Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ...Контроль за здійсненням банками фінансового моніторингу з боку...Форми регулювання банківської діяльності і надзору Національного...ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІВнутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингуФінансово-правові основи банківської діяльності в УкраїніРеалізація повноважень Державної служби України з лікарських засобівЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИНаціональний банк УкраїниРегуляторні функції Національної ради України з питань телебачення та...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківський нагляд
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Повноваження Національного банку України з питань фінансового моніторингу діяльності банків

Однією з актуальних світових фінансових проблем останнього часу є зростання кількості випадків участі банків у процесі відмивання брудних грошей. Це завдає моральних збитків кредитним установам, підриває довіру вкладників, мало того — обіг таких грошей шкодить економіці держави.

До легалізації (відмивання) доходів відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а також самонабуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Стадіями процесу легалізації злочинних доходів є такі: розміщення, розшарування, інтеграція.

На першій стадії відбувається попереднє відмивання брудних грошей. У банківському секторі воно виявляється у діях, спрямованих на уникнення ідентифікації клієнтів.

На другій стадії метою відмивання грошей є відокремлення злочинних грошей від джерела їх походження шляхом проведення низки фінансових операцій, внаслідок яких забезпечується анонімність майнових цінностей.

Третьою стадією є інтеграція. Гроші набувають легального джерела походження та інвестуються в легальну економіку (рис. 1.6).

У 1989 р. для протидії процесам відмивання брудних грошей було створено Групу з розробки фінансових заходів із боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering — FATF).

FATF створено як міжурядовий орган, метою якого є розробка та сприяння стратегії боротьби з відмиванням грошей. Подібна стратегія передбачає превентивні заходи, які б дали можливість запобігти використанню брудних грошей у можливій подальшій злочинній діяльності, а також їх впливу на легальну економічну діяльність. До групи FATF входять 29 членів — країн та міжнародних організацій. Члени FATF — це передусім західноєвропейські та північноамериканські країни, а також Єврокомісія як надурядова інституція.

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Рис. 1.6. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Останнім часом роль FATF як організатора міжнародної протидії системам відмивання нелегальних капіталів значно зросла. "Чорні списки", які формує Група, включають країни, які не співпрацюють у питаннях боротьби з відмиванням грошей. До цих списків вносяться країни, уряди яких, за оцінками експертів FATF, у своїй діяльності не дотримуються на належному рівні "Сорока рекомендацій" FATF.

Головний зміст "Сорока рекомендацій" FATF зводиться до формування законодавчих засад боротьби проти відмивання брудних грошей. Рекомендації фокусуються навколо необхідності посилення контролю за фінансовими операціями задля виявлення тих, що викликають підозру та подальшого стеження за ними як з боку самих банків, так і правоохоронних органів.

Фінансовий моніторинг — це сукупність заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Система фінансового моніторингу в Україні складається з двох рівнів: державного (обов'язкового) та первинного (внутрішнього) фінансового моніторингу (Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28 листопада 2002 р. № 249-ІV (зі змінами та доповненнями)) (рис. 1.7).

Державний (обов'язковий) фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо

Система фінансового моніторингу в Україні

Рис. 1.7. Система фінансового моніторингу в Україні

фінансових операцій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

— спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Державний комітет фінансового моніторингу;

— центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій.

Первинний (внутрішній) фінансовий моніторинг — діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

— банки, страхові та інші фінансові установи;

— платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

— товарні, фондові та інші біржі;

— професійні учасники ринку цінних паперів;

— інститути спільного інвестування;

— інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

На кожному рівні системи контролю визначені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу" якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 грн, та має одну або більше таких ознак:

— переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

— купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

— зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна зі сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участь у міжнародному співробітництві в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території);

— переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою;

— зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

— зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;

— відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

— переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;

— обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

— проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

— придбання особою цінних паперів за готівку;

— виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

— виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;

— розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей в ломбарді.

Як суб'єкт державного фінансового моніторингу Національний банк України зобов'язаний:

— під час здійснення нагляду перевіряти виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, вживати заходів в установленому законодавством порядку;

— забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

— погоджувати з уповноваженим органом будь-які нормативні документи;

— надавати уповноваженому органу інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації щодо особистого життя громадян).

Національний банк України за невиконання банківськими установами другого рівня вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" може застосовувати заходи впливу, а саме у таких випадках:

— за невиконання поставлених завдань та недотримання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

— за недотримання вимог, поставлених перед відповідальним працівником;

— за недотримання порядку ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції;

— при порушенні права відмови від забезпечення здійснення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

— при порушенні порядку надання уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси