Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Погода. Характеристика складових стану погодиРослинний світ і погодаСпостереження за погодою

Залежність клімату від географічної широти, близькості моря, морських...Атлантичний океанІндійський океан
Значення клімату в господарській діяльності людиниЗначення рельєфу в господарській діяльності людиниЗміна природних комплексів під впливом господарської діяльності людини
 
Головна arrow Географія arrow Географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Погода. Характеристика складових стану погоди

Погода — це фізичний стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості в даний момент або за певний проміжок часу. Вона характеризується певними температурою і вологістю повітря, атмосферним тиском, рухом повітря, хмарністю, наявністю чи відсутністю атмосферних опадів та інших атмосферних процесів.

Характерними особливостями погоди є мінливість і різноманітність.. Зміни погоди можуть бути періодичними та неперіодичними. Періодичні

Фрагмент синоптичної карти

Зміни погоди обумовлені добовими й річними відмінностями у надходженні сонячної радіації. Вони ж визначають регулярні добові та сезонні коливання всіх інших елементів: температури, тиску, вітрів, вологості повітря, хмарності, опадів. Неперіодичні зміни, які пов'язані з проходженням повітряних мас (великих об'ємів повітря в тропосфері з подібними властивостями, що пов'язані з районом їхнього формування), найбільш характерні для помірного і холодного поясів.

Величезне значення для науки і господарства має вивчення і передбачення погоди, яке можливе лише внаслідок систематичного Довготривалого спостереження за нею. Усі зміни основних елементів погоди фіксують на метеорологічних станціях. Стан високих шарів атмосфери вивчають за допомогою радіозондів, метеорологічних ракет, метеорологічних супутників Землі.

У кожній країні існує служба погоди. Метеорологічні станції працюють за визначеною програмою і методикою. Результати спостережень систематично передаються в зашифрованому вигляді особливим міжнародним кодом у світові (Нью-Йорк, Москва, Мельбурн) і регіональні метеорологічні центри. У центрах на підставі численних зведень кілька разів за добу на визначений момент складаються синоптичні карти (карти погоди). Зіставлення цих карт дозволяє визначати напрямки переміщень повітряних мас з різними фізичними властивостями, фронтів, циклонів й антициклонів тощо і тим самим складати прогноз погоди.

Прогнозування погоди мав величезне значення для багатьох галузей господарства.

Клімат

Клімат —це сукупність погодних умов, характерних для певної території, що повторюються з року в рік.

Процес кліматоутворення — настільки складне явище, що і на сьогодні воно не до кінця з'ясоване, а тому точні й довготермінові прогнози погоди є неможливими. Більшість учених вважають, що клімат формують три взаємопов'язані процеси: - теплообіг, вологообіг і циркуляція атмосфери.

Усі три процеси "заводяться" Сонцем, яке є основним джерелом енергії для них.

Будь-який елемент погоди (температура повітря, тиск, вітер, хмарність, опади тощо) характеризує один з кліматоутворюючих процесів. Різноманітність кліматів земної кулі зумовлена такою самою різноманітністю процесів тепло- і во-логообігу, циркуляції атмосфери. Причини, що визначають такі відмінності клімату у різних точках Землі, називають географічними чинниками клімату.

Географічними чинниками клімату вважають ті природні явища, об'єкти чи їх властивості, які впливають на клімат, але самі не є кліматоутво-рюючим процесами чи його складовими частинами. Якщо характеризувати клімат певної ділянки суходолу, то таких основних чинників можна виділити сім. Це географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує певну територію, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частина материка), характер Підстилаючої поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу).

Основним із чинників, що обумовлює особ-, ливості розвитку кліматоутворюючих процесів, є географічна широта. Від.неї залежить кількість сонячної енергії, яка надходить на земну поверхню, дія сили Коріоліса, що пов'язана з добовим обертанням Землі. Ця сила значною мірою визначає характер циркуляції атмосфери. Вологообіг, будучи залежним від двох інших кліматоутворюючих процесів, теж розвивається під впливом географічної широти. Тому клімат в цілому має добре виражені зональні закономірності.

Зміна пір року пов'язана зі зміною кута падіння сонячного проміння

Географічною широтою зумовлене існування на Землі повітряних мас, основних і перехідних кліматичних поясів. Повітря, перебуваючи тривалий час над конкретною територією, набирає певних особливостей (температури, вологості). Великі рухомі об'єми повітря, що мають відносно однорідні властивості, називають повітряними масами. Виділяють чотири зональні типи повітряних мас: екваторіальне повітря (ЕП), тропічне повітря (ТП), помірне повітря (ПП) і арктичне (антарктичне) повітря (АП). Залежно від поверхні, над якою формуються повітряні маси, їх поділяють на два підтипи: морські й континентальні.

Екваторіальне повітря утворюється в смузі зниженого тиску над вологими лісами й океанами, має високі температури і велику вологість.

Тропічні повітряні маси формуються між ЗО і 40° пн. і пд. ш. Морське тропічне повітря у всі пори року характеризується підвищеною температурою й високою абсолютною, але невисокою відносною вологістю. Континентальне тропічне повітря має дуже високі температури, сухе і запилене.

Континентальне повітря помірних широт формується над материками в Північній півкулі. Його властивості за сезонами неоднакові: улітку характерні досить високі температури й абсолютна вологість, спостерігається висхідний рух повітря, опади; узимку — низькі температури й абсолютна вологість.

Морське помірне повітря характеризується вищими температурами взимку та нижчими — влітку, а також більшою вологістю.

Арктичне (антарктичне) повітря формується над льодами Арктики і Антарктиди, а також періодично замерзаючими морями. Воно має дуже низькі температури і невелику абсолютну вологість.

Різні за своїми властивостями повітряні маси переміщуються в просторі, стикаються між собою. . Перехідну зону між двома повітряними масами, які мають різні властивості, називають атмосферним

Арктичний клімат

Тропічний клімат

фронтом або просто фронтом. Розрізняють три типи атмосферних фронтів — теплий, холодний і фронт оклюзії. Перші два розділяють теплі та холодні повітряні маси, а фронт оклюзії утворюється при змиканні холодного та теплого фронтів.

Клімат, як і всі метеорологічні елементи, підпорядкований також закону широтної зональності. У кожній півкулі, згідно з Б. Б. Алісовим, виділяється сім кліматичних поясів. При цьому чотири з них належать до головних кліматичних поясів і три — до перехідних. Головна ознака поясу — панування тих чи інших типів повітряних мас. В основних поясах кліматичний процес цілий рік відбувається під переважаючим впливом повітряних мас одного типу. Отже, в екваторіальному кліматичному поясі сукупність погодних умов упродовж року визначається екваторіальними повітряними масами, двох тропічних — тропічними, двох помірних — помірними, двох холодних — арктичному й антарктичному — відповідно арктичними та антарктичними повітряними масами.

Перехідні пояси, що розташовуються між головними, характеризуються сезонною зміною пануючих повітряних мас. Серед них два субекваторіальні пояси, які простягаються між широтами 5°—20° відповідно північної та південної широти.

Помірний клімат

Морський клімат

Щоб зрозуміти особливості цього поясу, розглянемо детальніше субекваторіальний пояс Північної півкулі.

Так, у смузі поверхні земної кулі, що розташована між названими вище паралелями, у літній період панують екваторіальні повітряні маси. Вони змістилися сюди за Сонцем, що перебувало в зеніті у цьому проміжку широт і, зокрема, 22 червня на Північному тропіку. Коли Сонце зміститься у Південну півкулю і перебуватиме в зеніті південніше екватора, то екваторіальна повітряна маса зміститься туди. У Північній півкулі вона визначатиме у цей період погоду тільки приблизно до паралелі 5° пн. ш., тобто в межах екваторіального кліматичного поясу. У межах субтропічного поясу, за відступаючими екваторіальними, розташовані тропічні повітряні маси. Отже, якщо у літній період у субекваторіальному поясі панували високі температури із значною кількістю опадів, зумовлені екваторіальним повітрям, то у зимовий встановлюється суха і жарка погода, що визначається тропічними повітряними масами.

Субарктичний клімат

Між тропічними і помірними поясами обох півкуль формуються два, а між помірними і холодними — субарктичний і субантарктичний пояси. Погода у цих перехідних поясах у літній період подібна до тієї, яка характерна для основного кліматичного поясу, який ближче від них до екватора, а у зимовий — тих, що ближчі до полюсів.

Усередині кліматичних поясів виділяють кліматичні області (від двох до чотирьох) з різними типами кліматів. їхнє формування пов'язане з впливом інших чинників клімату. Перш за все, віддаленості від океану, розміщення на суходолі, рельєфу, що оточує місцевість.

Так, у помірному поясі на західному узбережжі формується морський тип клімату, далі на схід помірно континентальний, який характеризується меншим впливом західних вітрів з океану. У центральній частині материків Північної півкулі панує континентальний тип клімату. Він характеризується малим впливом океанів через віддаленість від них, а тому високими літніми та низькими зимовими температурами, піалою річною кількістю опадів. Біля східних узбереж сформувався у помірному поясі мусонний тип клімату з вологим прохолодним літом і сухою морозною зимою.

Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості

Вплив віддаленості ділянок суходолу від океанів (морів) пов'язаний з тим, що висока теплоємність води і постійне її перемішування забезпечують нагромадження запасів тепла в океанах. Воно поступово надходить в атмосферу і повітряними потоками виноситься на континенти. Сформовані над океаном повітряні маси, наситившись вологою, що випаровується з океану, віддають її континентам, сприяючи цим їхньому зволоженню. Отже чим ближче територія суходолу до океану, тим у більшості випадків для неї характерна менша річна та добова амплітуди температур, більша вологість та кількість опадів, а чим далі — тим амплітуди більші, а опадів менше.

Океанічні течії впливають на клімат, бо переносять близько половини тепла з низьких широт у високі, а решта надходить внаслідок обміну повітряними масами.

Вплив абсолютної висоти як чинника клімату виявляється у тому, що в горах температура з висотою зменшується приблизно на 6 °С на кожен кілометр, а на певній висоті (висоті снігової лінії) навіть улітку виявляється рівною 0 °С. Вище цієї уявної лінії починається царство снігів і льодів.

Специфіку протікання кліматоутворюючих процесів визначає навколишній рельєф. Так, гірські системи можуть захищати рівнинні території від проникнення холодного повітря чи не допускати до них теплого.

Оцінюючи вплив на клімат чинника розміщення на материку (острові), необхідно звернути увагу на розміри географічного об'єкта і те, в якій частині його (західній, східній, південній, північній) розташована описувана місцевість.

Характер підстилаючої поверхні впливає на величину відбитої і поглинутої сонячної енергії.

Гірські системи захищають рівнинні території

Значення клімату в господарській діяльності людини

Клімат впливає на компоненти і явища природи: життя рослин і тварин, утворення ґрунтів, розподіл і режим внутрішніх вод, формування рельєфу. Він значною мірою визначає зовнішній вигляд природного комплексу, а отже й умови життя людини. Під впливом клімату формуються природні багатства краю, які людина використовує у господарській діяльності (родючі ґрунти, ліси, запаси води і гідроенергії тощо).

Кліматичні умови є дуже важливими для господарської діяльності людини. Від клімату значною мірою залежить територіальне поширення різних сільськогосподарських культур, їхня урожайність, терміни польових робіт. Певне значення має клімат і для промисловості та транспорту, для поліпшення здоров'я людей.

Під впливом клімату формуються природні багатства краю

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси