Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого...АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮВивчення й оцінка системи внутрішнього контролюАУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮОцінювання системи внутрішнього контролюРобочі документи внутрішнього аудитораМЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ...Внутрішній контроль якості аудиторських послугВнутрішній аудит та контроль у системі казначействаОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вивчення та оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю

Згідно з класифікацією фінансово-господарського контролю за суб'єктами (див. питання 6 теми 1), внутрішній контроль є контролем власника та поділяється на дві великі групи:

- внутрішньосистемний контроль;

- внутрішньогосподарський контроль.

Визначення внутрішнього контролю надано у глосарії термінів до МСА та у МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" [13].

Економічні джерела виділяють декілька класифікацій внутрішнього контролю (табл. 4.3).

Аудиторові необхідно з'ясувати середовище контролю суб'єкта господарювання та заходи контролю, які здійснюються управлінським персоналом для зменшення ризику до прийнятно низького рівня.

Таблиця 4.3. Класифікації внутрішнього контролю

Критерії

Складові

За часом проведення

- попередній;

- поточний (оперативний);

- наступний

За джерелами інформації

- документальний;

- фактичний;

- комбінований

За завданнями

- попереджувальний;

- пошуковий;

- директивний;

- пом'якшувальний

За метою та цільовим спрямуванням

- ревізія;

- тематична перевірка;

- службове розслідування;

- внутрішній аудит тощо

Системою внутрішнього контролю визначається політика і процедури, які належать до засобів внутрішнього контролю, що прийняті керівництвом підприємства з метою забезпечення стабільного й ефективного функціонування суб'єкта господарювання, включаючи:

- збереження активів підприємства;

- запобігання та викриття фактів помилок і шахрайства;

- забезпечення точності та повноти бухгалтерських записів, своєчасної підготовки надійної фінансової інформації.

Як правило, система внутрішнього контролю виходить за межі тих питань, які безпосередньо належать до функцій системи бухгалтерського обліку.

Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю аналізом інших чинників дає змогу аудитору визначити види потенційних суттєвих викривлень, які можуть існувати в фінансовій звітності; з'ясувати чинники, які впливають на ризик виникнення суттєвих викривлень; розробляти відповідні аудиторські процедури.

Згідно з МСА 450 [13] саме управлінський персонал бере на себе відповідальність за внутрішній контроль та складання фінансової звітності суб'єкта господарювання.

Практичний досвід аудиторських фірм свідчить, що перед початком проведення перевірки аудиторові необхідно оцінити такі складові системи внутрішнього контролю клієнта:

- організаційна система;

- система документації і інформації;

- матеріальні засоби захисту;

- штат;

- система спостереження тощо.

Для аудиторів України є надзвичайно важливими усі зазначені напрями оцінки системи внутрішнього контролю на підприємстві. Після попереднього ознайомлення аудитори мають допомогти клієнтові організувати саме таку систему цього контролю, оскільки на більшості вітчизняних підприємств вона й досі перебуває на неналежному рівні організації та використання. У зв'язку з цим виникає багато проблем, яких можна було б уникнути при надійній системі внутрішнього контролю.

Крім того, аудиторові необхідно мати уяву про недолік внутрішнього контролю та сповістити про це найвищий управлінський персонал суб'єкта господарювання.

У світовій практиці існує два основні підходи до оцінки внутрішнього контролю при проведенні зовнішнього аудиту:

- системно орієнтований (традиційний) підхід;

- імовірнісний підхід.

Системно орієнтований підхід потребує від аудитора:

1)впевнитися, що на підприємстві існує система внутрішнього контролю та дослідити (описати) кожний елемент цієї системи;

2)оцінки надійності кожного елемента системи;

3)перевірки ступеня виконання внутрішнім контролем покладених на нього функцій;

4)надання висновку за результатами перевірки.

Якщо за результатами такої перевірки з'ясувалося, що система внутрішнього контролю ефективна та на неї можна покластися, то це дає можливість скоротити кількість перевірок на відповідність.

Імовірнісний підхід до оцінки системи внутрішнього контролю передбачає, що за можливості визначити розмір аудиторського ризику, властивого ризику та ризику контролю можна визначити розмір ризику невиявлення, що дасть можливість аудитору досить точно встановити характер, обсяги й тривалість виконання процедур перевірки на суттєвість.

Після оцінки системи внутрішнього контролю (яка часто здійснюється в сукупності з системою бухгалтерського обліку внаслідок їх тісного взаємозв'язку) аудитор може приступати до планування аудиторської перевірки, вже маючи можливість обґрунтованого вибору напрямів аудиту і необхідних для його здійснення прийомів, кількості потрібних аудиторських процедур та достатніх й найбільш прийнятних аудиторських доказів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси