Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Указ 1944 р.
Вживання знака м'якшенняВЖИВАННЯ ЗНАКА М'ЯКШЕННЯУспешный товарный знакТоварні знакиВ чому полягають особливості використання товарного знаку?
 
Головна arrow Документознавство arrow Мова ділових паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Указ

Указ - це нормативно-правовий акт, виданий главою держави.

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про День української писемності та мови

На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства постановляю:

Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати шорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Президент України м. Київ, лата

(підпис)

№ І24І/97

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про День миру

Підтверджуючи відданість України ідеалам миру та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, постановляю:

Установити в Україні День миру, який відзначати шорічно 21 вересня - Міжнародний день миру.

Президент України _ __

(підпис)

м. Київ, 5 лютого 2002 року № 100/2002

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День науки

На підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України постановляю:

Установити в Україні професійне свято працівників науки - День науки, яке відзначати шорічно у третю суботу травня.

Президент України__

(підпис)

м. Київ, дата № 145/97

Запам 'я тайте:

o слово Указ пишеться з великої літери, тому що йдеться про Указ глави держави:

o у назвах День української писемності та мови. День миру. День науки слово День пишеться з великої літери, бо за нормами українського правопису назви подій.

визначних свят, історичних епох пишуться з великої літери;

o у слоюіх урахування, вшанування, рішення приголосний -н- подвоюється відповідно до правопису:

o слово пам'ять пишеться з апострофом за усталеними нормами правопису.

Знак м'якшення

В українській мові м'якість приголосних передається м'яким знаком ь (знак м'якшення).

М'який знак пишеться:

після приголосних д, т, з, с, дз, ц, л, н наприкінці слова та складу,: якщо вони передають м'які звуки: тінь, молодь, ґедзь, сіль, суть, югашіий, близько, восьмий, боротьба;

після м'яких приголосних у середині складу перед о: трьох, льон, сьогодні, сьомий, чотирьох;

у суфіксах: -зьк, -ськ, -цьк: -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -цьки, -ськн: київський, український, близький, близькість, козацький, по-українському, по-українськи:

у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: маченький, корівонька, тихесенький, виднісінько, баюсіньки, тонюсінький;

після м'якого л перед наступним м'яким: їдальня, ковальський, спільність;

у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: учениць, друкарень;

у дієслівних формах дійсного та наказового способів: будується, робиться, роблять, будьте, станьте, зробіть, напишіть, накресліть. ^М'який знак не пишеться:

після р у кінці складу або слова: перевірте, друкар, секретар, тепер, Харків:

між подовженими м'якими приголосними: життя, ллється, буття, знаряддя;

у прізвищах із суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: ФедЧенко, Марченко, Радчук, Федорчук, Грінчишин;

після її у кінці слів іншомовного походження: шприц, палац, кварц;

після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, інший, камінчик.

Вправи:

1. Спишіть слова, поставте, де потрібно, м'який знак, поділіть на групи відповідно до правил уживання і невживання м'якого знака:

молот...ба, ход...ба, майбут...нє, повір...те, ковал...с. ..кий, домен...шик, тр...ох. т...ма, гарнен...кий, скрин...ка. усміхаєтеся, учител...ка, т...ох кают..., л...одовик, Хар ..ків. Натал...чин, пул...с, князівський, стріл...ці, ласун...ці. сіл...с...кий, с.вятиня. роз...кіш, степ ..., камін...чик, їхн...ого, стат...тя, сторон...ка

2. Прочитайте тексти. Випишіть слова з м'яким знаком. Поясніть їх правопис.

Хліб і рушник - - одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив і(В. Скуратівський).

* * *

Якою великою є перевага живого слова перед написаним! Люди зачаровуються жестом, голосом, усією навколишньою обстановкою... Якшо вони хоч трохи прихильні до мовця, вони спочатку захоплюються, а потім уже прагнуть зрозуміти, шо він говорить. У письменника немає таких палких прихильників; його твір читають у вільний час у селі чи в тиші кабінету: люди не збираються разом, шоб йому аплодувати... хоч би якою гарною була його книга, її читають із упередженою думкою, що вона є посередньою... це не звуки, які тануть у повітрі й забуваються: шо написане, того не зітреш (Ж. Лабрюйєр).

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси