Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Керівництво в організаціїПеревірка рекомендацій та службового спискуСлідчий оглядТехнічний огляд кранівКерівництво та лідерствоПеревірка суб'єктів підприємництва працівниками ДержцінінспекціїКЕРІВНИЦТВО ЗАГАЛЬНООСВІТНІМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМИ ЗАКЛАДАМИДжерела та чинники формування і вдосконалення стилю керівництва в...Кількісна оцінка стилю керівництва К. ВернераПоняття та загальна характеристика влади і керівництва
 
Головна arrow БЖД arrow Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Перевірка і корегувальні дії. Огляд керівництвом

Наступною стадією (функцією) управління, після розроблення планів роботи з охорони праці і створення організаційної структури управління, є етап повсякденного оперативного керівництва і мотивації роботи.

Мотивація — процес заохочення до виконання роботи.

Регулювання — процес усунення відхилень запроваджених поточних показників від планових завдань, норм і правил. При наявності відхилень слід вживати відповідних заходів.

Основним завданням на цьому етапі є практичне налагодження чіткої взаємодії між усіма органами управління підприємства в роботі з охорони праці, реалізації планів, заходів, наказів, приписів, рішень і пропозицій з охорони праці з метою їх неухильного виконання. При цьому застосовують певні методи управління, які базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей: свідому необхідність виконання вимог охорони праці з метою запобігання виникненню тяжких наслідків або моральну й матеріальну зацікавленість у створенні здорових і безпечних умов праці. Виходячи з цього, у системі управління охороною праці застосовуються організаційно-розпоряджувальні, соціально-психологічні та економічні методи управління.

Організаційно-розпоряджувальні методи передбачають виконання працівниками своїх посадових обов'язків з охорони праці, видання і виконання наказів, розпоряджень, приписів, рішень. Це методи прямого характеру дії. Будь-який регламентуючий документ або усний наказ, розпорядження мають бути обов'язково виконані. Правомірність, оперативність і силу цих дій визначають відповідні норми, правила, стандарти,

інструкції та інші нормативні акти. Ефективність організаційно-розпоряджувальних методів базується на свідомій дисципліні працівників.

Однак тільки наказами чи розпорядженнями неможливо досягти значних результатів. Тому дуже важливе значення мають соціально-психологічні методи управління, такі, як виховання, навчання, моральне стимулювання, гуманізація праці (підвищення її привабливості, усунення монотонності, розширення творчих процесів, використання функціональної музики, виробничої естетики).

Істотно впливає на працюючих власний приклад керівника, його ставлення до виконання вимог охорони праці не на словах, а на ділі. Керівник не повинен миритися з порушниками правил та інструкцій, з недисциплінованістю, з недооцінкою заходів з безпеки праці.

Соціально-психологічні методи управління передбачають: виховну роботу, навчання і пропаганду охорони праці; подання особистого прикладу керівниками підрозділів у вихованні відповідальності за дотримання правил і норм охорони праці; встановлення контролю і взаємоконтролю; підвищення дисципліни і відповідальності за доручену справу; створення здорового психологічного клімату в колективі, залучення працівників до управління охороною праці; конкурси за високий стан безпеки праці й культури виробництва; моральне стимулювання; застосування громадських, дисциплінарних та адміністративних заходів до порушників правил, норм охорони праці.

Нещасні випадки трапляються внаслідок порушення відомих правил та інструкцій з охорони праці, необережності й необачності. Безпека праці робітника значно залежить від його психофізіологічного стану, який впливає на працездатність та обережність. Тому робітник повинен уміти на початку роботи ввести себе в оптимальний психологічний робочий стан (ОПРС) і зберігати цей стан до кінця робочого дня, а керівники — підтримувати його.

Для кожного робітника ОПРС складається з трьох компонентів: фізичного, емоційного і розумового.

Фізичний компонент (сила, гнучкість, легкість, рухомість та ін. ) залежить від фізичної підготовки робітника.

Емоційний компонент (позитивний настрій на роботу) робітник повинен самостійно створювати і з цим входити в трудовий ритм, а керівники мають сприяти створенню такого настрою.

Розумовий компонент. — це наявність плану та чітке усвідомлення послідовності кваліфікованих дій для виконання даної роботи, зібраність, зосередженість, знання і виконання застосування безпечних методів і прийомів праці.

Передбачувана робота повинна бути добре продумана, уявлена в думці, чітко сформульована; мають бути враховані й усі вимоги безпеки праці.

Чільне місце у справі дотримання безпеки праці повинен посідати безпосередній виконавець робіт. Тому значна увага та кошти мусять бути спрямовані на поліпшення психологічного, фізичного й кваліфікаційного рівня людини, забезпечення зростання його самосвідомості, кваліфікації, створення безпечних умов праці.

Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств до ринкових відносин. Нещасні випадки та захворювання на виробництві, погані умови праці негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати й матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку (доходу), і тому кожний керівник і працівник підприємства зацікавлений у запобіганні таким випадкам. Крім того, економічні методи передбачають виплату премій за відсутність травматизму і захворювань, а також за високий рівень охорони праці.

Згідно із Законом України "Про охорону праці", до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів стосовно підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою).

У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці роботодавець у збільшеному розмірі відраховує страховий тариф на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. І, навпаки, при належному стані охорони праці страховий тариф зменшується.

За порушення нормативних актів з охорони праці, невиконання розпоряджень органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці та виробничого середовища підприємства можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу в установленому порядку.

На кожному підприємстві повинна функціонувати система матеріального заохочення трудових колективів за працю без травм.

Матеріальне заохочення за підвищення рівня охорони праці здійснюється у формі преміювання, збільшення надвишок за високу фахову майстерність, за високі досягнення у праці, підвищення розряду (для робітників), підвищення окладу (для посадових осіб і спеціалістів), а також шляхом нагородження подарунками, надання пільгових путівок у санаторії та будинки відпочинку, відряджень на виставки тощо. Види матеріальних заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Матеріальні санкції за недотримання (порушення, незабезпечення) норм і вимог охорони праці здійснюють шляхом повного чи часткового позбавлення або зниження розмірів надвишок, зниження окладу, переводу на менш відповідальну і нижче оплачувану роботу.

Моральне заохочення працівників за досягнення у забезпеченні охорони праці здійснюється шляхом нагородження відомчими знаками відмінності, почесними грамотами, присвоєння почесних звань, занесення на "Дошку пошани" тощо.

Розроблення системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінку її ефективності здійснює служба охорони праці за участю профспілок, служби оплати праці із залученням, при необхідності, інших служб підприємства. Система стимулювання охорони праці має бути відображена в Положенні про преміювання працівників підприємства, а також у колективному договорі (угоді) підприємства.

Система стимулювання поліпшення умов та безпеки праці на підприємстві містить:

— зниження кількості аварій та зупинок на роботі;

— зниження кількості порушень норм і вимог охорони праці;

— зниження кількості штрафів і виплат через них;

— зниження рівня виробничого травматизму;

— зниження рівня професійного захворювання;

— зниження рівня загальної захворюваності;

— своєчасне та в повному обсязі виконання програм і планів, зобов'язань з охорони праці, передбачених у колективному договорі;

— інші показники, що сприяють зацікавленості працівників у створенні здорових і безпечних умов праці.

Для стабільного управління охороною праці необхідно створювати такі умови, за яких поліпшення тієї роботи було б обов'язковим елементом системи економічного стимулювання виробничого колективу. Воно повинно ґрунтуватись на конкретній оцінці заходів з охорони праці з урахуванням оздоровчого й економічного ефектів.

Для ефективного управління керівники підприємств і підрозділів повинні мати об'єктивну інформацію про стан і рівень охорони праці. Тому необхідна методика розрахунку узагальнювальних показників (коефіцієнтів) рівня безпеки й охорони праці у підрозділах та на підприємстві загалом.

Оцінка і стимулювання роботи з охорони праці. Для щомісячної оцінки стану безпеки праці у виробничих підрозділах на підприємствах використовується методика, котра базується на розрахунку узагальненого коефіцієнта безпеки праці з урахуванням нормативів його зниження і підвищення за недоліки або досягнення у цій роботі:

Ця методика найбільше відповідає загальним вимогам до критеріїв управління: простоти, інформаційної забезпеченості, оперативності, чутливості, конкретності. Цей коефіцієнт дає змогу оцінювати виконання встановлених обов'язків з охорони праці кожним робітником і керівником підрозділу і, залежно від його значення, стимулювати цю роботу.

Розрахунок К6 структурного підрозділу виконується не пізніш аніж другого числа наступного місяця керівником підрозділу разом з уповноваженим з охорони праці за записами в журналі адміністративно-громадського контролю II ступеня, приписів служби охорони праці; складається звіт про показники безпеки праці.

Служба охорони праці після наради в роботодавця (головного інженера) за результатами адміністративно-громадського контролю III ступеня корегує Кб у цехах і відділах, передає ці дані у відділ організації праці та зарплати, де вони враховуються при нарахуванні премії за результатами виробничої діяльності.

У табл. 4.7 і 4.8 дається зразок переліку показників зниження і підвищення на підприємствах Міністерства зв'язку.

Таблиця 4.7. Перелік чинників, відсутність яких веде до зниження коефіцієнта безпеки праці в структурному підрозділі підприємства зв'язку

№ з/п

Найменування відсутнього документа

Кз, за кожний випадок

1

2

3

1

Перелік документів щодо охорони праці, запровадження яких обов'язкове у структурному підрозділі

0,03

2

Перелік робіт і професій з підвищеною небезпекою, виконавці яких до початку виконання обов'язків і періодично, 1 раз на рік, повинні проходити навчання і перевірку знань з охорони праці

0,02

3

Перелік робіт і професій, виконавці яких повинні проходити інструктаж з охорони праці 1 раз у квартал та перевірку знань з охорони праці 1 раз на рік

0,03

4

Наказ підприємства про призначення комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці

0,03

б

Білети для іспитів працівників з питань охорони праці

0,02

6

Програми первинного Інструктажу

0,02

7

Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці

0,08

8

Журнал (протоколи) перевірки знань працівників з питань охорони праці

0,08

9

Перелік професій працівників, що звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів з питань охорони праці

0,02

10

Перелік робіт з підвищеною небезпекою

0,05

11

Перелік робіт з підвищеною небезпекою, на використання яких необхідно видавати наряд-допуск

0,05

12

Затверджені інструкції з охорони праці згідно з професіями та видами робіт

0,02

13

Положення про організацію робіт з охорони праці підрозділу

0,03

14

Положення про роботу уповноваженого трудового колективу з охорони праці

0,04

15

Паспорт санітарно-технічного стану підрозділу

0,03

16

Журнал реєстрації оперативного контролю стану охорони праці

0,08

17

Картки видачі засобів індивідуального захисту

0,01

18

Правила безпеки при виконанні робіт

0,02

19

Правила охорони праці на транспорті

0,02

20

Правила будови електроустановок споживачів (ПБЕ), вид. 6-те

0,02

21

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) та Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ), вид. 4-те

0,02

22

Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів (за наявністю обладнання)

0,01

23

Правила будови та безпечної експлуатації парових і водонагрівних котлів (за наявністю обладнання)

0,02

24

Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що діють під тиском (за наявністю обладнання)

0,01

25

Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів (за наявністю ліфтів)

0,01

26

Перелік робіт, де є необхідність у професійному до борі

0,01

27

Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок

0,01

28

Перелік професій працівників, які підлягають попередньому медичному огляду

0,05

29

Правила пожежної безпеки

0,02

30

Правила дорожнього руху

0,01

Порушення правил безпеки

31

Несвоєчасне виконання запланованих заходів, наказів, розпоряджень, приписів э охорони праці

0,1

32

Порушення порядку контролю стану охорони праці

0,05

83

Порушення правил безпеки при виконанні робіт в електроустановках

од

34

Порушення правил безпеки при виконанні електро-і газозварювальних робіт

0,05

35

Порушення правил безпеки при виконанні робіт на висоті (понад 1,3 м)

0,1

36

Порушення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

0,05

37

Порушення правил безпеки при обладнанні будівельних майданчиків, дільниць робіт, робочих місць

0,05

38

Порушення вимог виробничої санітарії у приміщеннях і на території

0,01

39

Наявність нещасного випадку з вини підприємства структурного підрозділу)

0,25

40

іаявність нещасного випадку з виии підприємства структурного підрозділу) зі смертельним наслідком

1,00

Таблиця 4.8. Перелік чинників, які спричинюють підвищення коефіцієнта безпеки в структурному підрозділі підприємства зв'язку

№ з/л

Найменування чинника

Кп, за кожний чинник

1

Наявність винаходів і раціоналізаторських пропозицій з охорони праці

0,1

2

Зразковий санітарний стан виробничих приміщень і закріпленої території

0,1

3

Ретельне ведення документації з охорони праці

0,15

4

Відсутність виробничого травматизму протягом одного року

0,1

Результати перевірки записуються в журнал (табл. 4.9); на підставі них здійснюється розрахунок підрозділу за кожний місяць за формулою:

Таблиця 4.9. Журнал перевірки стану охорони праці в підрозділі

з/п

Дата

Найменування

порушень вимог

правил безпеки

праці, приписів про необхідність усунення недоліків. Посада, Прізвище і підпис перевіряльника

Строк усунення

Відповідальний виконавець

Відмітка про виконання

Кз

Кп

Майстри (керівники дільниць) за порушення вимог, правил і норм охорони праці депреміюються на 10 % за кожне порушення. Робітники (працівники), що порушили інструкції з охорони праці (посадові інструкції), депреміюються на 10 % за кожне зафіксоване порушення.

Систематичне застосування економічних методів управління охороною праці дає змогу підвищити рівень тієї роботи, сприяти запобіганню випадкам травматизму і профзахворюванням, поліпшити умови праці.

Як свідчить досвід, методи додатного стимулювання дають кращі результати, ніж методи покарання. Основний принцип управління: що заохочуєте, те й одержуєте. Система заохочення повинна бути персональною і надаватися за конкретні здобутки. Не завжди працівників можна заохотити лише грошовими преміями. Ефективнішим може бути вияв вдячності за добре виконану роботу, досягнення у галузі охорони праці, надання більшої самостійності в прийнятті рішень та ін.

Замість застосування погроз і залякування потрібно створювати в колективі атмосферу довіри, коли працівники зможуть відверто говорити з керівником про позитивні й негативні аспекти діяльності колег і не очікувати поганих наслідків для себе. У колективі повинна бути атмосфера взаємоповаги. Це сприятиме підвищенню ефективності роботи всього колективу. Зосередження на позитивному спрацьовує краще, ніж згадування негативного. Це створює у працівників бажання позитивної поведінки й піднімає робочий настрій. Керівник повинен помічати навіть незначні досягнення і заохочувати їх. Тоді будуть і великі досягнення. Методами визнання і схвалення можна досягти більших успіхів стосовно дотримання вимог правил, норм, інструкцій з охорони праці і в основній роботі. Варто відкрито визнавати успіхи працівників — у вигляді публічної усної або письмової подяки, надання пільг (додаткова відпустка та ін.). У той же час не можна шукати успіхів там, де їх нема; це знецінює проведену роботу і веде до витрат довір'я у колективі.

Авторитет і повага до керівника засновані, перш за все, на його діловій кваліфікації і людських якостях, справедливих взаємовідношеннях з працівниками та на його турботі за їх благополуччя.

У той же час у трудовому колективі повинна панувати дисципліна. Жоден проступок, порушення правил охорони праці не повинні залишатися непоміченими. Головна мета дисципліни — не покарання порушника, а створення умов, за яких порушень не буде. Грубі порушення трудової дисципліни і правил охорони праці караються згідно з правилами трудового розпорядку і відповідними статтями КЗпП.

Адміністративно-громадський контроль. Контроль, облік, аналіз стану охорони праці полягає в розрахунку та обліку показників, що характеризують стан умов праці, у порівнянні цих показників з нормативними значеннями, виявленні причин недотримання правил, норм і стандартів при виконанні робіт з охорони праці. Результат обліку фіксується в документах встановленої форми звітності.

Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій здійснюється відповідно до чинного Положення.

Облік та аналіз виробничого травматизму здійснюється службою охорони праці. Результати аналізу є запорукою для розроблення планів-заходів з поліпшення охорони праці.

При проведенні всіх видів контролю повинні визначатися причини виявлених відхилень від норм і вимог охорони праці та розроблятися заходи щодо усунення з подальшим їх включенням до відповідних планів робіт з охорони праці.

Контроль — функція, яка виконує стабілізуючу роль у системі управління. Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства та його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові й державні органи та прокуратура (табл. 4.10).

На підприємствах контролюють стан охорони праці: директор (власник), його заступники, головний інженер, служба охорони праці, головні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бригадири, робітники. Основними видами контролю за станом охорони праці на підприємстві е:

— повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;

— адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;

— контроль, що здійснює служба охорони праці на підприємстві;

— паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов у цехах і на дільницях;

— атестація робочих місць за умовами праці;

— контроль з боку уповноважених трудових колективів з питань охорони праці;

— нагляд з боку державних інспекцій;

— профспілковий контроль.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці проводиться згідно з розробленими програмами. При цьому

Таблиця 4.10. Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці

Ступінь контролю

Особи, що здійснюють контроль

Об'єкт контролю

Періодичність контролю

І

Начальник виробничої дільниці (зміни), майстер, уповноважений з ОП, черговий робітник

Усі робочі місця виробничої зони

Щоденно в усіх змінах і бригадах з початку роботи

II

Начальник цеху (керівник підрозділу), голова профспілки, представники медсанчастини, служби головного механіка, енергетика, технолога підприємства (механік, енергетик, технолог цеху), спеціаліст з ОП, уповноважений з ОП

Усі робочі місця, виробничі зони та дільниці

Два рази на місяць в усіх цехах і структурних підрозділах підприємства згідно із затвердженим графіком

III

Комісія підприємства у складі: керівника або головного інженера (голова комісії), керівника служби ОП, керівника медичної служби, головного механіка, енергетика, технолога, осіб, які наглядають за станом будівель, газовим господарством, посудинами, що працюють під тиском, пожежної безпеки, уповноважених з ОП

Усі виробничі дільниці і цехи на підприємстві

Один раз на місяць в усіх цехах і структурних підрозділах згідно із затвердженим графіком

перевіряється виконання заходів для усунення порушень, які були виявлені під час попередніх перевірок; стан безпеки виробничого обладнання, вантажопідйомних і транспортних засобів, електрообладнання; стан робочих місць; додержання вимог стандартів, правил, норм, інструкцій і трудового законодавства; наявність і справність засобів колективного та індивідуального захисту; наявність інструкцій з охорони праці й посвідчень про атестацію робітників, що обслуговують об'єкти підвищеної небезпеки.

Усі виявлені порушення записуються у відповідних журналах, де зазначаються необхідні заходи й терміни ліквідації порушень, особи, які відповідають за їх виконання і заходи з безпеки праці на період усунення порушень. За результатами перевірки III ступеня видається наказ по підприємству про стан і заходи підвищення безпеки праці.

Контроль стану охорони праці та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві реалізується через систему перевірок стосовно дотримання вимог законодавства про охорону праці, виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов'язань у колективних договорах і угодах, профілактичних заходів. Контроль здійснюється уповноваженими посадовими особами та службами підприємства, представниками органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.

Внутрішній контроль за станом охорони праці на підприємстві повинен мати плановий і системний характер для своєчасного отримання інформації про об'єкти, що контролюються, і полягати у сполученні різних видів контролю, котрі мають свої особливості.

Повноваження і права профспілок при контролі за охороною праці. Профспілкова організація, що діє на підприємстві, бере участь у формуванні та реалізації системи управління охороною праці, а саме:

— укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору;

— разом із власником або уповноваженим ним органом вирішує питання запровадження, перегляду та змін норми праці;

— бере участь у вирішенні питань щодо умов впровадження та розмірів надвишок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; вирішує питання робочого часу й часу відпочинку; погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу; дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні тощо; вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників;

- бере участь у вирішенні соціально-економічних питань" визначенні та узгодженні переліку та порядку надання працівникам соціальних пільг;

— бере участь у розробленні правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації;

— представляє інтереси працівників (за їх дорученням) під час розгляду індивідуальних трудових спорів та в колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

— ухвалює рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи або організації, коли він порушує законодавство про працю, про охорону праці, ухиляється від участі в переговорах щодо укладання або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором (якщо цей виборний орган профспілкової організації підписав колективний договір);

— дає згоду або відмовляє у згоді на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках, передбачених законодавством;

— бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у роботі комісії з питань охорони праці, здійснює контроль за відшкодуванням підприємством, установою, організацією збитків, завданих працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виробництвом або виконанням ними трудових обов'язків;

— здійснює громадський контроль за виконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та про охорону праці, за створенням на підприємстві, в установі, організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії; вимагає усунення виявлених недоліків;

— здійснює контроль за підготовкою та поданням власником або уповноваженим ним органом документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їхніх сімей;

— здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі, організації, права користування, нарівні з його працівниками, наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно зі Статутом підприємства, установи організації та колективним договором;

— здійснює контроль за дотриманням соціального страхування працівників, призначення допомоги із соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів; перевіряє роботу з організації медичного обслуговування працівників і членів їхніх сімей;

— здійснює громадський контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці.

Для реалізації повноважень, передбачених Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", члени виборних органів профспілкових організацій підприємств, установ та організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів мають право:

— безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок;

— вимагати від власників або уповноваженого ним органу, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників;

— безпосередньо звертатись в усній або письмовій формі до власника або уповноваженого ним органу, посадових осіб з профспілкових питань;

— перевіряти роботу закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров'я, дитячих закладів, гуртожитків, транспортних підприємств і підприємств побутового обслуговування, що належать або надають послуги підприємству, установі й організації, у яких працюють члени профспілок;

- розміщувати власну інформацію у приміщеннях і на території підприємства, установи, організації в доступних для працівників місцях;

— перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів на соціальні та культурні заходи й житлове будівництво.

Уповноважені трудових колективів можуть бути одночасно і представниками профспілок з питань охорони праці. За рішенням трудового колективу обов'язки уповноважених можуть бути покладені на громадських інспекторів з охорони праці профспілок. Необхідно зазначити, що профспілковий комітет має право внести власнику, державним органам управління подання з будь-якого питання охорони праці та домагатися від них аргументованої відповіді. Відповідно до ст. 45 КЗпП, на вимогу профспілкового комітету, який підписав за дорученням трудового колективу колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з будь-яким керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує заходи або вимоги колективного договору, у т. ч. з питань охорони праці.

Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками, і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.

Громадський контроль трудових колективів з питань охорони праці. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (ст. 46) громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці здійснюють: трудові колективи — через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборчих органів і представників.

Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих, для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених відбувається на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення ДНАОП 0.00-4.11-93 і затверджується на загальних зборах (конференції) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу.

Громадський контроль здійснюють комісії охорони праці трудового колективу, а також профспілкові органи підприємства. Важливу роль має триступеневий адміністративно-громадський контроль із залученням до тієї роботи всього трудового колективу підприємства.

Паспортизація цехів та атестація робочих місць. Паспортизація санітарно-технічного стану й наявності засобів охорони праці в цехах передбачає інструментальні вимірювання параметрів виробничого середовища, шкідливих виробничих чинників. У результаті паспортизації на підприємствах визначається кількість робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці за шкідливими чинниками (шум, вібрація, запиленість, загазованість, температура, вологість повітря), чисельність зайнятих на важких фізичних, небезпечних і шкідливих для здоров'я людини роботах; визначаються травмо-небезпечні ділянки й операції, виробниче обладнання, будинки та споруди, що не відповідають вимогам безпеки праці. Паспортизація проводиться щороку під керівництвом служби охорони праці разом з керівництвом цехів і підрозділів.

Згідно з "Положенням про атестацію робочих місць щодо їх відповідності державним актам про охорону праці", на підставі вивчення результатів атестації, кожне робоче місце належить до однієї з груп:

— "атестоване" — робоче місце відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці; до цієї групи належать

робочі місця з коефіцієнтом атестації робочого місця (відношення фактичного стану до нормативного), що дорівнює І; стан умов праці належить до 1—2 класу (за гігієнічною класифікацією);

— "атестоване і вимагає пільг та компенсацій" — робоче місце, на якому стан умов праці належить до 3 класу (важкі та шкідливі умови).

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 18), за результатами атестації робочих місць складаються карти умов праці, у яких фіксуються санітарно-гігієнічні умови праці, її важкість і напруженість. На підставі атестації визначаються чинники, котрі можуть впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх нащадків, і призначаються пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Результати атестації використовуються підприємствами також для здійснення заходів для поліпшення умов праці, запровадження інших пільг і компенсацій, передбачених законодавством.

Оцінка умов праці здійснюється на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності;

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують допустимих гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їхніх нащадків у найближчому та віддаленому періодах;

3 клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо впливати на організм працюючого та (або) його нащадків (за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступені);

4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці — характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих чинників виробничого середовища і трудового процесу: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості.

Трудовий процес характеризується показниками важкості та напруженості праці. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему й оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режим праці.

Оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обґрунтованому розробленню та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема, за рахунок поліпшення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

Залежно від фактичного стану умов праці власник разом з профспілковим комітетом встановлює доплати робітникам, а також інші пільги (скорочений робочий день, додаткові відпустки, спец харчування, надання засобів індивідуального захисту). Періодичність атестації — не рідше ніж один раз на п'ять років.

У разі виявлення порушень інструкцій з охорони праці керівник робіт (підрозділу) зобов'язаний провести з порушником позаплановий інструктаж, зробити запис у журналі оперативного контролю про вжиті до порушника заходи й усунення недоліків.

При порушенні інструкцій з охорони праці вперше до порушника комплексно застосовуються:

— позачергова перевірка знань з охорони праці;

— аналіз-обговорення у трудовому колективі;

— накладання дисциплінарного стягнення.

При порушенні інструкції протягом року вдруге до порушника застосовується відповідно:

— обговорення на зборах трудового колективу і комісії з охорони праці підприємства;

— звільнення з роботи у зв'язку із систематичним порушенням трудової дисципліни згідно з Кодексом законів про працю України.

При порушенні вимог охорони праці з боку керівника підрозділу робиться відповідний запис у журналі оперативного контролю, а порушник скеровується для позачергової перевірки знань з питань охорони праці.

Контроль стану охорони праці в підрозділах підприємства здійснюється службою охорони праці, адміністрацією, а також керівниками служб і підрозділів підприємства у вигляді оперативного і поточного контролю, комплексних і цільових перевірок.

Служба охорони праці здійснює контроль згідно з чинним положенням про службу, річним і квартальним планами роботи, а також графіками цільових перевірок.

Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці здійснюють трудові колективи через обрані ними комісії й уповноважених з питань охорони праці відповідно до чинного Положення.

Облік стану умов і безпеки праці на підприємстві здійснює служба охорони праці за формами: № 1-ПВ (про умови праці); № 7-ТНВ (про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки); № 23-ТН (про причини тимчасової непрацездатності); № 1-ППО (про пожежі); № 1-ДДП (про дорожньо-транспортні випадки). Додатково Держнаглядохоронпраці та міністерствам подається звітність за формою № 1-У Б (умови та безпека праці). Звіт за формою № 389-9-86 (облік профотруєнь та профзахворювань) подається у Міністерство охорони здоров'я.

Атестація і паспортизація робочих місць за умовами праці на підприємстві проводиться згідно з постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Паспортизація санітарно-технічного стану цехів повинна спрямовуватися на приведення цехів і виробництв, машин, механізмів та іншого обладнання у відповідність до вимог нормативних актів з охорони праці, вивільнення працюючих з небезпечних та шкідливих виробництв.

Щокварталу адміністрація підприємства разом з профспілковою організацією влаштовує огляди-конкурси стану охорони праці на підприємстві.

Аналіз умов і безпеки праці здійснюється службою охорони праці на підставі:

— результатів атестації робочих місць;

— матеріалів розслідування нещасних випадків (форма Н-1), профзахворювань, аварій та пожеж, перевірок інженерно-лікувальних бригад.

Основними показниками ефективного функціонування СУОП на підприємстві є рівні:

— виробничого травматизму (Кч , Кт);

— профзахворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількості працюючих у незадовільних умовах;

— кількості обладнання, що не відповідає нормам виробничих процесів, аварійних будівель і споруд;

— забезпеченості засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими приміщеннями; витрати на поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища, на відшкодування збитків потерпілим, на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

Управління охороною праці на підприємстві і в кожному підрозділі здійснюється шляхом виконання завдань, які регламентовані чинним законодавством і нормативною документацією (Законом України "Про охорону праці", КЗпП, стандартами, нормами, правилами, інструкціями та ін.).

З метою успішного виконання спеціальних функцій) (рис. 4.5) керівництво підприємством і кожним підрозділом повинно здійснювати всі основні функції (етапи, стадії) управлінського циклу (рис. 4.6) за кожним завданням (заходом) з охорони праці (планування — організація — мотивація — контроль). У кожному підрозділі підприємства на дошці "Охорона праці" повинна бути вивішена технологічна схема управління охороною праці (рис. 4.7), яка призначена для послідовної перевірки

Схема контуру управління охороною праці на підприємстві

Рис. 4.5. Схема контуру управління охороною праці на підприємстві

Основні функції управління охороною праці на підприємстві

Рис. 4.6. Основні функції управління охороною праці

на підприємстві

Технологічна схема управління охороною праці на підприємстві

Рис. 4.7. Технологічна схема управління охороною праці

на підприємстві

виконання завдань і функцій управління охороною праці. Завдання передбачають визначення коефіцієнта їх виконання (див. табл. 4.7):

За цими даними може бути розрахований середній коефіцієнт виконання всіх заходів управління охороною праці в підрозділі (на підприємстві) як кінцевий показник роботи підрозділу з виконання завдань охорони праці протягом року.

Основні (загальні) функції і технологічна схема управління охороною праці та ризиком на підприємстві наведеш на рис. 4.6,4.7.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси