Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Умови оплати праці медичних працівників, які обслуговують спортивні...Форми і системи оплати праціУмови оплати праці працівників розвізної та розносної торгівлі...Право працівника на оплату праці та його захистСистеми оплати праціОплата праці працівників закладів охорони здоров'яОплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних...Відрахування із зарплати. Порядок оформлення та аналітичного обліку...Форми і види оплати праці
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент персоналу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОПЛАТА ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ

Загальні положення

"В ієрархічній системі оплата праці прямо пропорційна принадності й легкості виконуваної роботи" (Вихідний принцип соціоекономіки).

Найбільш складною і болючою проблемою в питаннях управління персоналом є оплата праці. Тому необхідно знати:

— загальні положення, що стосуються оплати праці;

— системи і форми оплати праці;

— законодавство про працю;

— види доплат і надбавок;

— гарантії і компенсації, які стосуються питань оплати праці.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій формі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за вико­нану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від ступеня складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових рис працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата, як правило, складається:

— з основної заробітної плати;

— додаткової заробітної плати;

— інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

"Тільки два стимули змушують працювати людей: жага заробітної плати й страх її втратити" (Г. Форд-старший).

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану ро­боту відповідно до встановлених норм праці (норми часу, ви­робітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встанов­люється у формі тарифних ставок (окладів) і відрядних розці­нок для робітників та посадових окладів для спеціалістів.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу по­над установлені норми, за трудові успіхи й винахідництво, а також за особливі умови праці. До неї входять доплати, над­бавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням ви­робничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат нале­жать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами й положеннями, компен­саційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або виплачувані понад норми, встановлені відповідними актами.

Державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальна заробітна плата. Мінімальна за­робітна плата — це законодавчо визначений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, денну або погодинну норму праці (обсяг робіт). До неї не вклю­чаються доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати (ст. 95 КЗпП України).

Разом із тим у світовій практиці мінімальна заробітна пла­та розглядається як нижня межа вартості, а не ціни робочої сили, як це встановлено положеннями і КЗпП, і Закону України "Про оплату праці". На цій підставі однією з основ­них функцій мінімальної заробітної плати має бути функція відтворення, тобто рівень мінімальної заробітної плати му­сить забезпечувати можливість простого відтворення робочої сили. Це має бути закріплено в чинному законодавстві.

Ще одним аспектом проблеми є визначення необхідного рівня мінімальної заробітної плати з урахуванням сучасного кризового стану в економіці. Автор поділяє твердження док­тора економічних наук A.M. Колота про те, що розмір міні­мальної заробітної плати має становити не менше ЗО % рівня середньої заробітної плати. Тому в умовах становлення еконо­міки України необхідно законодавчо закріпити розмір міні­мальної заробітної плати на рівні 30—35 % середньої. При цьому має діяти чіткий механізм її перегляду.

Водночас необхідно остаточно відмовитися від формуван­ня сітки тарифних ставок і посадових окладів, кратних до мінімальної заробітної плати.

Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає:

— тарифні сітки;

— тарифні ставки;

— схеми посадових окладів;

— тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для роз­поділу робіт залежно від їх складності, а працівників — за­лежно від їхньої кваліфікації та відповідальності за розряда­ми тарифної сітки і є основою формування й диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка — це шкала співвідношень в оплаті праці робітників, що залежить від кваліфікації (складності) праці й складається з певної кількості тарифних розрядів та їхніх та­рифних ставок.

Наростання тарифних ставок відображається тарифними коефіцієнтами, що характеризують ступінь збільшення та­рифної ставки певного розряду порівняно з першим.

Прикладом тарифної сітки може бути табл. 4.1 (значення умовні).

Таблиця 4.1. Тарифна сітка

Показники

Тарифний розряд

І

Тарифний коефіцієнт

,085

,186

,34

,54

,8

Погодинні тарифні ставки, грн

,64

,69

,76

,85

,98

,14

Тарифна ставка визначає рівень оплати праці залежно від її складності за одиницю часу.

Тарифні ставки є основою для визначення відрядних роз­цінок, які при відрядній оплаті праці обчислюються множен­ням погодинної тарифної ставки (яка відповідає розряду ви­конуваних робіт) на встановлену норму часу в людино-годинах.

При почасовій оплаті праці розмір заробітку робітника визначається множенням годинної тарифної ставки, відповід­но до присвоєного робітникові розряду, на фактично відпра­цьований ним (згідно з табелем) час.

Крім тарифної системи, на практиці може діяти також без­тарифна система оплати праці. Однак сфера її застосування має бути обмеженою.

Віднесення виконуваних робіт до визначених тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом від­повідно до класифікатора професій за погодженням із проф­спілковим або іншим органом, уповноваженим на представ­ництво трудовим колективом.

Для присвоєння робітникам кваліфікаційного розряду чи його підвищення (зниження) власником або уповноваженим ним органом, звичайно наказом по організації, призначаєть­ся кваліфікаційна комісія. До складу комісії входять спе­ціалісти організації, відповідальні за технологічну дисциплі­ну, якість продукції, організацію охорони праці й т. ін. При­своєння робітникові кваліфікаційного розряду або його підвищення провадиться на підставі заяви робітника й подан­ня безпосереднього керівника. Питання про доцільність про­ведення іспиту (проби) в кожному окремому разі вирішується кваліфікаційною комісією з урахуванням складності робіт, виконуваних в організації.

Протокол кваліфікаційної комісії затверджується нака­зом власника або уповноваженого ним органу.

Кваліфікаційні розряди підвищуються в першу чергу робіт­никам, які успішно виконують норми праці і сумлінно став­ляться до трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи вищого роз­ряду не менше 3 місяців і здали кваліфікаційний іспит. За гру­бе порушення технологічної дисципліни й інші значні пору­шення, що спричинили погіршення якості продукції, робіт­никові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Відновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через 3 місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям встановлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповнова­жений ним орган мають право змінювати посадові оклади службовцям у межах, затверджених у встановленому поряд­ку, мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповід­ній посаді (ст. 96 КЗпП України).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Умови оплати праці медичних працівників, які обслуговують спортивні змагання і збори
Форми і системи оплати праці
Умови оплати праці працівників розвізної та розносної торгівлі медичними та іншими товарами аптечного асортименту
Право працівника на оплату праці та його захист
Системи оплати праці
Оплата праці працівників закладів охорони здоров'я
Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів
Відрахування із зарплати. Порядок оформлення та аналітичного обліку розрахунків з працівниками з оплати праці
Форми і види оплати праці
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси