Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
РОБОТА № 4. Визначення рівня шумів у лабораторіях та кабінетахРОБОТА № 1. Дослідження параметрів, що описують вологість в...Вимоги до оснащення кабінету засобами навчання та навчальним...

Підготовка покоївки до роботи. Нормативи проведення прибиральних...Науково-дослідні роботи
Теоретичні основи безпеки життєдіяльності визначення рівня...
ІV. Технологія і техніка виконання експериментівІV. Технологія і техніка виконання експериментівІV. Технологія і техніка виконання експериментів
 
Головна arrow БЖД arrow Основи охорони праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РОБОТА № 6. Дослідження освітленості навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень

Мета роботи: дати студентам основні поняття про природне і штучне освітлення; вивчити прилади і методи визначення освітленості в приміщеннях.

Цільова програма

№ з/п

Змістово-методичні орієнтири навчання

Рівень знань

Початковий

Кінцевий

Змістові

1.

Види світлових випромінювань. Захисту від шкідливих опромінень.

ЗЗ

ПОЗ

2.

Природне та штучне освітлення. Світловий потік .

РО

П

Компетентнісно-світоглядні

3.

Підготовки люксметра до вимірювання.

НС

У

4.

Оптимальне освітлення робочих місць.

РО

ПОЗ

Підготовка до роботи

1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми освітленості в навчальному приміщенні; будови люксметра; з' ясування причин, що впливають на рівень освітленості в лабораторіях.

2. Діагностика початкового рівня знань:

1 (ПОЗ). Поясніть з погляду БЖД такі поняття: випромінювання, освітленість, природнє освітлення, штучне освітлення, коефіцієнт природного освітлення.

2 (РО). Охарактеризуйте основні технічні особливості забезпечення оптимального освітлення навчальних приміщень.

3 (РО). Як в Україні регламентуються норми щодо освітленості приміщень?

4 (ЗЗ). Поясніть за допомогою яких приладів можна виміряти освітленість?

5 (РО). Якої величини має бути освітленість для різних приміщень?

Теоретичні відомості

Випромінювання оптичного діапазону має діапазон хвиль (0,40,77 мкм), які людина здатна бачити, а також сусідніх з ним діапазонів - інфрачервоного (ІЧ) з довжиною хвилі 0,77-0,1 мкм та ультрафіолетового (УФ) з довжиною хвилі 0,4-0,05 мкм.

Природне освітлення створюється природними джерелами світла і має високу біологічну і гігієнічну цінність. Освітлення приміщень природнім світлом залежить від світлового клімату даної місцевості, орієнтації вікон, якості і вмісту віконного скла, кольору стін, глибини приміщення, розмірів світлової поверхні вікон, а також предметів, які закривають світло. Таке освітлення приміщення здійснюється через вікна і може бути виконане в вигляді бокового, верхнього чи комбінованого. Природне освітлення всередині приміщень оцінюють коефіцієнтом природного освітлення е, який регламентує освітлення ряду точок, розміщених на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення з горизонтальною площиною, яка знаходиться на висоті 1 метр над рівнем підлоги: е = Ев / Ез o 100 % (1), де Ев - освітленість всередині приміщення, лк; Ез - одночасна освітленість розсіяним світлом ззовні, лк.

Мінімальний коефіцієнт природного освітлення в залежності від виконаної роботи при верхньому і комбінованому освітленні повинен складати від 10 до 2 %, а при боковому освітленні 3,5-0,5 %; в найбільш віддаленій від вікон точки розміщення на робочій поверхні парти він повинен бути не менше 1,5 %. Найкращим видом природного освітлення навчального приміщення є бокове лівостороннє із застосуванням сонцезахисних приладів. При недостатньому природному освітленні встановлюють штучне освітлення, яке буває робочим, аварійним і охоронним. Робоче освітлення має бути загальним для забезпечення освітлення всього навчального приміщення і місцевим, яке застосовується у випадку недостатності загального освітлення робочих місць. Штучне освітлення нормується в межах від 5 до 5000 лк в залежності від призначення приміщень, умов та роду роботи, яка виконується.

Штучну освітленість можна виміряти за допомогою люксметра. Це буде Ешфакг в лк, або розрахувати за формулою:

N ■ п ■ Ф ■ и ■ І

Е =-і-,

ш. розрах £і К

де N - кількість світильників, п - кількість ламп в одному світильнику, Фі - світловий потік однієї лампи в Лм, и - коефіцієнт кольору стін і стелі (0,35-0,6), ї - корекційний коефіцієнт світильника (0,75-0,9), 8 - площа приміщення, яке освітлюється в м2, К - коефіцієнт запасу (1,1). Світловий потік Фі знаходять з формули Фі = І - Лю (3), де Лю - тілесний кут. При рівномірному випромінюванні Фі = 4 - я-1 (4), де І - сила світла. У деяких випадках за Фі приблизно беруть потужність лампи (таблиця 6.1.).

Таблиця 6.1

Залежність сили світла від потужності електричної лампи

Р, Вт

15

25

40

60

100

150

300

500

1000

І, кд

10

18

30

51

103

173

388

695

1530

Комбіноване освітлення - це поєднання верхнього і бокового освітлення. В майстернях однотипне освітлення не допускається. Застосування відкритих ламп небезпечне, тому їх використовують з додатковою арматурою (розсіювачі, затемнювачі, абажури і ін.), яка захищає очі працюючих від надмірної яскравості джерела світла, утворюючи захисний кут. Електричні лампи разом з арматурою звичайно називають світильниками. Потрібну потужність лампи визначають за формулою:

Р ■ V

Рл = -пит-, (5)

л п

де Рл - потужність однієї лампи, Вт; Рпит - питома потужність, Вт/м2; 8 - площа приміщення, м2; п - число світильників.

В навчальних приміщеннях парти і столи розміщують так, щоб світло падало з лівої сторони від учнів; висота підвіски світильників має бути не менше 2,5 м. Робочі місця в майстернях розміщують таким

чином, щоб світло по можливості падало зліва, верстаки були розміщені перпендикулярно вікнам. Місцеве освітлення над верстаками здійснюють лампами розжарювання напругою до 42 В.

Люксметр Ю-117 (рис. 6.1) призначений для вимірювання освітленості, яка створюється природнім і штучним світлом, джерела якого розміщені довільно відносно приймача люксметра. Люксметр складається з вимірювача та окремого фотоелемента з насадками. В пластмасовому корпусі вимірювача знаходиться прилад магнітоелектричної системи, підсилювач на мікросхемі, перемикач, резистори та інші елементи електричних кіл, а також джерело живлення. На передній панелі вимірювача розміщені вимірювальний прилад, коректор приладу, кнопки перемикача, ручка встановлення нуля, а також таблиця з схемою використання кнопок перемикача і позначеннями насадок в залежності від найбільшого діапазону вимірювання. На боковій стінці корпусу вимірювача розміщене гніздо для під'єднання селенового фотоелемента.

Для підготовки люксметра до вимірювання встановіть вимірювач в горизонтальне положення. Перевірте чи знаходиться стрілка відліку приладу на нульовій поділці шкали, для чого фотоелемент від'єднайте від вимірювача люксметра. У випадку необхідності встановіть за допомогою коректора стрілку в нульове положення на шкалі. Під' єднайте фотоелемент до вимірювача. Перед вимірюванням освітленості в діапазонах, де працює підсилювач, тобто від 0,1 до 10 лк без насадок і від 2 до 100 лк з насадками КМ, перевірте напругу джерела живлення і встановлення на нуль стріли вимірювача. Для перевірки напруги живлення підсилювача натисніть кнопку "Контроль живлення", при цьому стрілка повинна відхилитись на ділянку шкали, відмічену чорним сектором. При вимірюваннях не допускайте довготривалої дії освітлення, що перевищує кінцеве значення шкали (прилад замикає). Для того, щоб зберегти прилад від перевантажень починайте вимірювання ввімкнувши перемикач в положення 100 000 лк, а на фотоелемент поставте насадки К і Т. Якщо стрілка відхиляється менше ніж на 20 поділок, замініть насадку Т на насадку Р, а потім на насадку М. Використовуйте насадку К тільки з насадками М, Р, Т.

Технологія і техніка виконання експериментів

1. Вивчити основні теоретичні відомості про освітленість та санітарні норми щодо освітлення навчальних приміщень та робочих місць в навчальних закладах.

2. Ознайомитися з правилами використання люксметра та послідовністю дій при проведенні вимірювань з його допомогою.

3. За допомогою двох годинників з секундними стрілками визначити момент часу (звірити годинники) і через встановлений період часу одночасно виміряти природну освітленість всередині приміщення на робочому місці (парта, стіл, верстат) - Е і зовнішню освітленість, яка створюється відкритим небосхилом - Ез. Ев і Ез потрібно вимірювати на однаковій висоті від рівня підлоги.

4. Визначити коефіцієнт природної освітленості (КПО) Єфакт за формулою (1)

5. Порівняти отримане значення Єфакт із тим, що вимагається за санітарними нормами етабл ДБН В.2.5.-28-2006: Природне і штучне освітлення.

6. Використовуючи затемнення, визначити за допомогою люксметра фактичну штучну освітленість Ешфакт всередині приміщення на робочому місці.

7. Визначити розрахункову штучну освітленість Ешрозр всередині приміщення за формулою (2).

8. Порівняти фактичне Ешфакт і розрахункове значення Ешрозр освітленості з необхідним значенням штучної освітленості Бтабл., пам'ятаючи, що в навчальних приміщеннях штучна освітленість при використанні люмінесцентних ламп має складати 300 лк, а при використанні ламп розжарювання - 150 лк.

9. За вказівкою викладача включити місцеве освітлення, вимкнувши загальне. Визначити фактичну освітленість Ефакт на робочому місці і порівняти її значення з необхідним Етабл..

10. Занести до протоколу дослідів результати вимірювань, розрахунки і табличні дані (таблиця 6.2).

11. За допомогою формули (5) визначте необхідну потужність ламп у кожному світильнику.

12. Розробіть рекомендації щодо покращення умов праці в кабінеті.

Таблиця 6.2

Приміщення, характер

виконуваних в ньому робіт

Коефіцієнт природньо-го освітлення, в %

Штучне освітлення, лк

Загальне

Часткове

Факт. значен.

Табл. значен.

Факт. знач.

Розр. знач.

Табл. знач.

Факт. знач.

Табл. знач.

Таблиця 6.3

Норми освітленості в навчальних приміщеннях

Назва приміщення або робочої поверхні

Норми КПО

(ефакт), в %

Найменша

штучна освітленість

Е ш. табл., в лк

Поверхня, до якої відноситься норма освітленості

Питома потужність Вт/м2

Верхнє освітл.

Бокове освітл.

Люмініс-

центне освітлення

Лампи розжарення

Аудиторії, класи, кабінети:

а) на дошці;

б) на роб. столах

5 5

1,6 1,6

300 300

150 150

Умовна робоча поверхня на відстані 0,8 м від підлоги

48

Лабораторії

5

1,6

300

150

-//-

48

Кабінети креслення і малювання:

а) на дошці;

б) на роб. місцях

7 7

2 2

400 400

200 200

Умовна робоча поверхня на відстані 0,8 м від підлоги

64 64

Коридори

-

0,25

75

30

Площина підлоги

Актові і спорт. зали

5

1,6

200

100

-//-

Майстерні для обробки металу і деревини

5

1,6

500

500

-//-

48

Стіл в приміщенні

-

-

75

30

Сходи

-

20

10

Висновок:_

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

РОБОТА № 4. Визначення рівня шумів у лабораторіях та кабінетах
РОБОТА № 1. Дослідження параметрів, що описують вологість в навчальних приміщеннях
Вимоги до оснащення кабінету засобами навчання та навчальним обладнанням
Підготовка покоївки до роботи. Нормативи проведення прибиральних заходів
Науково-дослідні роботи
Теоретичні основи безпеки життєдіяльності визначення рівня комунікабельності людини
ІV. Технологія і техніка виконання експериментів
ІV. Технологія і техніка виконання експериментів
ІV. Технологія і техніка виконання експериментів
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси