Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛОК, ШАХРАЙСТВА ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ...Виправлення помилок при складанні підприємствами фінансової звітності...Помилки та шахрайствоПоняття помилки та шахрайстваТипові помилки і факти шахрайстваПомилки та шахрайство. Виправлення помилок і зміни в облікових оцінкахПомилки і шахрайства, виявлені в результаті аудиту. Суттєвість помилокПроцедури внутрішнього аудитора, необхідні для виявлення ознак...Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час...ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ТА ПЕРЕВІРКА ПОРІВНЯННОСТІ...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види викривлень в обліку та звітності. Шахрайство та помилка

Викривлення у фінансовій звітності клієнта є практично завжди. У зв'язку із чим ця категорія досліджується в окремому МСА 450 "Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту" [13].

Під час перевірки аудитор може визначити певну невідповідність бухгалтерської документації, розбіжності даних звітності, Оборотної відомості за синтетичними рахунками, Головної книги, регістрів обліку, первинних і зведених документів тощо.

Аудитор повинен визначити характер цих викривлень, які ще називають відхиленнями чи перекрученнями:

- суттєві викривлення;

- несуттєві викривлення;

- викривлення, що здійснені навмисно;

- викривлення, що здійснені ненавмисно.

Згідно з п. Д1 МСА 450 [13] викривлення можуть виникати внаслідок:

а) неточності в зборі чи обробці даних, на основі яких готується фінансова звітність;

б) пропуску суми або розкриття інформації;

в) правильної облікової оцінки через ігнорування або явного неправильного трактування фактів;

г) судження управлінського персоналу щодо облікових оцінок, які аудитор вважає неприйнятними, або вибір і застосування облікової політики, яку аудитор вважає неприйнятною.

Крім того, аудитор повинен визначити допустиме викривлення та допустиму норму відхилення для кожної аудиторської перевірки та для кожного клієнта.

Визначається шість типів суттєвих викривлень в обліку та фінансовій звітності підприємства :

1) помилка;

2) шахрайство;

3) маніпуляція;

4) фальсифікація;

5) невідповідне відображення;

6) незвичайні операції.

Узагальнюючи викладене вище, можливо констатувати, що позиції з 3-ї по 6-ту є різновидами шахрайства.

Отже, викривлення у фінансових звітах можуть виникати внаслідок або шахрайства, або помилки, про що і говорить МСА 450. Незважаючи на те що шахрайство є широким юридичним поняттям, для цілей МСА аудитор розглядає шахрайство, яке спричиняє суттєве викривлення фінансової звітності.

Різниця між шахрайством і помилкою полягає в тому, що аудиторові необхідно впевнитися, навмисно чи ненавмисно виконана дія, що призводить до викривлення.

У поданій вище класифікації головне місце посідає шахрайство, його наслідкам присвячено окремий МСА 240 "Відповідальність аудитора що стосується шахрайства при аудиті фінансової звітності" [13].

Згідно з цим МСА для аудитора важливо визначити чинники ризику шахрайства та з'ясувати, який тип із двох типів навмисних викривлень (тобто — шахрайства ) відбувся:

- викривлення, що є наслідком неправдивої фінансової звітності;

- викривлення, що є наслідком незаконного привласнення активів (крадіжка).

Аудитор може підозрювати, що на суб'єкті господарювання, де здійснювалася перевірка, наявні випадки шахрайства, або, в рідкісних випадках, ідентифікувати його можливість, однак відповідно до МСА він не має права робити юридичних визначень та висновків, чи відбулося шахрайство фактично.

Основна відповідальність за запобігання й виявлення шахрайства покладається як на тих, кого наділено найвищими повноваженнями, так і на управлінський персонал суб'єкта господарювання. Аудитор, який проводить аудит відповідно до МСА, несе відповідальність за отримання достатньої впевненості у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки.

Звичайно, ризик невиявлення суттєвого викривлення внаслідок шахрайства вищий, ніж ризик його невиявлення внаслідок помилки. Причина полягає в тому, що шахрайство може бути пов'язаним із складними та ретельно організованими схемами, розробленими для його приховування, такими як підробка, навмисний пропуск запису операцій або навмисне неправильне тлумачення тощо. Такі спроби приховування виявити ще важче, якщо вони супроводжуються змовою.

Крім того, ризик невиявлення аудитором суттєвого викривлення внаслідок шахрайства управлінського персоналу вищий, ніж ризик внаслідок шахрайства працівників, оскільки управлінський персонал часто має можливість прямо або опосередковано маніпулювати обліковими записами, подавати неправдиву фінансову інформацію або уникати процедур контролю, розроблених для запобігання подібних випадків шахрайства з боку інших працівників.

У процесі перевірки аудиторові необхідно з'ясувати, чи існують обставини, що свідчать про можливість шахрайства (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Приклади обставин, які свідчать про можливість шахрайства (відповідно до Додатку 3 МСА 450)

Група обставин

Приклади обставин у межах групи

1

2

Розбіжності в

облікових записах

- операції, які не реєструються повністю або своєчасно чи реєструються неправильно щодо суми, звітного періоду, класифікації або політики суб'єкта господарювання;

- непідтверджені або недозволені залишки чи операції;

- коригування в останню хвилину, які мають значний вплив на фінансові результати;

- докази доступу працівників до систем і записів, що несумісний з доступом, необхідним для виконання їх установлених обов'язків;

- натяки або скарги аудитору про підозрюване шахрайство

- відсутні документи;

- документи, які виявляються зміненими;

- недоступність інших документів, ніж фотокопії або документи, передані електронними засобами, якщо очікується, що існують оригінали цих документів;

- значущі непояснені статті, що звіряються;

- незвичайні зміни в балансі або зміни в тенденціях чи важливих коефіцієнтах фінансової звітності або співвідношеннях, наприклад дебіторська заборгованість зростає швидше, ніж доходи;

- суперечливі, невизначені або неймовірні відповіді управлінського персоналу або працівників на запити чи аналітичні процедури;

- незвичайні розбіжності в записах суб'єкта господарювання та відповідях на запити про підтвердження;

Суперечливі або відсутні докази

- велика кількість кредитових записів або інших коригувань, зроблених у записах дебіторської заборгованості;

- непояснені або недостатньо пояснені розбіжності між допоміжною книгою дебіторської заборгованості та контрольним рахунком або між твердженнями клієнтів і допоміжною книгою дебіторської заборгованості;

- погашені чеки відсутні або не існують за обставин, якщо погашені чеки зазвичай повертаються суб'єкту господарювання разом із банківською випискою;

- відсутність значної кількості запасів або реальних активів;

- недоступні або відсутні електронні докази, що суперечить практикам або політикам суб'єкта господарювання щодо зберігання записів;

- менша або більша кількість відповідей на підтвердження, ніж передбачалося;

- неспроможність надати доказ розробки основних систем і тестування змін у програмах, а також діяльність із впровадження змін до систем у поточному році та використання.

Проблемні

або незвичайні стосунки

між аудитором

та

управлінським

- відмову надати доступ до записів, обладнання, певних працівників, клієнтів, постачальників або інших осіб, від яких можна отримати аудиторські докази;

- неналежне обмеження в часі, накладене управлінським персоналом, для вирішення складних або суперечливих питань;

- скарги управлінського персоналу щодо проведення аудиту або залякування членів аудиторської групи із завдання управлінським персоналом, зокрема у зв'язку із критичною оцінкою аудитором

персоналом

аудиторських доказів або під час урегулювання потенційних розбіжностей у думках з управлінським персоналом;

- незвичайні затримки суб'єкта господарювання при наданні інформації за запитом;

- небажання полегшити доступ аудитора до основних електронних файлів для тестування із застосуванням комп'ютеризованих методів аудиту;

- відмова у доступі до провідного персоналу та обладнання відділу ІТ, включаючи персонал, який забезпечує безпеку, операційний персонал і персонал, який розробляє системи;

- небажання додати або виправити інформацію, розкриту у фінансовій звітності, щоб зробити її більш повною та зрозумілою;

- небажання своєчасно розглядати ідентифіковані недоліки внутрішнього контролю.

Інше

- небажання управлінського персоналу дозволити аудитору особисто зустрітися з тими, кого наділено найвищими повноваженнями;

- облікові політики, які виявляються такими, що відрізняються від галузевих норм;

- часті зміни в облікових оцінках, які, як видається, не є результатом зміни обставин;

- толерантність щодо порушень кодексу поведінки у суб'єкта господарювання.

Крім детального розгляду шахрайства, МСА надає наступні різновиди помилок:

- помилки у повноті відображення операцій;

- помилки в обґрунтуванні;

- помилки у періодизації;

- помилки в оцінці;

- помилки у записах;

- помилки, що повторюються;

- помилки, що пов'язані з необізнаністю у податковому законодавстві.

Як випливає з МСА, існують такі види відповідальності, які пов'язані із запобіганням та виявленням шахрайства та помилок для різних ланок персоналу підприємства (табл. 4.2):

Таблиця 4.2. Відповідальність управлінського персоналу за запобігання та виявлення випадків шахрайства та помилок

Ланка відповідальності

Вид відповідальності

Керівництво підприємства

- відповідальність за фінансову звітність підприємства;

- відповідальність за уникнення і виявлення фактів шахрайства та помилок;

- відповідальність за надання користувачам фінансової звітності підприємства і аудиторського висновку за нею

Вищій управлінський персонал

- відповідальність за забезпечення цілісності системи обліку та фінансової звітності підприємства;

- відповідальність за наявність контролю (разом з моніторингом ризику);

- відповідальність за фінансовий контроль та дотримання законодавства

Управлінський персонал

- відповідальність за створення умов для проведення контролю;

- відповідальність за підтримку відповідних заходів та процедур;

- відповідальність за забезпечення належного та ефективного ведення бізнесу суб'єктом господарювання

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси