Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Класифікація елементарних частинок

Збірні іменникиЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВІменник
Матеріально-речовинні іменникиЗагальне значення іменника і його граматичні ознакиЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ
 
Головна arrow Документознавство arrow Мова ділових паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Частини мови

Частини мови - це слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору. Наприклад: іменникам притаманне лексичне значення загальної предметності (земля, паїв, степ), прикметникам-ознаки (синій, житній, високий): числівникам - кількості (дев ять, одинадцять, двісті); займенникам - наближення до імен (я, ви); дієсловам-дії, процесу, стану (їхати, шукати, вивчати); прислівникам-ознаки цієї дії чи процесу (добре, спокійно, весело).

Частини мови за основним значенням і граматичними формами поділяються на самостійні та службові. Слова, які мають лексичне і граматичне значення, виступають членами речення й утворюють речення, а також називають предмети, поняття, прикмети, якість, кількість, порядок дії й стан предмета, - називаються повнозначними (самостійними).

Слова, які не мають лексичного значення і виконують у мові допоміжну роль (виражають різні відношення між повнозначними словами), з'єднують слова та речення, надають їм певних відтінків значення. - називаються неповнозначними (службовими). Службові частини мови не є членами речення.

Повнозначні Не повнозначні

частини мови частини мови

1. Іменник І. Прийменник

2. Прикметник 2. Сполучник

3. Числівник 3. Частка

4. Займенник

5. Прислівник.

6. Дієслово (включаючи дієприкметник та дієприслівник)

Окремою частиною мови евигукита звуконаслідування, які виражають емоційну реакцію мовця, спонукання. Вони не належать ні до повнозначних, ні до службових слів.

Іменник

Іменник - частина мови, яка означає предмет або явище, що сприймається як предмет, і відповідає на питання хто? що?

За своїм смисловим значенням і граматичними властивостями іменники поділяються на дві групи: загальні й власні.

Іменники на позначення узагальнених назв однорідних предметів, явищ, понять називаються загальними, їх у мові переважна більшість: інженер, дікар, артист, музикант, програміст, зварник, учитель: птах, номер, параграф, кінь, вівця, вишня, конвалія, морква, кріп, череда, пшениця, ячмінь; злива, снігопад, туман, спека: біг, сон, краса, праця, сміх; ліс, поле, море, небо.

Іменники на позначення назв окремих осіб та одиничних предметів, явищ (прізвища, імена, географічні назви, назви установ, книг, журналів, газет тощо) - називаються власними.

Вони становлять меншу групу: Руслан, Іван; Шевченко, Леонов; Київ. Полтава; Україна, Росія; Сула, Дніпро: майдан Незалежності; Чорне море. Азовське море; село Броварки, селище Глобине; газета "Голос України"; орендне підприємство "Київенергоремонт"; видавнцтво "Алерта".

В українській мові іменники на позначення назв живих істот і неживих предметів розрізняють за допомогою питань (для назв живих істот - хто?, для назв неживих предметів - - що?).

Наприклад:хто? - людина, хлопець, сестра, робітник, селянин: голуб, лев, зозуля, кіт, корова, песець, чапля, ластівка, кінь, оса, хрущ. До цієї ж групи належать і міфологічні назви та інші слова, вжиті в переносному значенні на означення людей, наприклад: Лісовик, Мавка, Перелесник, Венера, Юпітер, Нарцис; що? - масло, хліб, груша, будинок, автомобіль, телевізор, мило, каструля, пилосос, відро, чашка, крейда, дзеркат До назв неживих предметів належать іменники на позначення понять природи, наприклад: тополя, липа, верба, виноград, черемха, хміль, хмиз, очерет, озимина.

Збірні іменники

Збірні іменники позначають сукупність однакових чи подібних предметів, які сприймаються як одне ціле.

Збірні іменники, що означають сукупність людей, відповідають на питання хто? (маїеча, селянство, студентство, дітвора, козацтво).

Збірні іменники, що означають сукупність тварин і неживих предметів, речей, відповідають на питання ш о ? (ганчір я, інвентар, апаратура, горішник, вишняк, осичняк, садовина, городина, терник, бадилля, картоплиння, бобовиння). Збірні іменники вживаються лише в о д н и н і, вони не сполучаються з кількісними числівниками, якщо означають предмети, які не піддаються лічбі.

Існує незначна група іменників, які мають лексичне значення сукупності, але в них відсутні граматичні ознаки, властиві збірним іменникам. Такі іменники можуть вживатися і в однині, і в множині (взвод, група, ряд, рота, полк, дивізія; два ряди, чотири взводи, три полки, три дивізії).

Збірні іменники утворюються без допомоги суфіксів (ліс, дріб, сад) і за допомогою суфіксів: -от(а), -н(я), -ин(а), -инн(я), -як, -ник,-ств(о), -цтв(о), -в(а), -ат, -ар, -ур(а), -ія тощо.

Іменники із значенням речовинності

Це іменники на позначення речовини: вона не підлягає рахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру.

Речовинні іменники вживаються в однині й поділяються на такі семантичні групи:

харчові продукти: кава, чай, цукор, вершки, молоко, сир, хчіб, мед, хаіва;

овочі, ягоди: часник, цибуля, кріп, петрушка, картопля, капуста, морква; малина, ожина, смородина;

зернові сільськогосподарські культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, кукурудза;

корисні копалини, метали, м і нерал и:янтар, золото, срібло, мідь, нафта, вугілля, руда, чавун, марганець;

будматеріали: цегла, цемент, пісок, глина, крейда, вапно;

медикаменти: лібексин, етазол, сульфадимезин, супрастин;

тканини: ситець, шовк, сукно, крепдешин, штапеїь, мадаполам, батист.

Деякі іменники з речовинним значенням, що вживаються у множині, можуть означати види чи сорти маси, речовини, матеріалу або їх велику кількість: мінеральні салі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні води; весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці, різнобарвні крепдешини, безмежні жита.

Терміни зовнішньоекономічної діяльності

Акселератор - показник, що вимірює зв язок між приростом

національного доходу і сумою капіталовкладень.

Бартер - обмін товарами на рівну суму між фірмами

різних країн, що проводиться на безвалютній основі.

Вальваціи - визначення цінності іноземної валюти в

національній грошовій одиниці.

Девальвація - зниження курсу національної валюти щодо

іноземних валют.

Диверсифікація - збільшення кількості видів і назв продукції й

послуг, призначених для експорту.

Ембарго - заборона державою вивезення в будь-яку

іншу країну і ввезення у свою товарів, послуг.

валютних та інших цінностей. Коносамент - поширений у зовнішній торгівлі документ, що

засвідчує умови договору на морське

перевезення вантажу. Консигнант - власник товару який продає його за кордон

через комісіонера. Консигнатор - посередник при експорті товарів. Концесіонер - особа чи організація, яка одержала концесію (договір). Ліцензіар - продавець ліцензії.

Ліцензіат - покупець ліцензії.

Маржа - різниця між купівельною і продажною ціною

товарів.

Оферент - особа, яка надіслала оферту.

Оферта - письмова заява продавця про бажання укласти

договір на поставку товару, надання послуг.

Продуцент - виробник; країна, яка виробляє певний товар.

Ревальвація - підвищення офіційного курсу грошової одиниці щодо іноземних валют.

Реекспорт - зворотний вивіз із країни товарів, раніше ввезених із-за кордону, без їх переробки.

Реімпорт - купівля і ввезення із-за кордону вітчизняних

товарів, які не підлягають там переробці. Сюди не належать товари, що не продані на аукціонах, повернуті з виставок, ярмарків тощо.

Сальдо^ - різниця між обсягом експорту й імпорту.

Суброгація - заміна одного кредитора іншим.

Тантьема - одна з форм додаткової винагороди вищому

керівному персоналу акціонерних товариств, промислових фірм, банків, фінансових компаній та інших підприємств з урахуванням одержуваного ними прибутку. Тендер - бланк з пропозицією, що розсилається

організатором, на поставку певного товару чи надання певних послуг.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси