Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті



 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Німеччина

Після поділу Франкської імперії та утворення Німецького королівства його правителі карбували монету за зразками останніх Каролінгів. Після смерті останнього представника німецької лінії цієї династії, 911р. королем Німеччини став франконський герцог Конрад І (911-918 рр.). Він започаткував карбування у м. Ре-генсбург денаріїв, які дістали назву пфеніги. На їхньому аверсі вміщувалося зображення рівностороннього хреста, яке згодом стало характерним для всіх німецьких монет цього типу. На реверсі цих монет бачимо фасад храму з трикутним фронтоном. Карбування монет цього типу тривало за панування представників Саксонської династії (919-1024 рр.). За Генріха І Птахолова (919-936 рр.) у Східній Саксонії емітувалися вендські пфеніги, характерною особливістю яких були заміна легенд орнаментом, і розплющений гурт монети.

Монетне карбування у Німеччині суттєво зросло за Оттона І (936-973 рр.), який відкрив королівські монетарні у Трірі, Кельні, Камбре та інших містах. Видавши "Отгонові привілеї", він суттєво розширив права монетної емісії духовних феодалів. Вони карбували монету у Магдебургу (942 р.), Сент-Іаллені (947 р.), Корве (945 р.), Утрехті (936 р.) та ін. Децентралізація монетного виробництва та зростання кількості монетних дворів привели до виокремлення чотирьох основних регіонів монетного карбування: Прирейнська область, Фризія, Саксонія та Баварія. Роль загально-німецької монети впродовж тривалого часу виконували кельнські пфеніги імператорського та архієпископського карбування. Це було пов'язане з високою якістю цих монет, а також із наявністю тісних торгових контактів Кельна з Нідерландами та Англією. Це ж сприяло поширенню кельнської лічильно-вагової одиниці - марки, що в різні часи дорівнювала 229,456 - 234,680 г срібла.

Кельнський денарій був також основною розрахунковою одиницею у володіннях Тевтонського ордену.

У XII-XIII ст. монетне карбування на території Німеччини стало повністю децентралізованим. Емісія монет здійснювалася духовними та світськими феодалами без будь-якого контролю імператорської влади. Пфеніг, який став дрібною неповновартісною монетою, з міжнародного засобу обігу перетворився на регіональний.

Італія

Впродовж XI-XII ст. на території Італії вирізнилися три основні центри монетного карбування: північна частина, що входила до складу Священної Римської імперії, Папська держава у центральній частині Апеннінського півострова та південь Італії разом із Сицилією, де панували норманські правителі, а від 1194 р. - представники династії Штауфенів. На той час північ Італії була найбільш розвиненим регіоном Європи. Багаті ломбардські міста та церковні феодали прагнули отримати право монетної регалії, що привело до децентралізації монетної справи. Особливо активним цей процес став після поразки Фрідріха Барбаросси (1155- 1190 pp.) у битві під Леньяно та укладення Констанського миру 1153 р. На півночі Італії найбільш поширеними були денарії Верони, Лукки, Мілана та Павії. Всі монетні емісії північноіталійських монетарень велися від імені імператора і зберегли елементи оформлення каро-лінзької епохи. Більшість із них були маловартісними, що не відповідало потребам грошового ринку і спричинило проведення реформи монетного карбування, результатом якої була поява гроша.

Англія

Карбування денаріїв каролінзького типу на території Англії розпочалось у середині VIII ст. Тут ці монети дістали назву пенні. Карбувались вони від імені королів Кенту, Мерсії, Уессексу та Східної Англії, а від середини IX ст. - й Нортумбрії, а також архієпископів кентерберійських. Після об'єднання у 829 р. окремих королівств в одну державу тривав випуск пенні окремими королями. Вперше спільні для всієї Англії пенні та оболи відкарбував король Едгар (957-975 pp.). На аверсі цих монет вміщувалось оточене легендою зображення погруддя правителя, на реверсі - хрест. Вага англійських пенні складала 1,02-1,45 г.

Після завоювання Англії нормандцями у 1066 р. англійські пенні поширилися на території Франції, де вони дістали назву естерліт, спрощено - стерлінг. Упродовж XI-XV ст. тип англійських срібних монет майже не змінювався. На аверсі завжди вміщувалося зображення увінчаної короною голови короля анфас. Упродовж тривалого часу стабільними залишалися вага (близько 1,3 г) та проба (близько 0,925) англійських стерлінгів. Для контролю за якістю монет використовувалися два зразки, що зберігались у Вестмін-стерському абатстві - півфунта щирого срібла та півфунта монетного срібла стерлінгової проби (0,925). Завдяки високій якості англійські стерлінги були популярними і широко використовувались у міжнародній торгівлі.

Монетна система середньовічної Англії була однією з найбільш упорядкованих у Європі. Тут не відбулося децентралізації монетного карбування, псування монети мало незначні масштаби і чинилося зменшенням ваги стерлінгів. Так, за Генріха її (1154-1189 рр.) вага пенні складала 1,36 г високопробного срібла. За Едуарда III (1327-1377 рр.) вона дорівнювала 1,1 г, а за Генріха VII (1485-1509 рр.) - 0,548 г. Крім пенні, випускалися також півпенні та фартинги (1/4 пенні).

Процес псування монети привів до появи на грошовому ринку нового виду монет - брактеатів. Карбувалися вони на дуже тонких монетних кружках, маса яких коливалася від 1 до 0,11 г, а їх діаметр складав від 12 до 45-51 мм. Виготовлялися брактеати з використанням одного штемпеля, так що на аверсі монети відкарбовувалися певні зображення та легенди, а на реверсі - їхні негативні відображення. Вадами брактеатів було те, що вони швидко ламалися й потребували перекарбування.

За зразком англійських пенні карбувалися срібні монети у Скандинавських країнах (Данії, Норвегії, Швеції). Монетне карбування в Центрально-Східній Європі перебувало під впливом німецьких традицій. Перші чеські денарії було відкарбовано близько 970 р. за князя Болеслава І (935-967 чи 972 рр.). Впродовж XII ст. якість і рівень виконання чеських монет постійно погіршувалися. За Прже-мисла 1(1192-1193, 1197- і 230 рр.) у 1210 р. змінилася монетна система - замість невеликих двосторонніх денаріїв розпочалась емісія брактеатів. За короля Іштвана І Святого (997-1038 рр.) було започатковано випуск монет в Угорщині, де, крім денаріїв,, карбувалися також оболи. В останній чверті Хет., за панування Мешка І (близько 960-992 рр.) або його сина Болеслава Хороброго (992-1025 рр.) розпочалося карбування монет у Польщі. Характерною особливістю польського монетного карбування було масове виробництво наслідувань баварських, саксонських, англійських та інших монет. Слов'янські держави Балканського півострова (Болгарія та Сербія) в монетному виробництві наслідували візантійські зразки золотих, срібних і мідних монет.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси