові результати у звіт про рух грошових коштів;

4) визначити динаміку показників балансового звіту, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів;

5) розрахувати коефіцієнти для аналізу фінансового стану позичальника;

6) установити кредитний рейтинг позичальника;

7) класифікувати позичальника та кредитний проект за ступенем ризику з урахуванням класу забезпечення.

При використанні автоматизованої системи оцінювання кредитоспроможності в банку, як правило, передбачається заповнення відповідних рядків та стовпчиків згідно з наданими позичальником фінансовими звітами та балансом. При цьому автоматизована система оцінювання може включати необхідність заповнення як фінансових (ліквідність, фінансова стійкість, грошові потоки тощо), так і нефінансових (ринкова позиція підприємства, ефективність управління тощо) показників. За результатами правильно заповнених рядків проводиться автоматичний розрахунок та визначається клас позичальника, що виводиться на екран у вигляді звіту про оцінювання фінансового стану підприємства-позичальника, який підписує відповідальний працівник кредитного підрозділу банку.

Автоматизація системи кредитного скорингу при аналізі кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб дає змогу банківській установі заощадити як час, так і ресурси. При цьому банківські установи мають змогу значно скоротити тривалість циклу оброблення заявки на одержання кредиту, що дає можливість банкам-кредиторам звільняти кредитних спеціалістів від рутинних розрахунків і спрямовувати їх діяльність на зміцнення стосунків із позичальниками. Крім того, значного поширення набула можливість відсилання кредитної заявки в онлайновому режимі. Таким чином онлайнове програмне забезпечення банку дозволяє кредитному працівнику опрацьовувати заявки позичальників, відправлені зі своїх комп'ютерів чи мобільних телефонів.

Використання у практиці діяльності банків комп'ютерних технологій дає змогу здійснювати розгляд кредитної заявки у два способи:

1)проведення кредитного скорингу, при якому комп'ютер підраховує рейтинг кредитоспроможності позичальника незалежно від того, подає він заявку на отримання кредитної картки чи разового (строкового) кредиту;

2) автоматизоване прийняття рішення про надання кредиту ("автоматичне рішення"), при якому на основі проведеного кредитного скорингу визначається кількість балів позичальника. Якщо вона перевищує встановлене порогове значення, то банк приймає позитивне рішення про надання кредиту. Даний спосіб може використовуватися банками при наданні невеликих сум кредитних коштів позичальникам.

Отож, якісно проведене оцінювання кредитоспроможності позичальника в банку дає змогу значно мінімізувати ризик неповернення наданих кредитних коштів та сприяє підвищенню прибуткової діяльності банку. При цьому банківські установи повинні розробляти власні методики оцінювання кредитоспроможності позичальників як юридичних, так і фізичних осіб з урахуванням основних необхідних показників, визначених законодавчими та нормативно-правовими актами України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси