Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ЕТАПИ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЛИШКІВ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУСИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКИХ РАХУНКІВ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ПЛАН РАХУНКІВ...Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових...Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових...и контролю операцій на рахунках в банку. Перевірка...
АУДИТ У КОМП'ЮТЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІВикористання інформаційних комп'ютерних технологій! в основних...ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ...ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН...ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП'ЮТЕРНІ...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках

Необхідно нагадати, що ця методика є бухгалтерською (інакше — бухгалтерським підходом). Частково цьому питанню присвячений окремий МСА 510 "Перші завдання з аудиту — залишки на початок періоду" [13].

Цей МСА розглядає відповідальність аудитора щодо формування думки щодо достовірності залишків на початок періоду під час проведення аудиторської перевірки вперше, або якщо аудиторська перевірка фінансових звітів за попередній період здійснювалась іншим аудитором, тобто при виконанні першого завдання з аудиту. Крім сум у фінансовій звітності залишки на початок періоду включають також чинники, які існували на початок періоду, наприклад умовні та позабалансові зобов'язання.

Метою аудитора при виконанні першого завдання з аудиту щодо залишків на початок періоду є отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів, чи:

а)існують викривлення у залишках на початок періоду, які суттєво впливають на фінансову звітність поточного періоду;

б)послідовно застосовувалася відповідна облікова політика, відображена у залишках на початок періоду, у фінансовій звітності поточного періоду та чи змінив обліковій політиці було враховано та адекватно подано й розкрито відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Методика перевірки оборотів і залишків (сальдо) повинна розроблятись у наступній послідовності та включати такі складові:

1)перелік нормативних документів, що регулюють порядок відображення господарських операцій за конкретним рахунком, включаючи зовнішні та внутрішні стандарти;

2)опис існуючих альтернативних облікових рішень щодо того чи іншого об'єкту;

3)оцінка існуючої облікової політики та її застосування у практичній діяльності;

4)оцінка звітності підприємства, у якій знаходиться інформація за відповідними об'єктом чи рахунками бухгалтерського обліку;

5)аналіз інформації за регістрами синтетичного й аналітичного обліку за даним об'єктом: які застосовує підприємство і які є чинними згідно з законодавством і порівняння з даними звітності;

6)оцінка зведених та первинних документів за даним об'єктом: що застосовує підприємство і які є чинними згідно із законодавством;

7)використання класифікатора типових та можливих порушень за об'єктом і його доповнення виявленими у ході перевірки;

8)застосування тестів на відповідність;

9)перелік аудиторських процедур (інакше — конкретних дій аудитора щодо виконання визначених завдань перевірки);

10)послідовність виконання аудиторських процедур, які об'єднуються у програму перевірки;

Призначення відповідних аудиторських доказів щодо кожної аудиторської процедури;

12)використання аналітичних методів при проведенні перевірки;

13)узагальнення інформації у робочих документах аудитора;

14)можливість та межа використання персонального комп'ютера у перевірці.

Використання комп'ютерних технологій в аудиті

На закінчення теми зупинимось на методах аудиту, які можуть застосовуватись при використанні комп'ютера, — комп'ютеризованих методах аудиту (КМА).

До грудня 2004 року Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та супутніх послуг включали п'ять положень, які безпосередньо стосувались КМА та здійснення аудиторської перевірки в умовах комп'ютерного середовища (середовища IT). На поточний момент окремі нормативні документи з цих питань є недіючими, частково їх зміст було перенесено у різні МСА. Крім того, сучасна комп'ютеризація суспільства вже дійшла такого розвитку, що не виникає сумнівів у суттєвих перевагах застосування комп'ютерної техніки як у господарській діяльності суб'єктів господарювання в цілому, так і для здійснення певних операцій, процедур та розрахунків.

Перевагами застосування комп'ютерної техніки при здійсненні аудиту є:

- зменшення кількості даних, що обробляються вручну;

- економія часу на використання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;

- зберігання і багаторазове використання отриманих даних;

- здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленнями;

- здійснення в автоматичному режимі перевірки тотожності чи взаємної ув'язки показників різних форм звітності.

Аудитор повинен оцінити обсяг впливу системи електронного обміну даними (ЕОД) на процес аудиту. Завдання аудиту не змінюються в середовищі ЕОД, але обробка, зберігання і взаємозв'язок інформаційних потоків, а також система управління і внутрішнього контролю, які використовуються клієнтом, зазнають впливу комп'ютерної техніки. У зв'язку із чим аудиторові необхідно першочергово звернути увагу на загальні засоби контролю ІТ, які створено і застосовуються у клієнта.

Внаслідок цього, середовище ЕОД може впливати на: процедури, які виконуються аудитором з метою досягнення розуміння системи обліку і управління клієнта; оцінку властивого ризику та ризику управління, через які аудитор оцінює свій аудиторський ризик; планування аудиту та ефективність тестів управління і незалежних процедур перевірки.

Під час планування етапів робіт, на котрі може впливати середовище ЕОД, аудитор повинен оцінити вплив ЕОД на доступність проміжних і вихідних даних, а саме — на засоби контролю за доступом. Значення і складність комп'ютерної обробки характеризується таким обсягом перетворень, що для користувача стає складним ідентифікувати і виправити помилки обробки автоматичною генерацією процедурами обробки інформації і зверненням безпосередньо до іншої прикладної програми, жорстким алгоритмом розрахунків, котрий неможливо поміняти або піти в обхід програми, відсутністю при роботі з програмним комплексом ручного відбору і обробки даних.

Необхідно оцінити вплив системи ЕОД на організаційну структуру користувача програми, оцінити також доступність даних, існування останніх у вигляді файлів чи друкованого матеріалу, з'ясувати чи може система генерувати внутрішнє повідомлення, котре можна використовувати під час аудиту, з метою зняття (отримання) інформації в конкретній точці (на конкретному етапі). Коли існує значна автоматизація облікових процесів, необхідно визначити, як це впливає на оцінку ризику внутрішнього контролю та як змінюється характер таких ризиків.

Потенціал помилок і недоліків, властивих системам ЕОД, значно вищий, ніж при веденні бухгалтерського обліку шляхом ручної обробки, а саме — з причини подробиць, притаманних таким діям. Також підвищується ризик несанкціонованого доступу до даних обліку і управління. Зменшення участі людини в процесах обробки інформації призводить до того, що помилки і недоліки, які зустрічаються протягом діяльності суб'єкта через зміни прикладних програм або системного програмного забезпечення можуть залишатися не виявленими ним тривалий час. ЕОД може виконувати деякі типи операцій автоматично, розрахунок таких процедур може не фіксуватися і не реєструватися (наприклад: автоматичний перерахунок валютної вартості активів у валюту України при використанні курсів національної валюти до іноземних валют; функція закриття місяця шляхом списання всіх поточних доходів і витрат на фінансовий результат тощо). У ситуаціях, коли така система керується і здійснюється шляхом ручної обробки, для цих операцій треба було мати письмове оформлення.

Система контролю в цілому залежить від комп'ютерної обробки. За результатами роботи програми з'являються звіти і матеріали, які використовуються при виконанні процедур управління і контролю. Ефективність останніх залежить від завершеності і точності закладеного в програму алгоритму. В свою чергу, ефективність обробки запитів у прикладній програмі часто пов'язана з ефективністю загальних засобів контролю IT та засобів контролю за доступом. Ці системи можуть пропонувати керівництву аналітичні засоби, котрі можуть використовуватися для контролю операцій підприємства і розширення внутрішньої структури управління.

Таким чином, умовами використання комп'ютерної техніки в діяльності аудитора є:

- наявність комп'ютера;

- вміння аудитора працювати з персональним комп'ютером;

- наявність програмного забезпечення, здатного реалізувати моделі обробки інформації, доступність його для користувачів-аудиторів;

- наявність програмного забезпечення організації і проведення аудиту та бухгалтерських програм, що найчастіше застосовуються;

- наявність набору автоматизованих прийомів контролю та довідкової бази нормативних документів;

- розроблені макети вихідних документів.

Обробка великих масивів даних в цілому дає можливість аудиторові використовувати загальні або спеціальні контрольні методи і автоматизувати процес аналізу, виконання тестових процедур під час підготовки рекомендацій і висновків.

На сьогодні всі програми, якими може користуватися аудитор при проведенні перевірки, можна згрупувати:

- бухгалтерські програми — для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (1С: Бухгалтерія, Парус, Бест-Звіт тощо);

- інші програми — економічні, соціальні тощо, які не є бухгалтерськими (Excel, Word, Access тощо);

- аудиторські комп'ютерні програми (IT:Аудит:Аудитор (Росія); Аудит ХР: Комплекс Аудит (Україна)).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

ЕТАПИ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЛИШКІВ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКИХ РАХУНКІВ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових коштів та дебіторської заборгованості
Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових коштів та дебіторської заборгованості
и контролю операцій на рахунках в банку. Перевірка розрахунково-платіжних документів
АУДИТ У КОМП'ЮТЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Використання інформаційних комп'ютерних технологій! в основних функціях менеджменту
ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП'ЮТЕРНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси