Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони...Організаційно-правове забезпечення електронної комерції. Ефективність...Забезпечення електронного документообігу.Організаційне забезпечення електронного цифрового підписуДолучений документів до документаційної системи
Основні аспекти висвітлення питання про структуру і стан світуСтан правопорядку як критерій оцінки ефективності діяльності міліції...Сучасний стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні та світіОсновні критерії оцінки ефективності роботи служби управління...Критерій середнього значення і стандартного відхилення
 
Головна arrow Документознавство arrow Спеціальне документознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Документаційне забезпечення електронного управління

План викладу

6.1. Основні критерії до е-управління. Стан е-управління в Україні та світі.

6.2. Документування вхідних е-документів.

6.3. Опрацювання е-документів.

Основні критерії до е-управління. Стан е-управління в Україні та світі

Електронне управління (е-управління) - це здійснення управлінських функцій і супутнього документообігу через сучасні телекомунікаційні мережі. Е-управління являє собою принципову форму суспільного керування та справочинства, що відповідає стану сучасного інформаційного суспільства.

Головним показником розвиненості с-управління є ступінь інтерактивності. Безпосередньо портали органів державної влади й місцевого самоврядування підрозділяються на 4 щаблі:

1. Інформативний рівень, який включає загальну інформацію про організації плюс смуга новин.

2. Однобічна інтерактивність. Рівень, на якому публічні он-лайнові служби дають можливість часткового застосування он-лайн послуг, наприклад, скачування зразків для їхнього заповнення й наступного відправлення звичайною поштою.

3. Двостороння інтерактивність. Можливість електронного використання офіційних електронних форм для початку процедури надання послуги.

4. Трансакційний. Дає можливість через веб-портал одержувати кожну з послуг, що надається держорганом без використання електронних носіїв. Вимагає обов'язкового використання електронного підпису.

Лідером у розвитку систему е-управління є США й Канада, де 2/3 трансакцій здійснюються в електронній формі, а спектр державних е-услуг перевищує 130. Навіть школа для 4-х учнів, розташована на острові в океані, була з'єднана з Інтернет спеціально прокладеним кабелем. У країнах Євросоюзу ці показники коливаються біля позначки 50 %. В інших регіонах ступінь охоплення е-управлінням був значно нижчим за окремими винятками (Сінгапур).

.Чисельність активної української Інтернет-аудиторії на кінець першого десятиліття XX ст. складала: 4,5-5 млн. користувачів (10 % від загальної кількості населення), пасивної - перевищувала 11 млн. Однак послугами високошвидкісного Інтернету в Україні користується лише кожна десята родина. Попри наявність 55 млн. абонентів стільникового зв'язку, мобільний доступ до Інтернет-мереж 3-го покоління мають лише 150 тис. з них. У національному домені мережі Інтернет налічується близько 200 тис. реальних хос-тів, 40 тис. веб-сайтів і щодня з'являється до 50 нових. При цьому в країні яскраво виражена цифрова нерівність. 60% користувачів зосереджені у великих містах, до 20 % - жителі Києва. У сільській місцевості мають можливість користуватися Інтернетом менше 10% мешканців!

За різними показниками розвиненості е-управління Україна посідає від 50 до 100 місця у світі. При цьому вона входить у двадцятку провідних експортерів програмного забезпечення.

Позиції України в е-управлінні закладено низкою національних доктрин, стратегій і програм, які регулярно приймаються з кінця 1990-х рр. Усього розвиток інформтехнологій регулюється більш ніж 40 нормативно-правовими актами.

Сьогодні діє програма "Електронна Україна" на 2005-2012 р. Вона передбачає наступні напрямки діяльності:

o створення належної нормативно-правової бази (Інформаційний кодекс);

o розвиток системи телекомунікації та національної складової в мережі Інтернет;

o становлення мобільного зв'язку третього покоління;

o забезпечення колективного доступу до Інтернет & розрахунку один пункт на 20 тис. громадян;

o повсюдний перехід на повністю цифровий формат;

o упровадження інформаційних технологій в усі сфери життя;

подача податкових декларацій і статистичної звітності в електронній формі;

o масове поширення терміналів для використання ідентифікаційних карток з убудованим мікропроцесором;

o впровадження системи дистанційного контролю за об'єктами, що рухаються (зв'язок, спостереження, навігація);

o створення загальнодержавних інформаційно-маркетингових центрів.

Основою е-управління в Україні є урядовий вебпортал, що складається з окремих веб-порталов центральних органів державної влади. Цим порталом щомісяця користується близько 1,5 млн. чоловік. Він знаходиться на першому, інформативному рівні інтерактивності. який передбачає лише пасивне споживання інформації з управлінських мережних ресурсів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси